РОЗДІЛ 5.
МЕНЕДЖМЕНТ НОВОГО ТИПУ — ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ НОВОГО СУБ'ЄКТА ІСТОРИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Значимість менеджменту, що об'єднує вид діяльності по керівництву людьми, значну область людських знань і самий значний прошарок суспільства, була з'ясована ще в 30-і роки XX-го століття. Особливу увагу менеджменту як головній системі управління економічними, громадськими, соціальними та іншими процесами приділяється в останні роки нового тисячоліття у зв'язку з проблемами, пов'язаними з глобалізацією.

Друга половина двадцятого століття дала людству Землі знання, що відкрили значні можливості у подальшому науково-технічному прогресі через зміну мислення та формування нової свідомості людей. Піонерами у освоєнні цього напряму стали японці. Вони зуміли створити на рівні держави систему управління економічним механізмом та здійснити технологічний прорив на передові світові рубежі. США та країни Західної Європи, наслідуючи їх приклад, остаточно закріпили авторитет і пріоритетність нового напряму в прогресі. Аналіз світової економіки, з позицій цієї парадигми, що становить основу свідомої внутрішньої мотивації людини та спонукає її до творчої праці, дав можливість встановити пряму залежність між економічними кризами і кризою суспільної свідомості. В даний час, як зазначалося раніше, світова практика накопичила достатню кількість прикладів щодо виходу країн з найважчих економічних криз шляхом відновлення суспільної свідомості. Отже, і для нас, що приступили до побудови нового суспільства, формування більш просунутої суспільної свідомості має стати найпершою задачею.

Підтвердженням цьому є залучення накопиченого світового досвіду через спільну діяльність у навчанні кадрів та співробітництво у підготовці фахівців за кордоном. Однак необхідно враховувати те, що вже зараз провідні теоретики та практики управління на Заході змушені визнавати, що їхні діючі методи підготовки кадрів у галузі управління не забезпечують очікуваного зростання продуктивності праці та прояву інших критеріїв прогресу. Пояснюється це тим, що передовий менеджмент, як система управління, що використовує інформаційно-імовірнісно-інтуїтивні методи, на даному етапі розвитку людської свідомості вичерпав свої можливості.

Каменем спотикання стало серце інформаційного забезпечення західно-східного менеджменту — розвинений людський мозок на базі інтелектуальних знань та електронно-обчислювальна машина (технокомп'ютер) з обмеженим штучним інтелектом як найвищий результат прояву сучасного науково-технічного прогресу. Інтелект має великі заслуги у розвитку цивілізації, науки, різноманітних прикладних знань. Усі технічні вдосконалення, всі досягнення щодо полегшення та покращення життя людини – результат роботи інтелекту. Маючи великі плюси, інтелект має й великі мінуси. Його розвиток корисний до тих пір, поки він прислухається до голосу свого вищого початку, який є справжнім природним знанням і мудрістю, поки він визнає їх. Найбільшим недоліком інтелекту на сучасному етапі стає те, що в міру свого розвитку він починає керуватися в життєвих процесах інтелектуальними (земними) знаннями та вважати мозок людини найвищим початком у пізнанні світу.

Людина робить зі свого інтелекту свого бога, починає визнавати тільки його та поклонятися тільки йому. Цим своїм обмеженим розумом, який вона помилково вважає останнім і найбільшим досягненням, намагається осягнути неосяжне, виміряти малим масштабом величезні величини, прагне зрозуміти явища, що походять від вищих світів. Через розрив зв'язку зі своїм вищим стримуючим початком людина розвиває найгірші з особистих початків: прагнення до роз'єднання, відокремленість, самість, егоцентричність та егоїзм, нетерпимість до чужої думки, пристрасть до протиріччя та антагонізму, що призводить до зупинки у розвитку. Проявом цього є війни, катастрофи, невиліковні хвороби, антигромадські вчинки та інше.

