Мухіна Н.В.

Гуманізація громадянської освіти на основі екологічного мислення

Незважаючи на світове визнання пріоритетів гуманістичної парадигми серед інших концепцій розвитку суспільства, програми, проекти, методи та оперативні установки на рівні існуючої державної політики не сприяють подоланню екологічної, економічної, політичної, етнічної, моральної криз, які в цілому можна об'єднати у загальнопланетарну кризу світогляду, тобто кризу мислення та способу життя. Спосіб життя - це спосіб мислення. Оздоровлення сучасного суспільства можливе лише через екологізацію мислення, яка пов'язана з освоєнням нового світогляду та формуванням культури, що базується на духовно-моральному відновленні свідомості особистості.

На основі наукового методу пізнання сформувалися віра в необмеженість знання, уявлення про «Абсолютну істину» . Ця переконаність дозволила Френсісу Бекону сформулювати знамениту тезу про підкорення природи. Людина почала пізнавати навколишній світ шляхом дослідження його і себе за допомогою поділу цілого на частини, що в результаті призвело сучасну цивілізацію до глобальної кризи. Створюючи нові та найкращі засоби для оволодіння природою, вона сама виявилася спійманою в мережі цих засобів і втратила з уваги мету, яка лише одна дає цим засобам сенс, - саму людину.

Ідея панування над природою з часів класичного раціоналізму зазнала змін. Основні позиції формальної логіки не могли бути прийняті тими, хто мав релігійне (містичне) мислення. Вирішуючи проблему роз'єднаності духу і матерії, людина починає пізнавати закони, які нею управляють. Відкриття ХІХ -ХХ ст. в області сучасного природознавства дозволили з’ясувати: людина виявляється не просто глядачем, а учасником світового еволюційного процесу. У теперішній час відбувається формування нової схеми взаємин людини і Природи, яка розкривається в результаті освоєння екологічного світогляду. У словнику живої великоросійської мови В. Даля природа тлумачиться як «природа, все речове, всесвіт, вся світобудова, все зриме, що підлягає п'яти почуттям; протиставляється Творцю». Виходячи з такого значення Природа - це не щось відмінне від людини, а вона сама є Природа, оскільки є її невід'ємною частиною. Нове світорозуміння вивело дослідників на рівень космофізичних теорій і концепцій, в основу яких закладено ідею еволюції Свідомості Людини та Всесвіту в їхній нерозривній енергоінформаційній єдності, що сприяє формуванню енергоінформаційного світогляду. Він переводить людину в рівень космофізики пізнання шляхом вивчення Космічних законів Життя, а суспільство – на етап формування екологічної психокультури.

Крім загальноприйнятої культури існує ще культура мисленнєвої діяльності, духовно-інтелектуальної творчості . Настав час розглядати принципи «екологічного мислення» на базі розуміння суті самого мислення. Свідомість людини та середовище її проживання являються енергоінформаційними полями, що перебувають у стані триєдності: духовної (енергоінтелектуальної), душевної (психоемоційної) і фізичної, вони взаємопов'язані і взаємопроникні. Наше мислення – це наша духовна діяльність, процес творчого розвитку свідомості. Внаслідок життєдіяльності людина забруднила біосферу Землі своїми відходами. Так і ноосфера (область розуму) забруднена «відходами» інтелектуальної діяльності внаслідок ідеологічної (розумової) роботи людини. Тому сьогодні питання розуміння суті екології мислення для неї є вкрай важливим.

Екологічний підхід у всьому протилежний інструментальному, коли пізнання предметного світу відбувається шляхом отримання користі з даного предмета дослідження. Влада прагматичних «ідей» поступово змінюється на нові – творчі. Людина переконується в тому, що є цінності, важливіші для оздоровлення Життя і розвитку гармонії в собі та в навколишньому світі: Любов-Знання, Мудрість, Природа (Всесвіт). Вона змінює мислення – її екологізація здійснюється за допомогою освоєння нового типу мислення та систематизації знань, що дозволяють зрозуміти дію Космічного закону причинно-наслідкового зв'язку та по-новому бачити сенс свого життя на Землі. Розкривається нова, духовно-творча мотивація до пізнання своєї внутрішньої суті та світу, зростає магнетизм колективної свідомості планетарного рівня. І в ноосфері Землі утворюється новий ментальний рівень - Егрегор колективного свідомого, який творить людина, здатна до самопрограмування через роботу над собою, в основу якої закладено самовдосконалення, самовиховання, самоосвіту особистості.

Формування основ екологічної культури належить, насамперед, виховно-освітній системі. Головною особливістю теперішнього моменту є те, що вирішення питань екологічної освіти здійснюється в традиційній системі освіти на базі інституційно напрацьованих людством знань, що вже перестало працювати на виховання людяного в людині. Потрібні нові знання про істинну духовність, тоді в людині розкриється потреба до змін і перетворень насамперед себе, своєї свідомості.

