О.М. Вершиніна, Н.В. Мухіна

РОЛЬ ЕНІОЗНАНЬ В ГУМАНІЗАЦІЇ НАУКИ, ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ НОВОЇ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Сучасні суспільні процеси рясніють такими крутими поворотами, які не вкладаються в традиційну логіку нашого мислення і уявляються алогічними, що руйнує сучасні системи цінностей. Ностальгія за стійкими стереотипами відчувається, перш за все, у сфері світогляду: шквал інформації, яка обрушилася, з одного боку, вирвала форми суспільно-планетарної свідомості з мереж ідеологічних догм, а з іншого — знецінила їхню соціальну значимість.

Становище, що склалося у розвитку суспільної свідомості, стало наслідком кризового стану в науці: природознавстві, теорії еволюції, теорії походження життя, фізики, соціології, філософії, психології та інших факторів, які формують світогляд (ідеологію) суспільства. Наука поступово стала продуктивною силою, відхиляючись від пошуку Істини. Усвідомлюючи те, що наука спрямувала свої інтереси на технологічні потреби суспільства, на пізнання зовнішнього світу, вбачаючи в людині лише біологічний об'єкт або елемент соціологічних досліджень, наш співвітчизник академік В.І. Вернадський писав: «Навряд чи можна сумніватися, що набагато більше 9/10 учених-дослідників працюють у сфері знання, які жодного стосунку не мають до тієї картини космосу, яка вважається результатом наукової роботи. Вони зовсім не зацікавлені у цій картині і з нею протягом своєї наукової діяльності не зустрічаються. Її зміни у сфері їх знань не позначаються. Вони цілком без неї обходяться» [1Карпенко М. Всесвіт розумний. - М.: Підприємство «Світ географії», 1992. - 400 с.].

Закономірність передбачених змін у науці та реальність життєвості цих процесів підтверджується сучасною науковою думкою: «Двадцяте століття увійде в історію цивілізації під знаком становлення космізму як визначального принципу пізнавальної та практичної діяльності людства.

Це, звісно, далеко не єдине досягнення століття — його по праву називали і називатимуть віком радіо, електроніки, кібернетики, інформатики, аеронавтики, космонавтики, атомної фізики та енергетики, генетики, біотехнологій тощо — у зв'язку з відкритими та встановленими в ньому предметами та явищами, які ознаменували якісний стрибок у природознавстві та техніці, революцію у матеріальному виробництві та управлінні.

Завдяки їм до невпізнання змінився світ людства, умови його повсякденного буття, сам зміст багатьох цілеспрямованих зусиль та творчих пошуків. «Колиска розуму» (вираз К.Е. Ціолковського) набула істотно новий зміст, а він не тільки висунув на порядок денний нові задачі, породив нові проблеми та протиріччя, а й зумовив нові взаємини у взаємодіях людей і виявив потребу нового суб'єкта історичної творчості.

Людський соціум як унікальний феномен у доступному для огляду світовому просторі вступив у нову фазу розвитку. Він ще не звільнився від багатьох віджилих форм духовності та різноманітних соціальних атавізмів, які як баласт стримують набір висоти, однак імперативи прогресу невблаганні. Порукою тому весь світовий досвід, зокрема, становлення сучасного космічного природознавства, фундаментальні основи якого закладали великі співвітчизники К.Е. Ціолковський, В.І. Вернадський та О.Л. Чижевський» [2Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Геліотараксія. - М.: Думка, 1995. - 768 с.].

Від усієї світової громадськості потрібні чималі зусилля, спрямовані на вироблення та утвердження таких ідеологічних універсалій, які сприяли б формуванню нового суб'єкта історичної творчості. У процесі пошуку шляхів вирішення нагальних проблем все наполегливіше стало усвідомлення необхідності інтеграції в єдину структуру різних форм суспільно-планетарної свідомості. Подібне «соціальне замовлення» орієнтує на радикальну перебудову духовного життя суспільства Планети у плані вироблення універсальної системи знань та єдиної шкали цінностей для всіх соціальних верств та кожної особистості окремо.

Сучасні знання в галузі гуманістичного (енергоінформаційного) світогляду, що стоїть на стику останніх наукових досягнень та духовних пошуків у галузі формування суспільної свідомості, дозволяють вести дослідження принципів організації суспільства. Вони спрямовані на пошук нових універсальних зразків самоорганізації складних систем: це розкриття універсальних механізмів самоорганізації, самоврядування та коеволюції систем будь-якого типу, як природних, так і людиномірних, а також розкриття наскрізного зв'язку різних рівнів буття: мікро-, макро- та мегарівнів. До таких систем належить як Свідомість людини, так і єдина Свідомість людської спільноти, в яких існує подібність процесів, загальний малюнок подій, що відбуваються на різних рівнях організації.

