Вершинін Г.Д.

ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНОЇ ЕЛІТИ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

«Немає нічого ціннішого в світі і нічого,
що вимагає більшого береження та
поваги, як вільна людська особистість!»

В.І. Вернадський

Сутність подальшого розвитку знань, що обслуговують просування науково-технічного прогресу полягає в гуманістичній гармонізації їх у «Живе Природне Знання». У природно- еволюційній гармонізації раціональних знань та відповідних: мислення, логіки, діалектики, пізнання... розкриваються оперативні та стратегічні заходи, спрямовані на реальний вихід сучасного соціетального суспільства на рівень функціонування як екосистеми. Така зміна напряму вектора подальшого суспільного розвитку є науково обґрунтованою необхідністю, що практично підтверджується життям. Як один з найважливіших фактів - поява фундаментального аспекту кризового стану сучасного суспільного розвитку: різке зниження позитивного потенціалу філософії, логіки, діалектики, соціології та раціоналізму взагалі [3Вернадський В.І. Про науку. Т.1 Наукові знання. Наукова творчість. Наукова думка. - Дубна: Видавничий центр «Фенікс», 1997. -576с.;, 7Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД «Весь», 2001. - 256 с.;, 8Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Галіотараксія. - М.: Думка, 1995. -768с.;, 9Шилін К.І. Екософія. М. 2000, 11 д.а., ММДОЦ «Свент» П «Кріогенна техніка», ЛР №064342 від 09.12.96р.].

Тому ми маємо можливість говорити про те, що потенціал еволюційного розвитку Людини та людської Цивілізації на базі «ньютонівсько-картезіанської філософії пізнання Світу» підійшов до етапу трансформаційних перетворень на рубежі ХХI століття. Процеси гальмування у суспільному розвиткові, зокрема державності, класичної науки, освіти, армії, медицини та інших соціальних підсистем, досягли інституційного рівня розвитку, стали непереборними у межах сформованих традиційних підходів до їх управління. Розвиток соціуму та особистості в межах традиційної науки, філософії та менеджменту привели людство Землі на межу глобальної екологічної катастрофи. Але одночасно досягнення сучасної науки, що подолали прискорені уявлення лінійної причетності та рівноваги з багатьох наукових галузей, у тому числі зі сфери соціальних систем, відкривають можливості формування новітніх теорій еволюційної адаптації.

Програмною основою розвитку Людини та людства Землі, науково-технічного безкризового розвитку суспільства стає Жива філософія - екософія [9Шилін К.І. Екософія. М. 2000, 11 д.а., ММДОЦ «Свент» П «Кріогенна техніка», ЛР №064342 від 09.12.96р.]. Вона формується на основі глибокої гармонізації інформаційно-когнітивного поля сучасного соціального інтелекту та виявлення нових конструктів пізнання життя Людини, Людиною Життя, Логіки Життя, Творчості Життя Людини в єдності Людини-Суспільства-Природи.

Подолання розірваності сучасного соціального інтелекту як процесу адаптації до умов життя через індустріалізацію, катаклізми, конфлікти-війни, хвороби тощо може йти через гармонізацію світу, життя.

У зв'язку з цим надзвичайно важливе значення приділяється розробці проблем творіння та використання нейрокомп'ютера, брейнпьютера та біокомп'ютера як елементів подальшої комп'ютеризації.

В даний час штучний інтелект є найбільш просунутим розділом науки, що бурхливо розвивається. Показником наростаючого інтересу у світі до цієї проблеми є зростання виробництва нейропродуктів за рік на 40%, а також практично щоденне проведення симпозіумів – з'їздів – конференцій – розширених семінарів. Все це показує, що відбувається зближення функцій штучного інтелекту, побудованого на штучних нейронних мережах, з роботою мозку людини (біокомп'ютера) [2Вальцев В.Б., Чжоу Хун, Шилін К.І. Брейнп'ютер і жива логіка творчості. М., 1998. - Д17 (03) YSB № S-87502-001-t, ББК-87, 36с.;].

