Семидоцька Ж.Д., Трефелева О.В.
ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТА КОНЦЕПЦІЇ ЇЇ РОЗВИТКУ
На рубежі XXI ст . потенціал еволюційного розвитку людської цивілізації наблизився до етапу трансформаційних перетворень у свідомості Людини. Глобальні проблеми, які час ставить перед суспільством для якісного його розвитку, вимагають від кожної людини вирішити відповідальні задачі щодо зміни мислення, оновлення свідомості та гармонізації її з навколишнім середовищем, ставши здоровою, гармонійною, творчою особистістю. Це підтверджує те, що здоров'я як наукова та практична проблема належить до глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення для всього людства.
До 2000 р. людство досить глибоко освоїло медицину, але, на жаль, як і всі науки, у вузько спеціалізованій роздробленій прагматично орієнтованій формі. Вплив самої людини на хворобу через свою внутрішню природу, що визначається сучасними вченими як внутрішній людський психологічний фактор, практично не береться до уваги. При такому підході суспільство дедалі більше уникає комплексного сприйняття, припустимо, у медицині — людини; в економіці – економічного організму; у біоетиці — цілісного процесу становлення єдиних систем цінностей планетарного рівня, заснованих на ідеї синтезу знань біосфери, ноосфери та стратегії переходу розвитку земної цивілізації від суспільства споживачів до суспільства стійкого розвитку.
Розвиток наукової медицини в останні століття та її незаперечні масштабні досягнення у рятуванні людини від численних недуг у промислово розвинених державах породило багато ілюзій та спроби обманути Природу: повернути людині молодість, відновити її здоров'я без власної активної праці при цьому. Як результат, зараз ми змушені визнавати появу пандемій наркоманії, алкоголізму, нікотиноманії, психічних розладів.
Фармакологічна терапія значно втратила свою ефективність.
Сучасна медицина серйозно хвора: незважаючи на досягнення в різних її галузях, залишається високим рівень смертності від серцево-судинних захворювань, пухлин. Владно увійшли до нашого життя туберкульоз, гепатит, СНІД. Зменшується тривалість життя.
Наша медицина - це медицина тільки лікувальна, медицина хвороб, вона орієнтована на хвору людину, що лікується на лікарняному ліжку. А між тим, основною задачею лікарів у ХХІ ст. має стати збереження та підтримання здоров'я — прекрасного стану гармонії із самим собою та навколишнім середовищем. Крім того, сталося насильницьке роз'єднання ідеального та матеріального, духовного та тілесного. Наші пращури добре знали, що тільки здоровий дух може підтримати здоров'я тіла. Водночас в XX ст. релігію було оголошено опіумом для народу, гомеопатію — шарлатанством.
Кожному історичному періоду розвитку суспільства, філософії та науки властиві свої специфічні світоглядні позиції та смисли, ідеали наукового знання, теоретичні основи бачення світу, методологічні підходи до осмислення діяльності. У розвитку будь-якої галузі наукового пізнання: філософії, медицини, освіти велика роль світогляду як системи адекватних уявлень про світ, про ставлення людини до навколишньої дійсності і до себе, роль світогляду як системи принципів пізнання, обумовлених цими уявленнями. Медицина як форма пізнання вивчає захворювання та способи їх лікування, але розуміння причин і перебігу хвороби, механізму та процесу впливу ліків чи лікувальних дій багато в чому залежить від світогляду лікаря.
Здоров'я людства зараз багато в чому залежить від оптимізації медичної освіти, підготовки фундаментально та інтегративно мислячих лікарів, які володіють методологією цілісної оцінки рівня здоров'я та широким арсеналом лікувально-профілактичних методів східної, західної та народної медицини.
Одним з напрямків виходу з цієї кризи є розвиток інтегративної медицини, яка поєднує кращі досягнення офіційної сучасної медицини, традиційної (народної) медицини, природничих наук, комп'ютерних технологій та мистецтва. Все це поєднується в єдину систему корекції здоров'я людини.
Світова спільнота вчених зіткнулася з проблемою переоцінки класичної гносеології в галузі філософії та природознавства, медицини та гуманітарних наук. Час диктує необхідність пошуку та використання нової стратегії охорони здоров'я, що сприяє відновленню гармонії Мікро- та Макрокосму. Зміна наукової парадигми відбувається у напрямі переходу від «механістичного» сприйняття світу та людини до холістичного погляду на світ та людину. Відкриття вчених у галузі фізики в XX ст., які отримали підтвердження на дослідницькому рівні у фізиці, медицині та в інших напрямках, показали, що людина, як і все в навколишньому світі, є енергоінформаційною структурою, що складається з «щільної» і «тонкої» матерії, прояв якої визначається взаємодією субатомних частинок «вакууму» Всесвіту. Відповідно, з розвитком квантової та релятивістської теорій виникли нові фізичні парадигми. В результаті всього цього наш Всесвіт більше для нас не є «машиною», що складається з багатьох об'єктів. При такому більш фундаментальному підході пізнання він став являти собою безперервну живу мережу взаємозв'язків світових (земних) об'єктів (енергоінформаційних структур). Виявилося, все у нашому Світі: думки людини, а також їх похідні, такі як: «здоров'я», «медицина», «гармонійна особистість» тощо, необхідно розглядати в контексті живої мережі Всесвіту. З'явився зовсім новий погляд на будь-яку земну чи космічну проблему: вона сприймається з позиції людського фактора як психосинергетичного явища. А нам відомо, що людський фактор наділений необмеженими фізичними, інтелектуальними та психологічними можливостями. Отримавши поєднання синергетичних явищ Всесвіту та психосинергетичних властивостей людини, ми маємо можливість багато в чому вирішувати проблеми в медицині.
