УкраїнськаРусский
Харківський обласний благодійний фонд
інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації
Харківський обласний благодійний фонд інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації

Новини фонду

ХОБФІЗИТ гуманізації продовжує реалізацію соціальних проектів:
«Культурно-освітній центр формування соціально-активної творчої особистості» та «Ресурсний центр підготовки кадрів гуманістичної спрямованості».
Мета - створення банку інноваційних знань, складовими яких є: енергоінформаційний світогляд та технології гуманізації.
«Людина — не економічний фактор, не просте знаряддя, засіб досягнення мети, в ній самій закладена самостійна мета розвитку»

Конференція ЮНЕСКО, 1997р.

Г.Д. Вершинін, акад. В.А. Міщенко, В.М. Кобець

Менеджмент нового типу

Management difficulties on all levels demand new managerial methods to help solving problems en especial in present economic conditions of Ukraine. На основі базується на думці, що людина є впевненість, яка є розвитком в Університеті незмінно, є розроблена. Цей спосібвикористовується в практичній діяльності методів безпосередньо. Цей approach був названий як New Type Management.

Історичний шлях розвитку людства багато в чому визначив складність і значущість завдань, які вирішуються на рубежі 3-го тисячоліття. Розвивається науково-технічна думка, особливо в період XX століття, привела народонаселення практично всіх регіонів планети Земля до величезного масштабу концентрації знань, зокрема, стосовно створення та розвитку різних суспільно-виробничих форм. Вже в 1-й половині XX століття науково-технічний прогрес визначив необхідність становлення самостійної галузі знань, яка потребує вдумливого освоєння, що отримала назву «управлінська думка». З сьогодні неможливо уявити собі жодної сфери життєдіяльності людини, де можна було б обійтися без менеджменту — науки, мистецтва та практики управління.

Еволюція управлінської думки, що зародилася на початку Х X століття в практиці США, Європи і виросла до масштабів потужної «управлінської цивілізації», містить у собі всі необхідні докази значущості та незаперечно величезних потенційних можливостей менеджменту. Розвиваючись від простого розуміння самої можливості керувати «науково», через побудову формальних, знеособлених організаційних структур та систем до використання в управлінні досягнень наук про людську поведінку — психологію та соціологію, менеджмент виріс у сучасну наукову систему.

Наука управління, структуруючись, вивчаючи різноманіття методів і підходів — демократію, ієрархію, відкриті та закриті системи, та інше, прийшла до розуміння того, що вирішити завдання управління навіть найскладнішою організацією можна звівши її до масштабу, який збагнутий для розуму та сприйняття, побачивши роботу керівника загалом та взаємодію компонентів цієї роботи. [1Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. М.: Справа, 1992.]

Наразі Україна переживає складний період свого розвитку. Перехід від адміністративно-господарської системи управління економікою до ринкової потребує освоєння нових технологій управління всіх рівнях життєдіяльності суспільства. Існуюча теорія управління, розроблена в розвинених країнах Заходу, що охоплює своїм аналізом спектр від малих фірм до держави, пропонує для цього свої методи.

Торкнемося , наприклад , рівня фірми. Тут західним менеджментом використовуються управлінські системи стратегічного планування та стратегічного менеджменту для рівня фірми . [2 Ансофф І. Стратегічне управління, М.: Економіка, 1989. ]

Стратегічний менеджмент є черговою внутрішньофірмовою управлінською системою після довгострокового та стратегічного планування, спираючись на системний підхід в управлінні фірмою та пропонуючи методи подолання все зростаючого ступеня нестабільності бізнес-середовища фірми.

Однак якщо в 80-ті і на початку 90-х років економічні умови розвинених країн і всього відкритого міжнародного світового ринку ще дозволяли з тим чи іншим ступенем ефективності використовувати прийоми стратегічного планування і стратегічного менеджменту, то сьогодні навіть у теоретичному сенсі не спостерігається подальшої перспективи успішного протистояння, що продовжує наростати складності та нестабільності, які починають глибоко захоплювати всі напрямки діяльності як дрібних фірм, так і великих корпорацій. Найбільш просунутий у цьому відношенні різновид стратегічного менеджменту - управління в умовах стратегічних несподіванок [2Ансофф І. Стратегічне управління, М.: Економіка, 1989.] характеризує ситуацію, коли несподівана подія настає настільки стрімко, непередбачувано, нове по суті і глибоко зачіпає виробничий процес фірми, що найкращим виходом пропонується зменшувати неминучі втрати, якщо це ще можливо зробити.Це означає, що системний підхід за виживання та нормальне функціонування фірм, заснований на колишніх принципах наукового аналізу, вичерпав себе в цьому питанні до кінця.

Не краще справа і з несистемним підходом, тобто опорою на інтуїцію, професійний досвід і чуття управлінців.