Екологічне мислення є невід'ємним компонентом екологічного світогляду, через який в процесі його освоєння формується суспільна свідомість. Для вирішення будь-якої з проблем необхідно гуманізувати свідомість через зміну типу мислення в процесі формування абсолютно нової системи виховання та освіти. На етапі творіння гуманістичної системи важливо створити експериментальний зразок, що можливо лише за умови розвитку його незалежності від традиційної системи виховання та освіти. Відбувається це на базі духовно-творчої діяльності громадських об'єднань людей, здатних здійснювати реальну екологізацію своєї свідомості шляхом роботи над собою. Цей процес можна розглядати за аналогією з реалізацією пасіонарної теорії етногенезу Л.М. Гумільова, але на більш високому рівні пізнання - еволюції людини через формування її нової психокультури. Це і є справжній рух громадських ініціатив, який здійснюється у процесі гуманізації громадянської освіти за програмами особистісно-орієнтованої моделі гуманістичного виховання та освіти особистості. Ця програма спрямована на розвиток екологічного мислення, що сприяє не тільки активізації самої громадянської освіти, але головне - забезпечує її гуманізацію шляхом оновлення свідомості у процесі освоєння інноваційної системи безперервного просторово-часового гуманістичного виховання та освіти.

Екологізація мислення дозволяє створювати інноваційну систему формування кадрів нового типу - нової еліти, а через неї - інтегрувати енергоінформаційні знання та технології гуманізації в соціальну практику. Для реалізації програми використовуються види діяльності, що дозволяють проводити просвітницьку, освітню діяльність із використанням традиційних знань та технологій, які поступово наповнюються інноваційним змістом. Передача нової інформації, що базується на знаннях енергоінформаційного світогляду та технологіях гуманізації, проходить шляхом проведення семінарів, практикумів як за програмою гуманізації громадянської освіти, так і в системі традиційного виховання та освіти через такі форми як позакласна, післядипломна освіта, освіта дорослих, підвищення кваліфікації і професіоналізму та інші.

Підготовка кадрів нового типу здійснюється за допомогою формування свідомості Нової людини на базі духовно-творчої та науково-технологічної системи управління «Менеджмент нового типу» у процесі освоєння нових видів діяльності або підвищення кваліфікації та професіоналізму. Соціальна практика переводить свідомість людини у стан дослідника своєї свідомості. До особливого виду діяльності через освоєння професії менеджера та еніопсихолога (психологія енергоінформаційного обміну) належить туристична діяльність. Її можливості дозволяють розкривати природу таланту Душі, формувати вольовий початок у процесі розвитку соціальної активності, системності, змінювати мислення та, головне, формувати внутрішній духовно-творчий потенціал для переходу до рівня енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.

В теперішній час ця програма здійснюється фондом через реалізацію проекту «Формування нового громадянського суспільства» через Центр гуманізації громадянської освіти «Еніоплюс»®. Інноваційна суть проекту розкривається через наповнення пізнавальних, виховно-освітніх та оздоровчих програм знаннями енергоінформаційного змісту, спрямованого на формування у слухачів екологічного мислення та розкриття духовно-творчого потенціалу. Реалізація програм здійснюється за допомогою інтеграції їх у подорожі, групові виїзні семінари різних тематичних напрямків серії «Суспільство третього тисячоліття», в основі яких закладено гуманістичний світоглядний початок. Значення туризму для реалізації програми гуманізації розкривається у духовно-моральній спрямованості, у виховно-освітньому впливі на особистість, незалежно від її біологічного віку та соціального статусу. Туризм сприяє формуванню стану відкритості на новизну, готовності до змін та розвитку творчої психокультури людини.

Змістом нової інтеграційної освіти стає орієнтація її на духовні цінності в процесі зміни якостей свідомості як для учасників програм, так і для тих, хто їх проводить. Виконання програми подорожі для викладача-екскурсовода чи супроводжуючого менеджера – це етап навчання, коли вони самі усвідомлено освоюють інновації, а потім передають знання історичної правди та справжньої культурної спадщини народів нашої країни та світу, а також екстраполюють їх на сьогодення та майбутнє. Рекреаційні ресурси рідної природи дозволяють використовувати різні практики реабілітації, методики інноваційного Здорового способу життя, що допомагає проходити психічне та фізичне оздоровлення.

Для створення соціальної практики в Центрі проводиться практикум «Формування екологічного мислення», здійснюється підготовка кадрів нового типу – менеджерів, викладачів та еніопсихологів. У процесі проведення семінарів їх учасники в рівні соціальної практики пізнають інноваційні знання та технології, переконуються на власному досвіді, що все в житті залежить від самої людини, від її мислення. Сьогодні загальновизнано, що наші думки матеріальні, тому питання виховання в людині здатності до зміни мисленнєвої діяльності є найактуальнішим. Звільнення свідомості від низьковібраційних думок через оновлення якостей Душі - це і є процес екологізації мислення.

Література

1. Гуманізація свідомості людини та суспільства на новому витку еволюції людства. Збірник статей. Керівник авторського колективу О.М. Вершиніна – Харків: ПФ «Ектив Стар», 2015, - 212 с.
2. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с.