Першими це виявили японці, які понад п'ятдесят років працюють над вирішенням проблем, пов'язаних із природою свідомості людини та створенням технологій управління розкриттям внутрішнього людського психологічного фактора як основи оновлення колективної свідомості. Вони зрозуміли, що інтелект, не пов'язаний зі світом почуттів та духовних запитів, не допоможе вирішити проблеми, пов'язані з психологією людини, яка якимось, досі не зрозумілим чином, дедалі сильніше виявляється в її життєвих процесах. Тому прагнення до створення все більш досконалих електронно-обчислювальних машин, у тому числі і шостого покоління з біочіпами замість кремнієвих чіпів, не може задовольнити вимог, що пред'являються до них, щодо забезпечення стратегії управління розвитком нового суспільства.

Отже, і ми не можемо сьогодні, орієнтуючись на Захід, будувати нове суспільство на базі функціонуючого менеджменту, навіть найпередовішого.

Суспільство майбутнього з урахуванням сьогодення можна побудувати, створивши нову нетрадиційну систему управління. Такого висновку дійшли фахівці та науковці ХОБФІЗІТ гуманізації та кафедри бізнесу та контролінгу НТУ «ХПІ», які запропонували інноваційну систему управління «Менеджмент нового типу» (МНТ). Головними особливостями його являються:

1. Використання більш високого рівня розвитку людської свідомості, ніж інтуїція, на якій базується Західний менеджмент, так званого «енергоінформаційного контакту» або «видимої інтуїції».
2. Свідоме та цілеспрямоване використання в діяльності людини досвіду підсвідомості, яка дотепер використовувалася лише на 3-4% від своїх можливостей.
3. Самовдосконалення кожною людиною біоенергетичного комп'ютера (свідомості) шляхом освоєння технологій енергоінформаційного обміну з більш високими рівнями енергоінформаційного поля Всесвіту, у тому числі і ноосферичного (навколоземного) простору.
4. Освоєння абсолютно нових (психологічних) видів діяльності.
5. Біокомп'ютеризація всіх життєвих процесів людини, починаючи з управління здоров'ям фізичного тіла, виведенням хвороб, уникненням випадковостей, катастроф і закінчуючи гармонізацією суб'єкт-суб'єктних відносин у сімейній, колективній та громадській діяльності.
6. Освоєння управління всіма життєвими процесами кожною людиною через ноосферичне навколоземне енергоінформаційне поле.

Існуючий світовий досвід у галузі управління накопичив достатньо матеріалу, що доводить, що подібні кардинальні зміни можливі лише за умови включення до цієї роботи вищої керівної ланки системи управління, яка однозначно має змінити своє мислення та почати формування нової свідомості. Весь процес зміни свідомості та переведення її на вищий ступінь вимагає від кожної людини «зречення» від себе вчорашньої: думок, рис характеру, звичок, вчинків, тобто колишнього способу життя. Все це, зрештою, проявиться у вигляді сприйняття суспільством, що оновлюється, енергоінформаційних технологій, заснованих на трансмутації ментального ноосферичного поля, в якому формується більш висока енергія та інформація. Раніше такий процес впливу через людину на еволюцію ноосферичного енергоінформаційного поля сприймався людством під назвою «алхімія». Такий еволюційний прогрес у наші дні стає реальністю завдяки накопиченому досвіду у підсвідомості людини внаслідок пройденого нею етапу розвитку інтелекту. Менеджмент нового типу у своїй системі навчання містить головний напрямок — досягнення необхідної для цього духовності, яка трансформується в інтелектуальну духовність та формується методами самовдосконалення особистості та гармонізації себе та суспільства.

Тому МНТ необхідно розглядати як науково-духовну систему управління. Науковість тут забезпечується наявністю тих закономірностей, які є невід'ємною частиною наукового підходу:

• МНТ як будь-яка наука є сферою людської діяльності, однією з функцій якої є вироблення та теоретична систематизація об'єктивних знань про реальність;
• МНТ як нова наука, є однією з форм суспільної свідомості;
• безпосередні цілі МНТ — пошук, наукові дослідження, описи, пояснення та передбачення процесів і явищ дійсності, які становлять предмет його вивчення на основі законів енергоінформаційного обміну, що відкриваються;
• МНТ, як новий науковий напрямок, як окрема галузь наукових знань з усвідомленого управління внутрішніми та зовнішніми процесами життєдіяльності творчої особистості;
• МНТ як система управління творчістю життя включає діяльність із здобуття нового знання. Результатом МНТ є сума знань, що лежать в основі наукової картини світу, яка не має пояснення з боку функціонуючої науки.