«Процес пізнання не обов'язково повинен бути пов'язаний з розгорнутими логічними доказами. Відсутні ланки цього процесу можуть заповнюватися інтуїтивно... Якщо спробувати в кожному випадку аргументувати процес пізнання ситуації та пошуку рішення докладною системою, то в багатьох випадках оперативне прийняття рішень виявилося б неможливим» [1Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. М.: Справа, 1992.].

Всім зрозуміло велике значення інтуїції при прийнятті рішень в умовах неповної інформації, недостатньої ясності обстановки. Це носить масовий характер і є одним із найпоширеніших видів управлінських рішень. Проте орієнтація на інтуїцію — це явно ненадійно. І хоча деякі фірми дотримуються такого підходу, досі немає науково обґрунтованих методів прийняття рішень таким чином. Інтуїція та досвід також не можуть гарантувати правильність рішення в нестабільному середовищі.

Застосування математичних методів моделювання майбутніх процесів як економічних, так і соціальних, що мають вирішальне значення для успішного функціонування як усієї економіки, так і окремих фірм, зі зростанням складності таких процесів неминуче призводить до дедалі більших спрощень через практичну неможливість врахувати наростаючу кількість значущих факторів і зростання складності та нелогічності проходження самих процесів, коли дуже важливими стають фактори, що були зовсім непомітними. Велика кількість спрощень призводить до неадекватності відображення моделлю дійсності, що зводить нанівець цінність самого моделювання. Щоб застосувати менше спрощень, можна намагатися використовувати все більш швидкодіючі комп'ютери. Однак, штучний інтелект, не пов'язаний зі світом почуттів та духовних запитів, у принципі не може вирішити проблему, пов'язану з психологією, яка якимось, досі не зрозумілим чином, все сильніше і сильніше втручається у життєві процеси людей.

Для нормального існування ринкового суспільства важливо, щоб підприємці могли реалізувати свій потенціал, даючи робочі місця населенню. За часів панування командно-адміністративної системи в нашій країні підприємницька ініціатива придушувалася в принципі. Наразі немає такої системи придушення, тому ініціатива так чи інакше знаходить свій вихід. Однак, несприятливість правового середовища для бізнесу призводить до того, що навіть найчесніші підприємці змушені йти в тіньову економіку. Вчинення ж неправових операцій призводить до значно більшого ступеня непередбачуваності та нестабільності діяльності, ніж робота у правовому середовищі. Таким чином, несприятливість правового середовища для бізнесу сама по собі призводить до різкого зростання нестабільності діяльності фірми.

Реальна ж ситуація в Україні за останні роки демонструє такий ступінь несприятливості правового середовища та непередбачуваності змін «правил гри» в ній для ведення ефективного прибуткового бізнесу, що незабаром можна буде важко говорити про наявність легального бізнесу у нас у країні. Такий стан «дикого Заходу» веде до різкого розшарування суспільства за доходами і, як випливає з положень існуючих соціальних наук, неминуче має врешті-решт призвести до соціального тиску з боку незаможних, який би вирівняв економіку. Але це насправді не відбувається.

Таким чином, навіть принципи соціальних наук, не кажучи вже про економічні науки, не в змозі дати хоча б напрямок пошуку відповіді на завдання про забезпечення прибуткового функціонування фірми.

Розглянутий стан питання на рівні фірми підводить до висновку, що й економіка держави України в цілому також не може ефективно керуватися за рекомендаціями нинішньої традиційної західної теорії менеджменту. Пошук відповідей на поставлені питання можливий при використанні більш загального цілісного погляду на всі процеси, що відбуваються у суспільстві.

Друга половина двадцятого століття дала людству Землі знання, що відкрили значні можливості у подальшому науково-технічному прогресі через зміну мислення та формування нової свідомості людей.

У 80-х — 90-х роках теоретики та практики менеджменту виявили, що головний потенціал для прогресивних змін криється в людині, а точніше в її свідомості, культурі. [3Євенко Л.І., Уроки американського менеджменту, Вища школа міжнародного бізнесу при Академії народного господарства, 1992 р.]

Найяскравішим прикладом формування нової свідомості є Японія післявоєнного часу. До початку Другої світової війни особистісне і суспільне свідомість Японії орієнтувалося на перевагу представника Країни Вранішнього Сонця над сусідніми націями. Це, начебто давало право Японії мати все, що їй потрібно, через посередництво самурайського меча і відповідної колоніально-виправданої ідеології. Друга світова війна повністю перекреслила намічену самураями перспективу розвитку суспільства Японії, а її жорсткі принципи, пов'язані з самознищенням, сприяли швидкому просуванню нового мислення та свідомості. У результаті, повернене практично в протилежний від пихатого і похмурого самурая бік, нова свідомість, виражена через усміхненого японця, вже в 70-і роки підкорила світову економіку, чим і заслужило загальну симпатію людства Землі.