Як бачимо, розвиток процесів на одному рівні не є повністю незалежним від перебігу процесів, що протікають на нижчих та вище лежачих рівнях. Використовуючи інноваційні знання та технології певних умов цілеспрямованої зміни нестійкості соціуму, як, наприклад, підвищення психодуховних складових свідомості людини, мікрофлуктуації впливатимуть та визначатимуть макрокартину суспільства загалом. Ці знання також говорять про те, що змінити енергоінформаційне поле шляхів розвитку складної структури (суспільства) можна у тому випадку, якщо перебудувати саме соціальне середовище, по суті, сформувати нову суспільну свідомість. Перебудувати соціальне середовище - означає змінити поведінку елементів цього середовища в кожній локальній області, змінивши поведінку кожної окремої особистості, кожної сім'ї, колективу та суспільства в цілому. Реалізація такого процесу можлива через вихід кожного з цих елементів на енергоінформаційний обмін із більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту = Природи за своєю Програмою еволюційного розвитку. Суттю такого обміну стає поєднання психічних властивостей Людини та явищ Всесвіту = Природи, іншими словами – коеволюція Людини та Природи.

Отже, необхідно передбачити реалізацію всіх потенцій особистості, сім'ї, колективу, суспільства. Це можливо шляхом досягнення гармонії соціально-економічного та духовного життя на базі широкого використання результатів нових наукових розробок та зміни технологій на енергоінформаційні практично у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Настійною вимогою часу для людства Землі є задача, пов'язана зі створенням нової соціально-суспільної структури — нової системи виховання та освіти, оскільки саме вона ближче, чим інші перебуває біля витоків формування свідомості людини. Інноваційні знання, що базуються на енергоінформаційному світогляді, дозволяють виробити нові підходи до виховання та освіти. Створення інноваційної гуманістичної системи безперервного просторово-часового виховання та освіти з урахуванням охоплення всіх рівнів свідомості суспільства, включаючи кожного її члена, забезпечить формування нової суспільної свідомості через провідну технологію зміни мислення.

Орієнтація на застосування американської системи безперервної освіти та західноєвропейський шлях реформування її не вирішує існуючих проблем у світі (екологічних, політичних, економічних, соціальних, етнічних, культурних та інших), у тому числі й у країнах СНД. Як приклад, нині все більше звучить питання про те, що професіоналів багато, а чесних людей мало. Чесна людина — це вже моральний аспект чи категорія становлення особистості. Мотивація розвитку особистості має ширший спектр інтересів. Вона охоплює всі сторони життєдіяльності людини: політичні, економічні, соціальні, етнічні, культурні та інші. Творча індивідуальність працює на себе і на фірму, тоді як особистість, з переходом у творчу особистість, здатна виявляти турботу та відповідальність за долю сім'ї, колективу, суспільства.

Як бачимо, новий етап у розвитку людства Землі є часом гуманізації планети через інтеграцію наукового знання і планетизацію свідомості людини, як особистості.

Харківський обласний благодійний фонд інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації понад десять років працює над створенням системи формування творчої особистості. Отримано теоретично та на практиці підтверджено, що в основі її лежать ідеологія та технології гуманізації.

Для забезпечення процесу гуманізації свідомості людини потрібні інноваційні знання, головними складовими яких є: новий енергоінформаційний світогляд, комплексна гуманізація соціуму та більш глибока фундаменталізація сучасного наукового знання.

1. Новий енергоінформаційний світогляд.

Енергоінформаційний світогляд — це система інноваційних знань, необхідних людині для формування якостей свідомості, які дозволяють їй подолати межі простору, в якому вона живе, виходячи із принципів матеріалістичного наукового світогляду. Нові якості свідомості дозволяють людині через інтегральне пізнання – синтез матерії та Духа – різко розширити межі наукового пізнання, пізнаючи світ і себе в ньому через нові наукові можливості, що реалізуються у нових технологіях та системах управління.