Матеріалістичний світогляд став для людства основою того, що ми поспішаємо «взяти» від життя все, що можна, будь-якою ціною, не обмежуючи себе в засобах досягнення мети. Внаслідок цього у людини сформувався споживчий стан свідомості, що призвело до екологічної катастрофи. Поняття духовності деформоване і зведене до фанатичної релігійності, і цим спотворені справжні життєві цінності і сам сенс людського життя. Кінець XX та початок XXI ст. — це рубіж духовного падіння, який поставив людство Землі на межу вибору: зникнення чи духовне відродження.
Тому необхідна кардинальна зміна світогляду людини, яка дасть їй можливість усвідомити себе частиною єдиного Живого організму, що називається Всесвітом, і перейти в розряд високоупорядкованих структур нашої Світобудови. Це потребує більш глибокої фундаментальності у питаннях пізнання суті Людини та Природи.
У зв'язку з цим людина більше не може розглядатися наукою тільки як біологічна система, тому що вона є частинкою «Єдиної свідомості» - « Атом» Всесвітньої Свідомості. Енергоінформаційний обмін людини з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту (Природи) дозволить отримувати всі необхідні знання для подальшого позитивного еволюціонування.
З позиції енергоінформаційного світогляду поняття «духовність» розглядається як орієнтація на більш високий рівень свідомості Людини, що досягається шляхом зміни її мислення з екстравертного типу на інтровертний і дозволяє гармонійно розвиватися. Звідси - підвищення ефективності системи охорони здоров'я залежатиме від цілісного підходу і насамперед від визнання тісного взаємозв'язку психіки та соматики.
Основними задачами сучасної медицини стають:
- створення концепції інноваційної медицини на базі нового енергоінформаційного світогляду для досягнення органічної єдності Людини та Всесвіту;
- вивчення феномена Людини, її самовдосконалення через досягнення гармонії триєдності суті людини: біофізичної — мозок, психоемоційної — Душа та енергоінтелектуальної — Дух;
- створення системи інноваційних знань гармонійного розвитку людини як багаторівневої енергоінформаційної структури Природи (Всесвіту = Макрокосму) на основі більш глибокої фундаментальності сучасного наукового знання;
- підготовка медичних кадрів нового типу.
Людина, яка освоює інноваційні знання, здатна здійснювати енергоінформаційний обмін з іншими життєвими просторами Всесвіту. Фундаментальні наукові дослідження на базі нового енергоінформаційного світогляду показали, що духовна гармонізація, за своєю суттю, являється реабілітацією негармонійної свідомості людини. Отже, процес оновлення свідомості необхідно здійснювати за допомогою інноваційних знань енергоінформаційного світогляду; інноваційних технологій комплексної гуманізації соціуму та більш глибокої фундаменталізації наукового знання, суть яких полягає в гармонізації цих знань у «Живе Природне» Знання.
Таким чином, підвищення ефективності системи охорони здоров'я залежатиме від кардинальних змін у сучасній медицині, де основним стратегічним напрямом стає проведення широкомасштабної діяльності з метою формування потреби у підтримці здорового способу життя та духовного зцілення через усвідомлення та осмислення себе у нерозривній єдності з Природою.
Це говорить про те, що для виконання програми оздоровлення особистості через створення стану свідомості цінностей здорового способу життя обов'язково буде присутня нова суспільна ідеологія — гуманізація, яка потребує нового світогляду, філософії та психології, тобто нової фундаментальності.
Така нова фундаментальність розкриває суть інноваційної медицини, дозволяє забезпечити оновлення свідомості особистості, а оновлення свідомості дає оновлення фізіологічного тіла людини. Це досягається новими технологіями, наповнюючи при цьому якісно новим змістом роботу лікарів, фармацевтів та інших медичних працівників.
Вчені та фахівці Харківського обласного благодійного фонду інноваційних знань, ідей і технологій гуманізації розробили Програму № 19 «Розробка та експериментальне впровадження технологій модульно-розвиваючого навчання у реабілітаційних процесах ускладненого характеру», на фундаментальній основі якої запропоновано ідею безмедикаментозного лікування. Члени Фонду понад сім років впроваджують у життя метод лікування на базі інноваційних технологій, спрямований на оновлення духовного та фізичного тіл людини, формування у неї стійкого імунітету.
Як наслідок, у процесі апробації інноваційних технологій отримано підтвердження того, що для абсолютно кожної людини на Землі уникнення хвороб у результаті зміни системи життєвих цінностей через розкриття внутрішньої мотивації — це реальність найближчого часу.
Література:
- Грофф С. Космічна гра/Пер. з англ. О. Цвєткової. - М: Вид-во Трансперсонального ін-ту, 1997. - 256 с.
- Капра Ф. Уроки мудрості: Пров. з англ. - М: Вид-во Трансперсонального ін-ту, 1996. - 318 с.
- Пригожин І., Стенгерс І. Порядок із хаосу. - М.: Прогрес, 1986. - 44 с.
- Тихоплав Т. С., Тихоплав Ст Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД «Весь», 2001. - 256 с.