Істотні досягнення в галузі розробок, пов'язаних зі штучним інтелектом, отримані при поєднанні все більш досконалих наукових методів із гіпотезою формальних нейронів. Використання ширших логічних методів у поєднанні з роботою складніших, близьких до реальних, нейронів здатне забезпечити значне розширення функціональних можливостей комп'ютерів. Це робить реальним перехід до мозкоподібного нейрокомп'ютера, який російські вчені запропонували назвати брейнп'ютером.

Виникає якісно нова ситуація завдяки самому факту створення та експлуатації брейнп'ютеру. Враховуючи, що брейнп'ютер покликаний сам приймати рішення, у тому числі й за складними управлінськими задачами при зростаючій автономності його від людини і при наростаючому впровадженні в дедалі ширші сфери діяльності суспільства (економіка, фінанси, медицина, культура, політика, космос…) значно підвищується відповідальність тих, хто розробляє, та експлуатуватиме брейнп'ютер. Людству необхідно працювати не лише над проблемою швидкодії та розширення функцій комп'ютера (як це робиться у всьому світі), а й над зміною себе у бік глибокої гармонізації з Природою. Справа в тому, що подальший прогрес з урахуванням можливості перетворення нашого помічника на «інтелектуального» і вельми небезпечного ворога страшніший за ядерну бомбу і клонування людини [2Вальцев В.Б., Чжоу Хун, Шилін К.І. Брейнп'ютер і жива логіка творчості. М., 1998. - Д17 (03) YSB № S-87502-001-t, ББК-87, 36с.;].

«Наш мозок — найкращий у світі комп'ютер, тому його можна запрограмувати як на здоров'я, так і на хворобу. Унікальний апарат у нашій голові здатний виконати все, що тільки можливо, якщо його досить часто та точно налаштовувати. Насамперед, необхідно перестати постачати свій мозок негативною інформацією типу: «Все марно», «Я знаю, це не допоможе», «У мене нічого не вийде», «Я не можу одужати». Якщо в цьому переконувати себе постійно, то мозок прагнутиме втілити негативні посилки на реальність. Від звичного мислення можна і потрібно позбавлятися, найефективніший спосіб — старі негативні твердження замінювати «новими, позитивними» [6Ситін Г.М. Розум творить тіло. - М.: «Життєдайна сила», 1997. - 320с.;, с.6].

Аналіз фактичного матеріалу в псі-області логічно приводить нас до висновку, що мозок оперує якісно новим видом матерії. Задача, що стоїть перед сучасною наукою, полягає в тому, щоб виявити можливості поглибленого вивчення цього нового типу матерії, особливостей його просторово-часових форм та зв'язків із відомими полями та енергіями. Дуже точно висловив ці задачі І. Земан: «Сучасне природознавство приносить із собою нові факти, які змушують відмовитися від колишніх поглядів на світ взагалі, отже, на простір та час» [4Дубров А.П., Пушкін В.М. Парапсихологія та сучасне природознавство. - М.: СП «Совамінко», 1989. -280с.;].

Так, наприклад, вивчення світу атома і субатомних частинок, явищ і подій, несподівано для самих фізиків-ядерників різко обмежило область застосування ідей, законів і принципів класичної механіки. Все це зумовило необхідність докорінного перегляду багатьох наших основних понять, таких як: матерія, простір, час тощо.

Відповідно, — з розвитком квантової та релятивістської теорій виникли нові фізичні парадигми. В результаті всього цього наш Всесвіт не видається більш «машиною», що складається з безлічі об'єктів. Він став мережею взаємин, яка необхідним чином включає і людину.

Стало очевидним, що Природу та її складові частини взагалі необхідно приймати, осмислювати і пізнавати по-новому, як таку, що володіє внутрішньою процесуальною самоузгодженістю. У контексті нового підходу Всесвіт (Природа) сприймається як єдина мережа взаємозалежних подій, де немає нічого фундаментального. Усі події якоїсь ділянки мережі обумовлені процесуальними властивостями інших ділянок цієї живої мережі та пізнаються рівнозначною ділянкою - Живим Природним Знанням. Таке Знання виступає гарантом реальної гуманізації життя на Землі [1Ауліхастр. Неофітальна і зіркова лоція або шлях розуму - Мн.: Фірма «Сквайр», 1995 - 384с.;, 7Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД «Весь», 2001. - 256 с.;].