Принципи нового енергоінформаційного світогляду:

• досягнення сучасних еніознань дають можливість зрозуміти природу Всесвіту, природу Свідомості та визнати наявність космічного Розуму (Бога);
• крім матеріального світу та енергій існують Тонкий світ та тонкі енергії, якими Всесвіт пов'язаний у єдине ціле. Будь-який рух, у тому числі й думки (як продукт мисленнєвої діяльності людини), відкликається у всьому Всесвіті;
• весь Всесвіт живий, розумний та ієрархічний. Усі енергоінформаційні поля, верстви пов'язані між собою за принципом енергоінформаційного обміну аж до Абсолюту чи Бога;
• людина, у тому числі і її думки, як і все у Всесвіті (Природі), є енергоінформаційними структурами. Людина — лише ступінь Розуму Всесвіту, його першоатом;
• причиною всіх подій, явищ і процесів на Землі є життя свідомості людини, будь-який наслідок є продуктом його життя у вигляді розумової мисленнєвої та матеріальної діяльності;
• Свідомість представляється самою суттю, сутністю та змістом Світобудови, в якому все — лише прояв Свідомості;
• Свідомість людини має три складові: біофізична (фізичне тіло та мозок), психоемоційна (душевний початок, ментальний мозок) та енерго-інтелектуальна (духовний, творчий початок).

Ці принципи докорінно змінюють погляди на призначення людини на Землі та феномен її існування, на її відповідальність перед своїм власним майбутнім та майбутнім Планети загалом.

2. Комплексна гуманізація соціуму.

З позиції енергоінформаційного світогляду, Людина — явище природне. У природі кожна істота живе і в кожний момент часу «знає» та приймає свої відповідні їй форму та зміст розвитку. Це означає, що і людина несе у собі «знання» часу, форми і змісту свого розвитку, назване знайомим нам поняттям «Доля». Процес виховання та освіти, спрямований на створення стану свідомості гармонії людини зі своєю природою — Долею і є, з позиції енергоінформаційного світогляду, процес гуманізації.

Це підтверджується і тим, що ще в 1996 році Міжнародна конференція ЮНЕСКО з освіти генеральною лінією орієнтації для новостворених освітніх систем проголосила формування особистості людини, бо: «Людина — не економічний фактор, не просте знаряддя, засіб досягнення мети, — в ній самій закладено самостійну мету розвитку» [3L'education un tesor est cache dedans // Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. - Paris, 1996. - 87 р.].

Таким чином, гуманізація — це ідеологія, науково обґрунтована знаннями та ідеями рівня психічної діяльності Людини, де орієнтація особистості в думках та діях у будь-яких життєвих процесах спрямована на навчання жити в гармонії зі своєю долею, Природою та суспільством. Тоді під комплексною гуманізацією соціуму слід розуміти усвідомлення, осмислення та розвиток індивідуальної системи наукових предметних знань, необхідних людині для забезпечення своєї оптимальної життєдіяльності.

3. Більш глибока фундаменталізація сучасного наукового знання.

Знання більш глибокої фундаменталізації є інноваційним явищем у знанні як енергоінформаційний обмін, що виникає в постінформаційну епоху розвитку знання. Воно пов'язане з проявом нових підходів до дослідження та освоєння суспільно-природних зв'язків та механізмів розвитку суспільства, і є новим напрямом наукового пізнання. Розвиток нового фундаментального наукового напряму створює умови для пізнання та дослідження світоустрою та суспільно-людської організації на новій фундаментальній основі – рівня психічної (мисленнєвої) діяльності Людини. Це дозволяє розкривати для себе нові системи несуперечливих закономірностей, принципів та положень про механізми функціонування Природи та суспільних систем (етносів, держав тощо), про єдину соціальну природу людини, суспільства, штучного світу, створеного людиною, тобто про психокультуру в цілому.

Застосування еніознань, як інноваційних, дозволяє розглядати еволюційний рух та розвиток матерії як процеси взаємин між ієрархічно влаштованими енергоінформаційними рівнями та структурами Всесвіту, де соціум, як вищий рівень організації біоенергоінформаційного живого, підпорядковується тим самим законам, що й усі інші рівні — від елементарних частинок до Космосу. Однак, розглядаючи суспільство людей, необхідно виділяти його відмінну особливість - це наявність розумного компонента, розумової складової - Психічної діяльності, яка дана людині за визначенням, за її природною сутністю. І саме вона — Психічна діяльність, як Психіка Людини і реальний прояв матерії, енергії та інформації в руках Людини, яка нею володіє, у творчому акті творчого характеру, стає потужним знаряддям пізнання навколишнього світу і себе.

