Трефелева О.В., Ващенко В.В.

ЦІЛІСНА ЛЮДИНА ЯК ЧАСТИНА ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ВСЕСВІТУ

На стику тисячоліть людський соціум вступив у нову фазу свого розвитку. Вона характеризується тим, що мінливість світу, яка доведена до радикальної нестійкості, робить проблематичним саме існування людства Землі. Це означає, що підхід до питань виживання та нормальної життєдіяльності людини (здоров'я, порушення психоемоційної стійкості, екологія, економічна нестабільність, втрата соціальної орієнтації), заснований на колишніх принципах наукового аналізу, вичерпав себе остаточно. Сучасний світогляд не сприяє висуванню та осмисленню питань про сутність світу та людини. У такому становищі майбутнє людства повністю залежить від інноваційного підходу до вирішення проблем Людини.

Історичний перебіг подій вимагає більш глибокої фундаментальності у питаннях пізнання суті людини. Ще в 20-ті роки XX -го століття фізики-ядерники на чолі з В. Гейзенбергом та Н. Бором прийшли до розуміння того, що світ - це не скупчення окремих незалежних один від одного об'єктів і випадкових явищ і подій, а нерозривна мережа відносин між різними частинами Єдиного, вічно живого, Цілого = Всесвіту, що включають і людину [1Капра Ф. Дао фізики. - СПб: ОРІС, 1994. - 303 с.]. Останні досягнення теоретичної та практичної фізики підтвердили відкриття початку століття:

1. Визначено чергову п'яту фундаментальну взаємодію — інформаційну, яка дала можливість зрозуміти сутність фізичного вакууму Всесвіту, суть Тонкого світу, природу Свідомості, Мислення, Душі та Духа і, зрештою, визнати Абсолют або Бога.
2. Весь навколишній нескінченний простір утворює енергоінформаційне поле. Загальне енергоінформаційне поле Всесвіту структурно нагадує «матрьошку», де кожен шар (локальне поле) пов'язаний ієрархічно з більш простими та більш складними полями аж до Абсолюту.
3. Усі шари є живими енергоінформаційними системами (структурами), здатними отримувати інформацію, зберігати її, навчатися на раніше отриманій інформації, творити нову інформацію всередині себе та здійснювати необхідні дії як матеріальні рухи.
4. Людина, як і все в навколишньому Світі (Макрокосм), є енергоінформаційною структурою (Мікрокосм) та повністю відповідає всім якостям викладеним вище.
5. Матеріальним носієм вище згадуваної інформації у нашому фізичному світі є електромагнітні хвилі. Наші зір, слух, нюх, смак і дотик, що функціонують на рівні атомів за допомогою електромагнітного поля, здатні сприймати сигнали ззовні та трансформувати їх у відповідні форми внутрішньої активності [2Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД Весь, 2001. - 256 с.].
6. Енергоінформаційний обмін з прилеглими більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту (Природи) дозволяє отримувати всі необхідні знання для подальшого позитивного еволюціонування кожної людини та людства Землі загалом.

У зв'язку з цим, людина більше не розглядається наукою тільки як біологічна система, оскільки вона є частинкою «Єдиної свідомості» - «Атом» Всесвітньої Свідомості. Свідомість людини є енергоінформаційною структурою, що входить у природне енергоінформаційне поле Всесвіту, як єдине Ціле. Таким чином, людина - явище природне і в ній самій закладена самостійна мета розвитку (доля).

Це підтверджується і тим, що ще в 1996 році Міжнародна конференція ЮНЕСКО з питань освіти генеральною лінією орієнтації для новостворених освітніх систем, проголосила лінію формування особистості людини, бо: «Людина — не економічний фактор, не просте знаряддя, засіб досягнення мети, - в ній самій закладена самостійна мета розвитку» [3L'education un tesor est cache dedans. Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. Paris, 1996, p. 87.].

Енергоінформаційний світогляд під самостійною метою розвитку людини розглядає програму, закладену в неї на життя Природою, тобто долю. Гармонізація особистості стосовно до себе та навколишнього зовнішнього світу є умовою життя людини відповідно до цієї програми. Це, безперечно, найоптимальніший варіант забезпечення життєдіяльності людини та реалізації потенційних можливостей її як творчої особистості, як суб'єкта наукової творчості.

Особливою складністю та новизною цього процесу є те, що новий суб'єкт наукової творчості у процесі самої творчості використовуватиме новий тип мислення, отже, і новий механізм мислення — енергомозок, що живиться енергією «вакууму» Всесвіту чи психічною енергією (енергією розумової діяльності).

Зміна типу мислення людини забезпечить їй енергоінформаційний обмін із більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту, використовуючи при цьому нову для нас, ще не звичну, але реально існуючу енергетику «вакууму» Всесвіту у земних технологічних процесах. Рішення подібних задач під силу тільки творчій особистості, що володіє іншим типом мислення — «живим мисленням» та здатна мислити випереджаючим чином.

Отже, цілісна Людина, як Мікрокосм, містить у собі всі можливості Вселенських знань і є самостійною та самодостатньою розумною системою, яка має чинити позитивний вплив на розвиток Макрокосму.

Література:

1. Капра Ф. Дао фізики. - СПб: ОРІС, 1994. - 303 с.
2. Тихоплав Т.С., Тихоплав В.Ю. Фізика віри. - СПб.: ВД Весь, 2001. - 256 с.
3. L'education un tesor est cache dedans. Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. Paris, 1996, p. 87.