США і країни Західної Європи, наслідуючи приклад Японії, остаточно закріпили авторитет і пріоритетність нового напряму в прогресі. Аналіз світової економіки, що розвивається, з позицій цієї парадигми, що становить основу свідомої внутрішньої мотивації людини, що спонукає її до творчої праці, дав можливість встановити пряму залежність між економічними кризами і кризою суспільної свідомості.

Наразі світова практика накопичила достатню кількість прикладів щодо виходу країн із найважчих економічних криз таким чином. Отже і для нас, які приступили до побудови нового суспільства, формування більш просунутої суспільної свідомості має стати найпершим завданням. Суспільство майбутнього з урахуванням сьогодення та з формуванням більш просунутої суспільної свідомості можна побудувати створивши нову нетрадиційну систему управління. Такого висновку дійшли фахівці «Школи організаторів виробництва» та кафедри «Бізнесу та контролінгу» Харківського державного політехнічного університету, які запропонували систему управління «Менеджмент нового типу» (МНТ) або «Український менеджмент» (через його оригінальність). Грунтується МНТ на новому світогляді наукової духовності (НМНД).

Філософія НМНД, що є прямим продовженням філософського спрямування «російський космізм», родоначальниками якого вважають Н.Ф. Федоров, К.Е. Ціолковський, Б.Б. Кажинський, В.І. Вернадський, В.Ф. Купревич, А.Л. Чижевський, який пояснює сміливе твердження про вихід людини до Космосу, дає фундаментальний початок колосальним очікуваним світовим відкриттям у науці. Ми живемо у винятковий час. Нашим дідам та батькам повідомлялося стільки, скільки було потрібно для того часу та їх щаблі свідомості. Нам повідомляється набагато більше. Наше завдання — осмислюючи знання минулого, знаходити нові знання, щоб вони відповідали потребам сьогодення.

«...Якщо йдеться про явища, що відбуваються на межі духовного та фізичного, то ніщо крім хвильових процесів з'єднати ці два береги не можуть.» [4Богомолов С.І., Даниленко Л.С. На межі духовного та фізичного. У журн.: Економіка, управління, право. Збірник наукових праць. Національний центр гуманізації інженерної освіти. ХДПУ, № 1, Харків, 1997.] НМНД спирається на результати роботи професора Харківського державного технічного університету радіоелектроніки Н.Д. Колпакова, який виявив енергоінформаційний носій у тонкій структурі матерії - фізичному вакуумі (ефірі), так звані поляризаційні Р-хвилі, що передаються за допомогою частинок ефіру - амерів і америно. [5Колпаков Н.Д., д-р техн. наук. Поляризаційні хвилі. У кн.: Радіотехніка. Всеукраїнська міжвідомча науково-технічна збірка. Випуск 101, Харків, ХТУРЕ, 1997. - 156 с.] Автори нового світогляду наукової духовності використовували іншу назву таких частинок - псен (частка - носій психічної енергії). Одна з основних особливостей Р-хвиль - поширення зі швидкостями, що істотно перевищують світлові, не суперечить теорії відносності. [5Колпаков Н.Д., д-р техн. наук. Поляризаційні хвилі. У кн.: Радіотехніка. Всеукраїнська міжвідомча науково-технічна збірка. Випуск 101, Харків, ХТУРЕ, 1997. - 156 с.]

Головний висновок із цих робіт Н.Д. Колпакова той, що їм теоретично та експериментально показано матеріальність думок, почуттів людини. Розроблено та функціонують прилади, що фіксують напруженість думок, силу біополя людини.

Але ж у духовній літературі дуже давно пишеться про будову світобудови, як про «матрьошку» різних світів, вкладених один в одного і співвідносних один з одним за законами ієрархії. Зіставляючи таку думку духовних шкіл з роботами Н.Д.Колпакова, напрошується висновок у тому, що паралель між духовними і науковими знаннями правомірна і ґрунтується на єдиній основі, і що Всесвіт дійсно складається з матеріальних світів різної щільності та різними рівнями енергетики. >

Таку модель Всесвіту та взаємозв'язок складових її частин з фізико-математичної точки зору дає білоруський учений Вейник О.І. у своїй монографії «Термодинаміка реальних процесів». [6Вейнік А.І. Термодинаміка реальних процесів. Мінськ, "Навука і техніка", 1991. - 576 с.]. Структуру світів автор показує методом послідовного формування основних рівнянь стану для кожного світу, використовуючи запропоновані ним 7 Початок «Загальної теорії» побудови світу. Тут також проглядається аналогія з езотеричними знаннями. 7 принципів герметичної філософії Стародавнього Єгипту та Греції при докладному розгляді представляють закони світобудови так само, як і Початку А.І.Вейника.

