РОЗДІЛ 4.
СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОГО ГУМАНІСТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ ЯК «СУПЕРТЕХНОЛОГІЇ XXI СТОЛІТТЯ»
4.5. Обґрунтування програми «Самопідвищення кваліфікації та професіоналізму через гуманізацію свідомості особистості спеціаліста»
Досягнуті результати в галузі інформатизації суспільства породили для сучасної цивілізації таке явище, як глобалізація всіх проблем, але водночас сприяли виявленню та утвердженню творчої сутності людини. Творчість на разі проявляється в результаті безвихідного становища людини на даний момент і орієнтована на досягнення успіху у професійної діяльності, пошуку нових способів розв'язання елементарних життєвих задач. Творчість, як неусвідомлений процес для людини в таких умовах, починає розвиватися як альтернатива безробіттю, коли вона, втративши роботу, починає займатися вдосконаленням якостей свідомості або професійно улюбленою справою, наукою, мистецтвом тощо.
Але здібності до творчості, під тиском обставин та відсутності ідеології, можуть спрямовуватися на руйнування, а не на творення. Це проявляється у зниженні рівня духовності та деградації особистості, в еміграції (зовнішній та внутрішній) творчої інтелігенції, уповільненні соціального прогресу під впливом антигромадської діяльності (корупції, злочинності, проституції, наркоманії, алкоголізму та ін.)
Інформація та інформаційні технології, що є основною життєвою цінністю сьогодення, одночасно можуть виконувати творчу роль у розвитку свідомості людини або перешкоджати вільній творчості, сприяючи відчуженню людини від реального життя внаслідок експропріації соціального знання певним колом людей у державі. У таких умовах характерними є «інформаційні війни», «чорний та білий піар», «стандартизація людини», дегуманізація праці, способу життя, роз'єднання людей, ізоляція індивіда.
Як бачимо, інформаційна революція, відкриваючи нові перспективи розвитку, одночасно породила глибокі протиріччя, тому життєво важливо перейти від дихотомії техніцизму та антитехніцизму до глобальної гуманістичної стратегії формування творчої особистості дорослої людини. Вирішення питань освіти дорослих є актуальним у всьому світі. Не випадково у Декларації, прийнятій на V Міжнародній конференції з проблем освіти дорослих (Гамбург, 1997 рік), вказувалося: «Освіта дорослих — це не лише право, це один із ключів, які відчиняють двері у ХХI століття. Така освіта є результатом активної життєвої позиції та умовою для всебічної участі у житті суспільства». Тим самим світова спільнота відводить освіті дорослих провідну роль у соціально-економічному, культурному, моральному, особистому житті людини та суспільства в новому столітті.
Однак, вирішення проблеми особистості можливе лише через творчість, тому освіта дорослих має бути наповнена новим змістом виховання якостей свідомості людини, які й введуть дорослу людину у процес цілісної освіти, у тому числі професійної. Професіоналізм пов'язаний із розкриттям духовного, інтелектуального, фізичного потенціалу та потребує гармонійного розвитку свідомості. Необхідно формування якостей, що сприяють переведенню праці з механічної, шаблонної в працю, яка мотивована не матеріальним інтересом, а прагненням до творення. У зв'язку з цим, як ніколи, є актуальною гуманізація системи підвищення кваліфікації та професіоналізму.
Системи перенавчання, що функціонували раніше у нас в країні у вигляді інститутів підвищення кваліфікації, ідеологічних інститутів, профспілкових шкіл, семінарів та інших перестали виконувати своє призначення щодо оновлення особистості. Новостворені системи по лінії фондів соціального захисту населення продовжують використовувати традиційний підхід до підвищення кваліфікації, який, як показує досвід, не дуже ефективний через відсутність ідеологічного наповнення програми. Сучасна людина і наш співвітчизник продовжує перебувати у стані пошуку сенсу та визначення мотивації у житті. Необхідність проведення перенавчання зараз ще більше зросла і особливо актуальною стає для молоді.