Духовність МНТ базується на сучасних наукових відкриттях фізики субатомних високоенергетичних частинок, які є субстанційною основою енергоінформаційної структури Всесвіту та психіки Людини. Наукова духовність являється фундаментальністю для розробки нового механізму реалізації науково-технічного прогресу — системи управління «Український менеджмент» (УМ) на суспільному (державному) рівні з урахуванням українського менталітету та «Менеджмент нового типу» — на планетарному.

Філософська основа МНТ побудована на енергоінформаційному світогляді.

Вищевикладене дає підстави говорити про те, що нова управлінська система МНТ є нетрадиційною як за формою, так і за змістом. А практичне використання результатів теоретичних розробок МНТ довели його життєвість, що дозволяє вже зараз виконувати роботи зі створення системи гуманістичного виховання та освіти.

Основною ідеєю МНТ є використання системи приведення в активний стан так званого внутрішнього людського психологічного фактора (творчого початку) за допомогою постійного розширення свідомості, оновлення особистості та, відповідно, оновлення колективу. Ця ідея розроблена головним ідеологом ХОБФІЗІТу гуманізації Г.Д. Вершиніним за участю засновників та слухачів Фонду, з використанням ідеї «Живої логіки», «Живого мислення» д.с.н. К.І. Шиліна та апробована на кафедрі бізнесу та контролінгу НТУ «ХПІ» - зав. кафедрою, д.е.н. В.А. Міщенко; на УКВП «Кооппосилторг» - директор А. Є. Перепелиця; у Комінтернівському відділенні Ощадбанку України № 6896 – керуюча Н.П. Вакуленко та Харківській обласній профспілці харчової та переробної промисловості – заступник голови О.М. Вершиніна.

Дослідженнями, проведеними вченими США у 70-80-ті роки та апробованими у практичній діяльності підприємств та організацій Японії, США, країн Західної Європи та інших підтверджено, що в даний час для людства Землі це єдино правильний напрямок у перебудові систем господарювання.

У країнах СНД багато колективів підприємств та організацій, не маючи досвіду роботи в «нових умовах», як і раніше, продовжують використовувати старі форми та методи організації праці, які несуть у собі характерні особливості, властиві колективам, які працювали раніше в зоні високої захищеності з боку держави. Свого часу і американська економіка вирішувала подібні завдання, зіткнувшись із проблемою формування нових відносин із світовими та, особливо, з японськими ринковими умовами. Як виявилося, передбачати стратегію розвитку колективів у «нових умовах», порівняно зі звичними для нас умовами соціалістичної захищеності, в якій виховувалися наші колективи, — це дві абсолютно непорівняні задачі.

Світова економічна наука накопичила практичний досвід вирішення таких задач, що дозволяє адаптуватися до «нових умов».

Для правильного розуміння словосполучення «нові умови» скористаємося висновком, зробленим американським вченим та фахівцем у галузі стратегічного управління економікою Р. Уотерменом. Після виконання ним у консультативній фірмі «Маккінсі», у період глибокого застою економіки США, широкомасштабного дослідницького проекту з виявлення причин кризового стану в країні, було зроблено такий висновок: «У сучасному діловому світі більш ніж у будь-які попередні епохи, єдиним постійним фактором є зміни. Але чомусь не перестають існувати організації, які дієво керують змінами, постійно пристосовуючи до них свої апаратні служби, стратегії, системи, продукцію і культуру, що випускається, щоб пережити потрясіння і обернути собі на користь обставини, що підривають їхню конкурентоспроможність. Долаючи кризи, що мучать інші компанії їхньої галузі, вони щоразу стають ще сильнішими. Це майстри з того, що я називаю оновленням». І далі: «Жодна організація не може зберегти лідерство без поновлення. Жодна організація не може рухатися вперед або навіть намагатися поліпшити своє становище, якщо вона не здатна оновлювати себе». «Був час, коли люди були «фактором виробництва». Управління ними ненабагато відрізнялося від управління машинами та капіталом. Цього більше нема. Люди цього не визнають... Люди стали тепер особистостями, і ними слід керувати по-іншому. Коли організація пригнічує особистість, вона ставить під загрозу здатність змінюватися. Коли ж організація стимулює самовираження особистості, їй важко не оновлюватися. Індивіди є єдиним джерелом оновлення в компанії».