Дослідники парапсихології доктор психологічних наук В.М. Пушкін та доктор біологічних наук А.П. Дубров зазначають: «На матеріалі експериментальних та теоретичних досліджень виявилося можливим підійти до розкриття закономірностей тієї матерії та енергії, які визначають психічну діяльність людини. У зв'язку з цим ... психіка людини як функція польових, резонансних та інших, невідомих ще можливостей живої матерії отримує своє місце у нерозчленованій єдності. Це — єдність… мікро- та макросвіту. В ЭТОЙ СВЯЗИ СЛЕДУЕТ ОЖИДАТЬ ПРИНЦИПИАЛЬНЫХ ОТКРЫТИЙ, КОТОРЫЕ МОГУТ СОВЕРШИТЬСЯ В КОМПЛЕКСЕ СОВРЕМЕННЫХ ОБЛАСТЕЙ ЗНАНИЯ: ФИЗИКА ОТКРОЕТ НОВЫЕ ДЛЯ НЕЁ СИСТЕМЫ СУБСТРУКТУРЫ, БИОЛОГИЯ СМОЖЕТ ПРОДВИНУТЬСЯ В ПОНИМАНИИ ФУНДАМЕНТА ЖИЗНИ, ПСИХОЛОГИЯ СДЕЛАЕТ ШАГ В РАСШИФРОВКЕ МАТЕРИАЛЬНОЙ ОСНОВЫ ПСИХИКИ.» [7Дубров А.П., Пушкін В.М. Парапсихологія та сучасне природознавство. М.: СП «Совамінко», 1989. - 280 с.]

Плідне взаємодоповнення наукового методу та можливостей віри в теоретичних та прикладних дослідженнях показує своєю 50-річною практичною діяльністю доктор медичних наук, професор, академік-психотерапевт Міжнародної академії наук Г.Н.Ситін, який реалізував самопереконання як засіб самооздоровлення. Його зцілювальні настрої виліковують безліч хвороб без ліків. Цей метод впроваджено у широку медичну практику МОЗ Росії. Він використовується у підготовці космонавтів, рятувальників, у Збройних Силах, у спорті та мистецтві. [8Сітін Г.М. Розум творить тіло. М.: «Життєдайна сила», 1997. - 320 с.]

Доктор філософії та фізик-теоретик Ф.Капра у своїй книзі «Дао фізики» розкриває глибинну єдність картин світу фізиків і містиків, знаходить у сучасній фізиці підтвердження багатьом постулатам давніх релігійних навчань Сходу і розглядає їх взаємозв'язок і почате взаємін раціонального Заходу та містичного Сходу як підтвердження давньокитайського уявлення про необхідність динамічної рівноваги між раціональним та інтуїтивно-містичним, між зовнішнім і внутрішнім, тобто у застосуванні до нашого віку, між технологією та психологією.[9Капра Ф. Дао фізики. Санкт-Петербург, ОРІС, 1994. - 303 с]

Видатні фізики нашого століття відзначають: «Загальні закони нашого пізнання, що виявилися і у відкриттях атомної фізики, не є чимось небаченим і абсолютно новим. Вони існували і в нашій культурі, займаючи при цьому набагато значніше і важливіше місце в буддійській та індуїстській філософії. Те, що відбувається зараз [1954], - підтвердження, продовження та оновлення древньої мудрості. (Р. Оппенгеймер, [9Капра Ф. Дао фізики. Санкт-Петербург, ОРІС, 1994. - 303 с]); «Ми можемо знайти паралель урокам теорії атома в епістемологічних проблемах, з якими вже стикалися такі мислителі, як Лао-Цзи та Будда, намагаючись осмислити нашу роль у грандіозній виставі буття – роль глядачів та учасників одночасно.» (Н. Бор [9Капра Ф. Дао фізики. Санкт-Петербург, ОРІС, 1994. - 303 с]).

Отже, ми маємо єдину систему побудови Всесвіту, що складається зі світів різної щільності, сформованих на базі своїх систем первинних елементів, таких як періодична таблиця хімічних елементів Д.І.Менделєєва — для фізичного світу. Спрощено кожен світ можна характеризувати його найдрібнішою часткою. Тоді можна уявити світи з урахуванням їх відповідних елементарних частинок так:

  • псен
  • мікролептон
  • лептон
  • мезон
  • баріон
  • атом (клітина, організм)

Ді мікролептони — сімейство легень за масою лептонів.