Відмінною особливістю програми «Самопідвищення кваліфікації та професіоналізму», що пропонується ХОБФІЗІТ гуманізації, є орієнтація її на відновлення свідомості людини на базі вищого рівня пізнання, так званої свідомої інтуїції. Знову необхідно акцентувати увагу на тому, що такий рівень пізнання досягається за допомогою зміни традиційного давньогрецького екстравертного типу мислення людини, у якому мотивація орієнтована на зовнішній світ, — на інтровертний тип, де мотивація спрямовано на вдосконалення якостей своєї свідомості. Освоєння технологій формування нового типу мислення дозволяє створити динамічну систему самовдосконалення, самопізнання та самоосвіти, забезпечуючи гармонійний розвиток особистості з метою розкриття таланту.
Дуже важливо усвідомити, яке значення має вдосконалення системи підвищення кваліфікації та професіоналізму у питаннях виховання та освіти людини як творчої соціально-активної особистості. Тому головною метою нової програми підвищення кваліфікації та професіоналізму має стати формування вільної творчої особистості.
Таким чином, на перший план висувається завдання проведення гуманізації у системі підвищення кваліфікації та професіоналізму з метою наповнення змісту системи інноваційними технологіями оновлення якостей свідомості людини. Оновлення стане механізмом досягнення вищого рівня професіоналізму кожної людини. При цьому відбувається становлення особистості, тому що можна мати масу інтелектуальних знань, але втратити самого себе, оскільки справжнє чуттєво-мотиваційне знання не може бути впроваджено ззовні. Справжнє вчення – процес активний. Воно засноване на органічній асиміляції та виходить зсередини. Не програма освітньої установи, а людина має визначати якість та кількість навчання, тому що в ній закладено програму власного шляху розвитку (долю) та призначення (місію).
Програма самопідвищення кваліфікації та професіоналізму ґрунтується на інноваційній системі «Менеджмент нового типу», яка передбачає індивідуальну роботу шляхом науково-психологічного супроводу на початковому етапі підвищення кваліфікації. У зв'язку з цим програма складена таким чином, що в ній передбачається видача завдань і напрямків для самовдосконалення у вигляді досить великих енергоінформаційних можливостей, що перекривають весь спектр вібрацій того, хто навчається за рівнем духовності та інтелекту.
Процес науково-психологічного супроводу складається з тієї кількості етапів, які визначає той, хто навчається на базі прийнятого рішення щодо освоєння знань і технологій енергоінформаційного обміну в Природі.
На кожному з етапів програми освоюються гуманістичні знання, що дозволяють напрацювати певні стани свідомості та отримати об'єктивні критерії про перехід на новий етап навчання. Перший етап зміни якостей свідомості відбувається на рівні розуміння. Людина починає формувати стан свідомості впевненості у собі та готовності до змін у дії. Освоєння другого етапу дозволяє їй оновлювати якості свідомості та пройти курс підвищення кваліфікації та професіоналізму. Об'єктивним критерієм завершення цього етапу є участь того, хто навчається в лабораторній роботі, мета якої — отримати підтвердження здатності здійснювати дії в реальних життєвих процесах. За умови освоєння попередніх етапів, той, що підвищує кваліфікацію, здатний проявити себе в соціальній практиці в новій професійній якості. Тут головною умовою його самореалізації є продовження оновлення якостей свідомості, що дозволяють гармонізувати взаємини у сім'ї та колективі.
Після того, як той, хто навчається, переконався в практичній результативності інноваційних знань і технологій гуманізації, він здатний продовжувати процес освоєння нових видів діяльності, при цьому проявлятися як всебічно розвинена творча особистість, що водночас володіє якостями вченого-дослідника, менеджера, педагога-креатора, психолога. Людина шляхом самовдосконалення та саморозвитку усвідомлено підходить до етапу, коли з'являється внутрішня мотивація «служіння та виконання місії». Особистість поступово перетворюється на суб'єкта творчості, що бере участь у творінні історії цивілізації на Землі.
Новизна цієї програми полягає в тому, що вона передбачає перенавчання та підвищення кваліфікації людини незалежно від віку, соціального стану та рівня освіти.
Програма, будучи складовою глобальної ідеї розвитку людської свідомості, здійснюється без залучення значних стартових грошових вкладень. Фінансування здійснюється за рахунок енергії внутрішніх резервів ідеї реструктуризації та адаптації людини, сім'ї, колективу до нових умов перехідного періоду.