У такому вигляді психіка та свідомість Людини, як функція польових, резонансних, голографічних та інших, невідомих ще можливостей живої біоматерії, отримує своє місце у нерозчленованому вигляді. Це - єдність свідомого психічного регулювання Макро- і Мікросвіту.

Особистість, яка освоїла такі еніознання, здатна вийти на систему самоорганізації та самоврядування: самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення, самопідвищення кваліфікації та професіоналізму. Це дає оновлення її, і, відповідно, оновлення сім'ї, колективу, суспільства та всієї планетарної спільноти. Метод такого оновлення – зміна традиційного давньогрецького типу мислення на інтровертний чи інтегральний тип. Основною метою такої переорієнтації у мисленні людини є створення стану свідомості, достатнього для здійснення енергоінформаційного обміну з більш розвиненими просторами Природи.

Методологією є модульно-розвиваюче навчання. В основі модульно-розвиваючого навчання лежить послідовність освоєння енергоінформаційних технологій через настановно-мотиваційний принцип: від причини — інтересу, як зовнішньої мотивації за встановленої в суспільстві моралі та моральності, до духовно-творчої, як внутрішньої в динаміці зміни ціннісної орієнтації (по совісті). В результаті такого процесу досягається єдність освоєння теоретичних знань, соціальних норм та морально-етичних цінностей.

Враховуючи те, що Людина, як Особистість, а в майбутньому — творча особистість, «працює над собою» у зоні природної творчості, тоді подальша виробнича, наукова та культурно-освітня діяльність можлива лише у поєднанні теорії та практики. Отже, перехід на розвиток «навчання протягом усього життя» вимагає науково-психологічного супроводу процесу гуманізації розвитку свідомості людини по всьому спектру її життєдіяльності. «Майбутнє, мабуть, з'явиться віком широкого використання психології як науки і як служби, подібної до медичної, тому, що повністю пустити психіку людини на свавілля напевно не можна... Психологи керуватимуть вихованням дітей та дорослих, підбиратимуть робочі колективи, визначатимуть міру праці, впливатимуть на рівень душевного комфорту громадян». Ці думки були висловлені академіком М.М. Амосовим на сторінках газети «Комсомольська правда» ще 17 березня 1973 року.

В даний час Харківським обласним благодійним фондом інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації реалізується проект «Єдина мережа консультативних психологічних пунктів соціальної адаптації людини для життєдіяльності в нових умовах». В основі роботи єдиної мережі консультативних психологічних пунктів лежать інноваційні технології оновлення свідомості індивіда, науково-методологічне наповнення інноваційних систем управління оновленням – «Здоровий спосіб життя» та «Менеджмент нового типу», спрямовані на приведення в активний стан внутрішнього людського психологічного чинника з метою розкриття посилу до духовного розвитку.

Методологією науково-психологічного супроводу цього процесу є модульно-розвиваюче навчання, як оптимальна система самоорганізації за принципом спадкоємності знань у Природі. Центральним аспектом цього супроводу є процес психосоціального розвитку як співтворчість викладача-консультанта та учня.

Таким чином, гуманістичні знання та технології на базі енергоінформаційного світогляду дозволяють виробити нові підходи до виховання та освіти з метою новоціннісної планетизації особистісної свідомості індивідуума, сім'ї, колективу та всього суспільства в цілому. Це розширює можливості в галузі наукового пізнання та управління розвитком суспільної свідомості шляхом позитивного еволюціонування в гармонії з внутрішнім і зовнішнім світом.

В даний час Фондом реалізується проект «Підготовка кадрів нового типу» (у складі програми «Регіональний експериментальний майданчик «Здоровий спосіб життя» на базі нового гуманістичного світогляду»). Через науково обґрунтовану та практично реалізовану в соціум ідеологію гуманізації надається можливість впровадити у соціальну практику інноваційні технології підготовки кадрів нового типу, які надалі будуть інвестовані у програми формування нової суспільної свідомості.

Фонд запрошує до спільної творчої діяльності. Умовами такої можливої творчої співпраці може стати відкритий проект «Створення регіонального експериментального майданчика «Здоровий спосіб життя» з формування зони випереджального суспільного розвитку — екосоціополісу, як єдиного новоцінного поля культури.

Література

1. Карпенко М. Всесвіт розумний. - М.: Підприємство «Світ географії», 1992. - 400 с.
2. Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Геліотараксія. - М.: Думка, 1995. - 768 с.
3. L'education un tesor est cache dedans // Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. - Paris, 1996. - 87 р.