Світи на базі субатомних частинок, починаючи від баріону до псена — світи почуттів і думок. У цьому випадку можна сказати, що система існуючих наук в основному вивчала фізичний світ, уявляючи його якомога більш системно. Далі, мабуть, нові науки мають так само системно і всеосяжно вивчати більш тонкі ([6Вейник А.І. Термодинаміка реальних процесів. Мінськ, «Навука i техніка », 1991. - 576 с.]) світи вже на базі єдиного уявлення про структуру побудови Всесвіту, використовуючи науковий метод пізнання світу - логічний аналіз і духовний метод пізнання - віру як рівноправні та необхідні інструменти. Оскільки зміст тонких світів виявлено у думках і почуттях, нові науки зможуть вивчати світ, спираючись на систему внутрішньої сутності людини, маючи своїм предметом дослідження духовне (тонке) наповнення всіх суб'єктів, об'єктів, явищ, подій навколишнього світу.

Розглянута аналогія знань духовних і наукових наук підводить до висновку про реальне існування вищих цивілізацій у Всесвіті, з боку яких існує керівництво всіма земними процесами. Можна також сказати, що весь матеріальний світ є справді породженням більш високоенергетичних уявних світів за рахунок більш високого потенціалу енергоінформаційних уявних структур порівняно з енергетичним потенціалом структур із щільного фізичного світу. Еволюція розвитку свідомості Землі представляється як із щаблів зростання свідомості у Всесвіті. Проаналізувавши з такої точки зору еволюцію всього, що живе на планеті, можна дійти висновку про безперервний процес зростання свідомості - від мінералів до рослин, від рослин до тварин, від тварин до людини. Історія розвитку людства - це також зростання свідомості. У суспільстві можна також виділити кілька ступенів свідомості. Загальний процес можна виразити схематично:

  • планетарна свідомість
  • суспільна свідомість
  • колективна свідомість
  • сімейна свідомість
  • людина свідома
  • людина несвідома
  • свідомість тварин
  • свідомість рослин
  • свідомість мінералів

У цьому випадку пропонується розглядати духовне наповнення кожної наведеної сходинки. При цьому «людина свідома» з'являється на етапі усвідомлення необхідності розуміння саме духовного наповнення всього навколишнього світу.

Свідомість людини пропонується уявити що складається з трьох рівнів, відповідно трьом її енергетичним тілам. На рівні фізичного тіла функціонує розумовий апарат — людський мозок чи біокомп'ютер, що становить свідомість у фізичному світі. Цей розумовий апарат здатний переробляти інформацію простору Землі. Другою складовою свідомості є підсвідомість чи, так звана, душа. Інша назва цього розумового апарату, простір якого буде Сонячна планетарна система, — психомоторика людини. [10Акімов І., Клименко В. Про природу таланту. т.1. Концепція. Бібліотека «Студентського меридіана», 1994. — 224 с.] У цій енергоінформаційній структурі людської свідомості накопичується та зберігається інформація минулих життєвих втілень. І, нарешті, третій рівень свідомості пропонується у вигляді надсвідомості чи, інакше, як духу. Він виражений енергоінформаційною структурою пізнання галактичного простору Всесвіту. Також цей рівень називають енергопотенціалом [10Акімов І., Клименко В. Про природу таланту. т.1. Концепція. Бібліотека «Студентського меридіана», 1994. — 224 с.], він зосереджує можливості зчитування інформації майбутнього.

Повертаючись до основного питання, яка ж управлінська система може в даний час адекватно відобразити реальності нинішнього світу і дати надійний інструмент до рук управлінця, то це, як видається, — менеджмент нового типу. Оскільки все, що існує, є за своєю природою енергоінформаційні утворення різних рівнів енергетики, то й думки, ідеї (головний інструмент управлінця) як найбільш енергонасичена субстанція також підкоряються цьому положенню. Тоді можна зробити такий висновок. Для того, щоб ефективно виконувати свої функції в даний час, менеджер будь-якого рівня повинен змінити, збільшити свою свідомість та використовувати у своїй роботі думки та ідеї більш високих порядків, ніж думки та ідеї зі звичайної точки зору нашого фізичного світу. Це й призведе до ефективного вирішення безпосередніх проблем та завдань, починаючи від особистісних питань рядового члена суспільства, і до загальнопланетарних проблем. Прирощування свідомості та використання ідей тонких світів є основою МНТ.

З огляду на висновок про ієрархічність світів, що означає формування вищими світами нижчестоящих, можна уявити суть МНТ в такий спосіб.