Зміна традиційного способу мислення як методу оновлення особистості вперше була використана в Японії в 50-х роках ХХ століття. Світ є свідком повоєнної метаморфози далекосхідного індивіда. На наших очах похмурий, пихатий і самозакоханий самурай за два-три десятки років перетворився на милого, дружелюбно усміхненого, зі світовим економічним ім'ям, японця. Американці, провівши великомасштабні науково-дослідні роботи з вивчення цього феномену, дійшли висновку: «Можна по-різному пояснювати економічні дива в післявоєнній Японії, але, зрештою, на перше місце слід поставити людський фактор. Керівники японських фірм та промислових підприємств якимось чином виявили секрет оволодіння енергією людей та використання їх потенціалу з більшою ефективністю, ніж будь-хто. Значною мірою цьому сприяв засіб під назвою «управління якістю».

«Керування якістю пов'язане з перебудовою свідомості керівників. Деякі японські автори вважають, що її вплив може бути таким же значним, як і той вплив, який замінив ручні знаряддя праці механізованим обладнанням у період першої «промислової революції». Автор «Японської системи управління якістю» доктор Ісікава Каору дійшов висновку: «Управління якістю починається з підготовки кадрів і закінчується підготовкою кадрів. Для впровадження комплексної системи управління якістю необхідно організувати безперервне навчання всіх та кожного, починаючи від президента фірми та закінчуючи виробничим персоналом. Управління якістю допомагає виявити у кожній людині все найкраще». Але при цьому японський досвід у порівнянні із західним менше уваги приділяє професіоналізму, оскільки інтуїтивно використовує підсвідомі здібності людини: «Люди мають значно більші здібності, ніж ті, які розвиває в них професіоналізм»… «Управління якістю передбачає перебудову механізму управління всієї компанії, що вимагає зміни мислення всіх працівників підприємства, для вирішення цієї задачі процес навчання має бути безперервним». «Ми маємо зробити з робітників широко освічених людей. Ми повинні навчити їх думати, а потім направити їхнє мислення у потрібне русло».

Як бачимо, світова економіка, на прикладі японського методу управління якістю, має достатню кількість прикладів і підтверджує реальність висновків американських дослідників, які працювали над проблемою виходу колективів із економічних криз.

Сучасний колектив організації чи підприємства будь-якого виду соціально-суспільної діяльності буквально «приречений» працювати в «нових умовах». Ці умови характеризуються постійною присутністю змін за умов виконуваної роботи. Для адаптації колективів до таких умов необхідно створити систему управління підготовкою кадрів, які забезпечать реорганізацію колективу.