В даний час у всьому світі спостерігаються процеси, пов'язані з пошуком нових систем виховання та освіти. У розвинених країнах світу, чия економіка вступила у постіндустріальну фазу, а культура — у фазу постмодернізму, роль освіти вже усвідомлена як провідна і з позицій економічного та соціального прагматизму. Досягнуто розуміння того, що національна освітня система є найважливішою сферою довгострокових державних капіталовкладень, а підвищення рівня знань, які отримують у школі та ВНЗ, є вирішальним чинником для нормального розвитку економіки. Без цього чинника жодні макроекономічні заходи та технологічні новації не зможуть забезпечити підвищення життєвого рівня населення.

Аналізуючи досвід передових країн, видно, що створення нової системи безперервної освіти є найважливішою національною проблемою. Однак необхідно відзначити і те, що сьогодні всі новостворені системи освіти містять лише гуманітарне наповнення. Якщо дивитися з позиції матеріалістичної наукової парадигми, то вирішення проблеми нової освіти можна розпочинати, стартуючи основами гуманітаризації. Але при цьому необхідно враховувати те, що потрібно обов'язкове початкове наповнення програм навчання істинною гуманізацією як елементом подальшого розвитку гуманітаризації. Така гуманізація формується на основі нового енергоінформаційного (космофізичного) світогляду та ідентичної наукової парадигми. Справа в тому, що сучасна гуманітаризація — це «сьогоднішньо-вчорашній день». Її треба поступово замінити гуманізацією, щоб потім своєчасно перейти на наукову духовність — Живе Природне Знання як основну рушійну силу майбутнього, що виражається у поєднанні духовного життя людства з точним знанням. Фундаментальні дослідження показали, що гуманітаризація, гуманізація та наукова духовність — це поняття, які визначають одне й те саме явище лише на різних рівнях свідомості людини.

Зі сказаного видно, що йдеться не про вдосконалення сучасної системи освіти та наших знань, а про те, щоб створити зону випереджувального розвитку: інноваційних знань, які дозволять створити нову національну еліту та нове гармонійне суспільство.

Дослідження також показали, що подібні інноваційні знання дозволяють людині, сім'ї, колективу, суспільству, планетарній спільноті виходити у нові, думкою створювані простори. Але ці знання як Знання природні, тобто Вселенського рівня, служать на благо тим людським спільнотам, які виключають у своїй психіці та свідомості агресивні якості та починають поетапну глобальну демілітаризацію своїх державних структур. Відмовившись від атомної зброї та ставши позаблоковою державою, Україна вже зробила перший дуже важливий крок у бік перетворення усієї Планети.

«Повне роззброєння цих народів від зброї агресії не залишить їх беззахисними. Від вищих цивілізацій вони набудуть знання та навички енергетичного захисту простору свого проживання від усіх видів збройного вторгнення і навіть уявної агресії» [1Ауліхастр. Неофітальна і зіркова лоція або шлях розуму - Мн.: Фірма «Сквайр», 1995 - 384с.;].

Література:

1. Ауліхастр. Неофітальна і зіркова лоція або шлях розуму - Мн.: Фірма «Сквайр», 1995 - 384с.;
2. Вальцев В.Б., Чжоу Хун, Шилін К.І. Брейнп'ютер і жива логіка творчості. М., 1998. - Д17 (03) YSB № S-87502-001-t, ББК-87, 36с.;
3. Вернадський В.І. Про науку. Т.1 Наукові знання. Наукова творчість. Наукова думка. - Дубна: Видавничий центр «Фенікс», 1997. -576с.;
4. Дубров А.П., Пушкін В.М. Парапсихологія та сучасне природознавство. - М.: СП «Совамінко», 1989. -280с.;
5. Капра Ф. Дао фізики. - СПб: Оріс, 1994. - 303с.;
6. Ситін Г.М. Розум творить тіло. - М.: «Життєдайна сила», 1997. - 320с.;
7. Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД «Весь», 2001. - 256 с.;
8. Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Галіотараксія. - М.: Думка, 1995. -768с.;
9. Шилін К.І. Екософія. М. 2000, 11 д.а., ММДОЦ «Свент» П «Кріогенна техніка», ЛР №064342 від 09.12.96р.