МНТ повністю охоплюється освоєнням технологій прийому інформації (ідей) з вищого (тонкого) світу та технології пропускання її через себе (структурування свого внутрішнього духовного простору і, потім, свого зовнішнього духовного простору), куди входить: зміна себе (на рівні тонкого) тіла: процес розчинення негармонійних «субличностей» - рис характеру, на рівні фізичного тіла: процес зміни негармонійних функціональних схем мозку - звичок, і заміна їх на нові, службовці процесу духовного зростання), а також структурування простору у фізичному світі з передачею ідей за технологією іншим свідомості, готовим до її прийому. Структурування простору можна розуміти як формування структур - малих, великих колективів різних напрямів діяльності та форм організації. Успішне освоєння ідеї підтверджується тим, що під неї дається енергія у фізичному світі (у фізичному світі енергія виражається у вигляді матеріальних засобів, грошей) — свідомість перебудовується і стає здатним до резонансу сприймати високочастотну енергію тонкого світу, тобто здійснюється розподіл енергії з більш високих рівнів на фізичний рівень. Іншими словами, реальна практика фізичного світу, тобто всі процеси в суспільстві, що оточують нас, стають критеріями реальності описаного процесу.

Тоді нинішнє наше суспільство може бути представлене як етап еволюції свідомості людства, на якому відбувалося напрацювання інтелекту людей для подальшого освоєння технології свідомого зростання своєї свідомості. Цей етап можна назвати підготовчим чи навчальним, оскільки енергія (гроші) приходила під вирішення поточних завдань фізичного світу, сформованих під інтереси фізичного тіла людини, а чи не під освоєння ідей зростання свідомості.

Здається, що відтепер через підприємницьку сферу діяльності поєднуватимуться два процеси: поряд з реалізацією енергетичного обміну у фізичному світі — здійснення комерційних угод — почне дедалі більше виявлятися міжплановий обмін, тобто енергія (гроші) даватиметься одночасно з прирощуванням свідомості учасниками угоди, отриманням та пропусканням ними через себе знань наступного енергетичного світу – тонкого. У перспективі такий процес займатиме дедалі більшу частину всіх комерційних угод. Це означає, що згодом неможливо буде здійснювати успішно для себе жодної операції без одночасного навчання на ній, що в свою чергу призведе до повного зникнення можливості тиражувати однакові угоди.

Охарактеризуємо тепер головні особливості МНТ.

  • Вихід людини на ступінь свідомості, яка називається «обмежений контакт». Оскільки наше життя є безперервним зростанням свідомості, то необхідно свідомо і наполегливо спрямовувати себе на реалізацію цього процесу. Цей процес відбувається через навчання взаємодії зі своєю душею, під керівництвом якої відбувається зростання людини за свідомістю. Досягнення взаємодії з душею — це ступінь свідомості, що називається «обмежений контакт», він є більш високим ступенем людської свідомості, ніж застосування лише наукового логічного мислення та інтуїції, на яких базується західний менеджмент.
  • Активне використання у практичній діяльності підсвідомості (душі), яке досі реально не могло бути використане; освоєння при цьому абсолютно нових (психологічних) видів діяльності.
  • Освоєння людиною управління всіма своїми життєвими процесами різних рівнів складності на базі контакту з душею через ноосферичне (за В.І.Вернадським) інформаційне поле Землі з використанням біокомп'ютера людини шляхом біокомп'ютерних технологічних процесів. Реалізація такого управління може починатися з управління своїм фізичним тілом, виведення хвороб, уникнення випадковостей, катастроф і смерті, поступово доходячи до питань колективів і суспільства в цілому.

Існуючий світовий досвід у галузі управління накопичив достатньо матеріалу, що доводить, що подібні кардинальні зміни можливі лише за умови включення до цієї роботи вищої керівної ланки системи управління, якій необхідно змінити своє мислення і почати формування нової свідомості. Весь процес зміни свідомості та переведення його на вищий ступінь вимагає від кожного маленького «особистого подвигу», що називається «самозреченням» від себе вчорашнього. Президент технологічного інституту Мусасі в Токіо Ісікава Каору зазначає: «Японська система управління якістю передбачає розбудову свідомості керівників фірм та підприємств. Це - новий спосіб мислення в господарському управлінні.» [11Каору І. Японські методи управління якістю: Зменш. пров. з англ. М.: Економіка, 1988.] Американський дослідник і практик в галузі управління Р.Уотермен, представник авторитетної консультативної фірми з управління «Маккінсі» підкреслює необхідність постійного оновлення всередині фірми у всіх питаннях, що неможливо без безперервного зміни мислення керівника: «Жодна організація неспроможна зберегти лідерство без оновлення. Жодна організація не може просуватися вперед або навіть намагатися поліпшити своє становище, не здатна оновлювати себе.» І далі: «Коли організація пригнічує особистість, вона ставить під загрозу свою здатність змінюватись. Коли ж організація стимулює самовираження особистості, їй важко не оновлюватися. Індивіди - єдине джерело оновлення в компанії». [12Уотермен Р. Фактор оновлення: Пер. з англ. М.: Прогрес, 1988. - 368 с.]