Ще наприкінці минулого століття з'явилася американська теорія реінженірингу. У ній вперше було чітко сформульовано концепцію реорганізації компаній, що комплексно відобразила якісні зміни 80-90-х років у конкуренції, запитах клієнтів та самому характері змін навколишнього середовища. Ідеї авторів — М. Хаммера — розробника концепції реінженірингу, професора Школи бізнесу Гарвардського університету та Дж. Чампі — провідного експерта з впровадження ідей реінженірингу, голови консалтингової фірми «КСК Індекс» — воістину революційні в концептуалізації внутрішньофірмового рівня розвитку. Вміле проведення пропонованих глибинних змін гарантує, з погляду авторів, отримання величезної економії часу і витрат, створення організації, що швидко реагує на зміни ринкової ситуації, тобто досягнення найактуальніших у сучасному бізнесі конкурентних переваг. «Реінжиніринг бізнесу означає почати заново, почати з нуля… У центрі реінженірингу бізнесу знаходиться ідея відмови від застарілих правил та фундаментальних передумов, що лежать в основі нинішніх ділових операцій... У сучасному господарському середовищі немає нічого постійного чи передбачуваного. Неможливо прогнозувати зростання ринку, ні споживчий попит, ні життєвий цикл товару, ні ступінь технологічних змін, ні природу конкуренції. Світ Адама Сміта та його методи ведення бізнесу (розподіл праці) є парадигмою вчорашнього дня»... Три сили, які занурюють компанії в незнайоме середовище, автори позначили як три «К»: клієнти, конкуренція та докорінні зміни. Змінилися клієнти та конкуренція, зміни ж стали всепроникними та постійними. Це нормальний стан сучасного бізнесу. Тому стало очевидним, що існуючі компанії треба не вдосконалити, а створювати наново.

Таким чином, реінженіринг — є фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування бізнес-процесів для досягнення суттєвих покращень у таких ключових для сучасного бізнесу показниках результативності, як витрати, якість, рівень обслуговування та оперативність».

Особливостями реінженірингової команди є те, що вона обов'язково складається з двох груп: інсайдери — професіонали, які знають справу (що часто заважає розвитку творчих поглядів та новизни) і аутсайдерів — не фахівців, які здатні привнести в процес реінженірингу нові творчі ідеї.

Отже, реорганізація сучасного колективу має передбачати присутність чинника готовності до змін — оновлення кожного члена колективу. Оновлення колективу через оновлення свідомості особистості повинно вважатися основним завданням колективу, що реорганізується. Звичайно, таке оновлення є дуже складною психолого-педагогічною проблемою, яку звичною для нас системою простої передачі знань не вирішити. Потрібні нові методи виховання та освіти, здатні включити у роботу внутрішні психологічні, духовні мотивації людини.

Новизною програми «Менеджмент нового типу», розробленої та впроваджуваної ХОБФІЗІТ гуманізації за участю кафедри бізнесу та контролінгу НТУ «ХПІ», у процесі досліджень природи свідомості людини та створення технологій її якісного оновлення, є наступне:

1. Оновлення особистості здійснюється з урахуванням національного та, обов'язково, регіонального менталітету.
2. Пропонована програма передбачає повсюдне оновлення на всіх рівнях, тобто особистісному, сімейному, колективному, суспільному та планетарному, тоді як світові системи оновлення особистості застосовуються лише для управління фірмою (Японія, США).
3. Оновлення особистості враховує оновлення (оздоровлення) фізичного тіла людини. Це досягається шляхом виведення причин усіх хвороб без застосування медикаментів, наповнюючи якісно новим змістом роботу лікарів, фармацевтів та інших медичних фахівців.
4. Оновлення здійснюється з урахуванням внутрішньої та зовнішньої гармонізації особистості, тобто, як із собою, так і з природою, що дозволяє виходити на вирішення будь-яких питань екології.
5. Оновлення передбачає застосування технологій реального розвитку творчої особистості.
6. Оновлення особистості включає всі необхідні умови для створення творчих, психологічно сумісних колективів.
7. Оновлення особистості має призвести до оновлення суспільства із утвердженням нової моралі, моральності тощо.
8. Програма, будучи складовою глобальної ідеї розвитку людської свідомості, не вимагає особливих стартових грошових вкладень. Фінансування здійснюється за рахунок використання внутрішніх резервів ідеї реструктуризації з метою адаптації до нових умов перехідного періоду підприємств, організацій, інших колективів, у тому числі сім'ї.

Особистість із оновленими внутрішніми психологічними якостями здатна вирішувати задачі, які ставить перед нею життя у XXI столітті.