Практичною основою МНТ є «робота людини над собою». Робота над собою полягає у розгляді дискомфортів як психологічних завдань, тобто процесу навчання. Зростання свідомості спрямовується душею людини як процес, що існує у вигляді долі (програми), сформованої кожної конкретної людини. У такій програмі є розвилки, де людина може робити свій вибір подальшого шляху свого розвитку. Фактично це вибір між ефективнішим шляхом зростання власної свідомості та менш ефективним. Практично, розвилки — це моменти, коли людина відчуває будь-який дискомфорт, як фізичний, і духовний. Ці моменти пропонується називати психологічними завданнями.

Досі дискомфорти розглядалися як джерела життєвих проблем і вони ніяк не пов'язувалися з космічним законом розширення свідомості, тому досі і неможливо було свідомо вибирати ефективніший шлях зростання свідомості, оскільки він був невідомий.

Щоб ефективно розширювати свою свідомість, необхідно вирішувати свої психологічні завдання, тобто правильно реагувати на дискомфорт. У разі неправильного вирішення психологічних завдань, вони повторюються з все більшим тягарем, правильне ж рішення заохочується настанням позитивної події для людини, яка по життю може бути зовсім не пов'язана з дискомфортом. Якщо людина успішно вирішує свої психологічні завдання, тобто ефективно йде шляхом розширення свідомості, його душа забезпечує йому відповідне ослаблення всіх її життєвих проблем (незалежно від їхньої природи, крім неправомірних бажань, що суперечать космічним законам) настільки, наскільки вона вирішила завдання за складністю , різноманітності та кількості, оскільки всі процеси в нашому 3-х мірному світі керуються зі світу тонкого і всі проблеми є просто невирішеними психологічними завданнями.

Якщо говорити про процес взаємодії людини з її душею, то тут ключовим моментом є здатність людини вловлювати та реагувати на її сигнали, які вона отримує за будь-яких життєвих процесів. Ці сигнали можуть бути дуже слабкими, так і дуже сильними, що несуть конкретний дискомфорт. Залежно від рівня свідомості, на якій знаходиться людина, він здатний вловлювати все слабкіші сигнали душі, що формує процеси, в яких бере участь людина.

Сутність вирішення психологічних завдань полягає у зміні своїх рис характеру, у внутрішній зміні себе у бік більшої гармонії. Роботу з колом проблем однієї людини пропонується зарахувати до рівня особистісної свідомості. Коло проблем колективу малої фірми може характеризувати рівень колективного свідомості. Таким чином, директор — це людина, яка визначає та формує колективну свідомість фірми. Колективне свідомість фірми охоплює всю фірму, та її ядром є свідомість директора. Отже, проблеми фірми є психологічними завданнями колективного рівня директора.

Взаємозв'язок колективних та особистісних психологічних завдань однієї людини, директора, завжди такий, що будь-яке колективне завдання обов'язково є одночасно й особистісним. Таким чином реалізується принцип постійної роботи над собою під час переходу з одного на інший рівні свідомості (з особистісного на колективний). З іншого боку, без безперервного самовдосконалення директор не зможе реалізувати успішний розвиток своєї фірми, оскільки керівництво фірмою — це реалізація освоєння людиною лише одного, чергового рівня свідомості (колективного) на тривалому шляху його свідомості у Всесвіті.

Ще однією обов'язковою умовою для реалізації беззбиткового бізнесу є свідомий напрямок діяльності фірми в руслі загальної програми розвитку нового суспільства всередині старого. Перехід на нові принципи управління не може бути стрибкоподібним. Це завжди плавний та еволюційний процес впровадження та освоєння нового. Тим не менш, якщо директор малої фірми переходить на принципи управління МНТ, то він зобов'язаний розуміти, що в майбутньому він, розширюючи свою свідомість, переходитиме на нові рівні управління — регіональний, державний і так далі, а отже, повинен бачити перспективи розвитку фірми як реалізацію поточного виду діяльності. Одночасно важливо розуміти, як дана конкретна діяльність виглядатиме на основі нових принципів побудови суспільства, і, отже, бачити, якщо це необхідно, програму реорганізації своєї фірми з метою відповідності новому баченню діяльності.

Практичний вихід на проходження МНТ директором малої фірми може здійснюватися в такий спосіб. Прийняття НМНД та початок роботи над собою закладає основу полегшення особистісних проблем директора та покращення стану справ на фірмі. Досить глибоке освоєння особистісного рівня свідомості (тому можуть бути визначені відповідні критерії) разом з правильним визначенням мети діяльності фірми дає можливість такої глибини контакту з душею, який дозволяє директору поступово крок за кроком знімати за сигналами душі програму беззбиткового розвитку фірми, що формується. Такий поступовий перехід насправді означає заміну однієї системи управління фірмою, що базується на традиційному світогляді, до нової системи управління - МНТ на базі НМНД. Тому досягнення стану успішної діяльності (такий, наприклад, коли кожна розпочата угода проходить до кінця та з прибутком) досягається за етапами.

Перший етап характеризується тим, що надходять перші сигнали (несподівані комерційні пропозиції) окремо один від одного, які самі собою починають складатися в ланцюжки. Це процес не випадковий, а закономірний. Він підтверджує внутрішню готовність менеджера працювати на колективному рівні свідомості.

Другий етап характеризується проходженням «навчальних» угод, коли менеджер у процесі реалізації таких первинних ланцюжків набирає практичного досвіду їх проведення у тісному контакті з душею. Такі угоди ще не обов'язково доходять до реалізації повністю, або вони не мають великих масштабів.

На третьому етапі приходить досвід доведення до кінця (також у найтіснішому контакті з душею) середніх та великих угод.

Програма розвитку фірми у запропонованому розумінні буде беззбитковою у зв'язку з тим, що вона є частиною більш загальної програми розвитку людства на найближчу перспективу, що формується вищою цивілізацією, і тому в основі своїй слугуватиме розвитку цієї програми. Але така програма може бути сформована лише у разі готовності керівника до її прийому. Готовність визначається чинником достатнього рівня самовдосконалення, тобто глибини контакту із душею.

У зв'язку з тим, що управлінська система МНТ є незвичайною для освоєння, всю повноту практичних питань, що охоплюються директором, можна реалізовувати поступово, починаючи з основних блоків діяльності, переосмислених з точки зору НМНД. Такими основними блоками діяльності можна визначити такі.

  1. Освоєння нової методології роботи з ідеями та людьми, які приносять ідеї для фірми («ідеологами»).
  2. Освоєння нової методології роботи з кадрами.
  3. Освоєння нової методології роботи з фінансами.

Успішне освоєння даних блоків діяльності може бути здійснено лише на базі глибокого усвідомлення та осмислення НМНД. Ефективне використання МНТ загалом практично виходить за умови послідовного цілісного застосування технологій НМНД щодо гармонізації особистості, реалізоване відповідним керівником.

Отже, для побудови нового «науково-духовного» суспільства потрібен механізм, основною метою якого буде досягнення нової, більш просунутої свідомості людини. Всі необхідні для цього технології зараз проходять випробування на рівні особистостей та колективу та дають позитивні результати, що підтверджують теоретичні викладки. На особливу увагу заслуговує тут ще й те, що нова система управління МНТ на практиці здійснюється без залучення попередніх грошових вкладень і під силу навіть нашому дуже слабкому в цьому відношенні суспільству. Фінансування здійснюється за рахунок внутрішніх резервів ідей, які знімаються (використовуються) відповідним керівником. МНТ одночасно різко збільшує надійність стратегічного планування, робить людину всебічно грамотною та гармонійною особистістю, перетворює суспільство, вирішуючи при цьому всі завдання людини, як в особистісному, так і в колективно-громадському аспектах. МНТ як система управління дозволяє створювати усвідомлену перспективу на базі орієнтації на плановані відкриття та з урахуванням відомих напрямів зміни природи.

Література

  1. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф. Основи менеджменту. М.: Справа, 1992.
  2. Ансоф І. Стратегічне управління, М.: Економіка, 1989.
  3. Євенко Л.І., Уроки американського менеджменту, Вища школа міжнародного бізнесу при Академії народного господарства, 1992 р.
  4. Богомолов С.І., Даниленко Л.С. На межі духовного та фізичного. У журн.: Економіка, управління, право. Збірник наукових праць. Національний центр гуманізації інженерної освіти. ХДПУ, №1, Харків, 1997.
  5. Колпаков Н.Д., д-р техн. наук. Поляризаційні хвилі. У кн.: Радіотехніка. Всеукраїнська міжвідомча науково-технічна збірка. Випуск 101, Харків, ХТУРЕ, 1997. - 156 с.
  6. Вейник А.І. Термодинаміка реальних процесів. Мінськ, «Навука і техніка», 1991. — 576 с.
  7. Дубров А.П., Пушкін В.М. Парапсихологія та сучасне природознавство. М.: СП «Совамінко», 1989. - 280 с.
  8. Ситін Г.М. Розум творить тіло. М.: «Животворча сила», 1997. - 320 с.
  9. Капра Ф. Дао фізики. Санкт-Петербург, ОРІС, 1994. - 303 с.
  10. Акімов І., Клименко В. Про природу таланту. т.1. Концепція. Бібліотека «Студентського меридіана», 1994. - 224 с.
  11. Каору І. Японські методи управління якістю: Зменш. пров. з англ. М: Економіка, 1988.
  12. Уотермен Р. Фактор оновлення: Пер. з англ. М.: Прогрес, 1988. - 368 с.