Освоєння повного курсу МНТ дає можливість сформувати творчий стан свідомості, що дозволяє виконувати науково-дослідні та практико-прикладні роботи, пов'язані з розробкою конкретних проектів, таких як:

1. Реорганізація сучасного колективу для роботи в нових умовах, що швидко змінюються.
2. Розробка та реалізація науково обґрунтованої стратегії подальшого розвитку підприємства (організації, фірми).
3. Розробка та реалізація механізму забезпечення життєдіяльності колективу.
4. Створення та розвиток фірми на базі науково-обґрунтованої стратегії своєчасного реагування на освоєння нових видів діяльності.
5. Створення системи та механізму соціальної реабілітації свідомості особистості.
6. Створення системи та механізму активізації творчої діяльності особистості та колективу.
7. Розробка та реалізація програми: «Психологічна та фізіологічна реабілітація індивідуума».
8. Створення системи забезпечення гармонізації умов життєдіяльності особистості та сім'ї.
9. Розробка та реалізація програми: «Соціальна реабілітація сім'ї» та інші.

На базі проведених науково-дослідних робіт Фондом та кафедрою бізнесу та контролінгу НТУ «ХПІ» розроблено навчальну програму міждисциплінарного типу — «Менеджмент нового типу».

Перша частина програми – загальнонаукова. У процесі вивчення енергоінформаційного світогляду та законів енергоінформаційного обміну забезпечується розширення свідомості людини. Придбаний новий стан свідомості надає можливість учню різко розширити межі наукового пізнання, переглядаючи систему, в якій він перебуває, через призму своїх цілком оновлених наукових можливостей, які згодом втілюються у нових технологіях, розробках нових матеріалів, систем управління, новій моралі і моральності тощо.

У другій частині — загальноосвітній, програмою забезпечується вивчення технологій гуманізації, що дозволяють оновлювати якості свідомості особистості, щоб «вийти» за межі простору, в якому вона живе, працює і продовжує пізнавати навколишній світ, керуючись принципами та закономірностями матеріалістичного світогляду, що функціонує сьогодні. Ця частина призначена для розкриття творчого початку людини.

Третя частина програми – професійна, освоєння її спрямоване на управління процесами у зовнішньому світі. Вона призначена для практичного освоєння енергоінформаційних технологій, характерною особливістю яких є доступність їх до банку знань будь-якого рівня відповідно до компетенції та життєвого призначення (місії) учня. В основі лежить принцип енергоінформаційного обміну Людини та Природи (аналогія дистанційного навчання). Енергія таких технологій - енергія «вакууму» Космосу.

Як бачимо, для зміни спрямованості сучасної системи виховання та освіти з гуманітаризації на гуманізацію сформовано механізм оновлення як свідомості людини, так і всієї системи загалом — «Менеджмент нового типу». Для цього розроблено інноваційні технології, які проходять апробацію на рівні особистості, сім'ї, колективів та дають позитивні результати, що підтверджують усі теоретичні викладки. На особливу увагу заслуговує те, що нова система управління не вимагає великих матеріально-фінансових витрат. Вона створює умови надійності стратегічного планування, формуючи творчо розвинену та гармонійну особистість, одночасно перетворюючи суспільство та вирішуючи при цьому всі задачі людини, як на особистісно-сімейному, так і на колективно-суспільному рівнях.

Програма «Менеджмент нового типу» є одним із основних розділів комплексної програми Фонду «Створення нового суспільства на Землі на базі екології свідомості та енергоінформаційного обміну Людини з Природою».

Література:

1. Акімов І., Клименко В. Про природу таланту // Бібліотека «Студентського меридіана». - 1994. - №11-12. - Т. 1. Концепція. - 224 с.
2. Ансоф І. Стратегічне управління: Зменш. пров. з англ. - М.: Економіка, 1989. - С. 56-57.
3. Армстронг М. Основи менеджменту. Як стати найкращим керівником. - Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1998. - С. 346-358.
4. Вернадський В.І. Про науку. - Т.1. - Наукове знання. Наукова творчість. Наукова думка. Дубна: Видавничий центр Фенікс, 1997. - 576 с.
5. Вершинін Г.Д., Міщенко В.А., Кобець В.М. Менеджмент нового типу // Вісник Харківського державного університету. 1999. - Вип. 30. - С. 5-10.
6. Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознань у гуманізації науки, вихованні та освіті як механізм формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. - Донецьк, 2003. - С. 203-208.
7. Гришин І.Я. Бізнес-інноваційні структури у світі та на Харківщині: Матеріали, полож. в основу головного докл. на наук.-діловій конф. «Технокрай - Конверсія-93». - Харків: РІП «Оригінал», 1993. - 57 с.
8. Друкер Пітер Ф. Нові реальності. - М.: Book chamber international, 1994.
9. Друкер Пітер Ф. Ринок: як вийти у лідери. Практика та принципи. - М.: Бук Чембер Інтернешнл. - 1992. - 352 с.
10. Дубров О.П., Пушкін В.Н. Парапсихологія та сучасне природознавство. - М.: СП Совамінко, 1989. - 280 с.
11. Іванов В.М. Соціальні технології у світі. - М.: Слов'янський діалог, 1996. - 335 с.
12. Інженер XXI століття: особистість та професіонал у світлі гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти / За ред. М.Є. Добрускіна. - Харків: Рубікон, 1999. - 512 с.
13. Інноваційний менеджмент: коли ідеї витають у повітрі // ПЕРСОНАЛ. - 2000. - №6. - С. 113-118.
14. Ісікава К. Японські методи управління якістю: Зменш. пер. з англ. - М.: Економіка, 1988. - 215 с.
15. Капра Ф. Дао фізики. - СПб: ОРІС, 1994. - 303 с.
16. Капра Ф. Уроки мудрості. - Пров. з англ. - М.: Вид-во Трансперсонального Інституту, 1996. - 318 с.
17. Карпенко М. Всесвіт розумний. - М.: Підприємство «Світ географії», 1992. - 400 с.
18. Мамардашвілі М.К. Як я розумію філософію / За ред. Сенокосова Ю.П. - М: Прогрес; Культура, 1992. - 414 с.
19. Мамардашвілі М.К. Стріла знання (малюнок природничо-історичної гносеології). - М.: Школа «Мови російської культури», 1997. - 304 с.
20. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. - М.: Справа, 1992. - 702 с.
21. Письмак В.П. Енергоімпульсна сутність економічного базису суспільства (введення в теорію енергоімпульсної взаємодії соціально-економічних моделей). - Донецьк: Видавництво «Донеччина», 2002. - 296 с.
22. Пітерс Т., Уотермен Р. У пошуках ефективного управління (досвід кращих компаній). - М.: Прогрес, 1986. - 419 с.
23. Проблеми та нові реалії у світовому бізнесі та менеджменті: Міжнародна науково-практична конференція 4-8 жовтня 1993 р., Харків: зб. тез. - Харків, ХПІ, 1993. - 105 с.
24. Темплтон Д. Всесвітні закони життя: Роман / Д. Темплтон; Пров. з англ. - М.: ТОВ «Видавництво АСТ», 2002. - 610 с.
25. Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД Весь, 2001. - 256 с.
26. Уотермен Р. Фактор оновлення: Пер. з англ. - М.: Прогрес, 1988. - 368 с.
27. Франк С.Л. Духовні основи суспільства / Упоряд., предисл., бібліогр., прямуючи. Н.В.Алексєєва. - М.: Республіка, 1992. - 511 с. (Думники XX століття).
28. Хаммер М., Чампі Дж. Реінженіринг корпорації: Маніфест революції у бізнесі. Пров. з англ. - СПб.: Вид-во С.-Петербурзького університету, 1997. - 332 с.
29. Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Геліотараксія. - М.: Думка, 1995. - 768 с.
30. Шилін К. І. Екософські засади. - Перша енциклопедія третього тисячоліття. Т. 1/ За участю С.В Шефеля. - М: Вид-во «Соціум»; Енциклопедія управлінських знань (Серія «Соціологія майбутнього»), 2000. - 352 с.
31. Щекін Р. До розробки концепції управління сучасним суспільством // Персонал. - 1999. - С. 1-23.
32. Енциклопедія управлінських знань. Основи сучасного соціального управління. Навчальний посібник за ред. проф. Іванова В.І., Москва, 2000, Печ. л. 17.