УкраїнськаРусский
Харківський обласний благодійний фонд
інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації
Харківський обласний благодійний фонд інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації

Новини фонду

ХОБФІЗИТ гуманізації продовжує реалізацію соціальних проектів:
«Культурно-освітній центр формування соціально-активної творчої особистості» та «Ресурсний центр підготовки кадрів гуманістичної спрямованості».
Мета - створення банку інноваційних знань, складовими яких є: енергоінформаційний світогляд та технології гуманізації.
«Людина — не економічний фактор, не просте знаряддя, засіб досягнення мети, в ній самій закладена самостійна мета розвитку»

Конференція ЮНЕСКО, 1997р.

Вершиніна О.М.

НОВА ПАРАДИГМА ФІЛОСОФІЇ ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ

Із входженням цивілізації в постіндустріальну епоху відбувається переосмислення багатьох постулатів та положень економічної та інших теорій, розроблених для індустріальної епохи. Як результат, у розвинених країнах світу роль освіти вже сьогодні усвідомлюється, як ведуча, і на рівні економічного та соціального прагматизму. Лідируючі країни світу суттєво збільшили інвестиції в інновації та науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, приділяючи головну увагу розвитку наукомістких та інформаційномістких галузей. З'явився новий продукт - інформація і знання, який став стратегічним товаром.

Інвестиції переорієнтувалися з розширення виробництва на накопичення людського капіталу. Реальне багатство постіндустріальних країн тепер відображається у фінансових показниках, за якими все меншою мірою стоїть сукупність матеріальних активів, і все більшою мірою нові цінності накопичуються у людському факторі.

Так, наприклад, усвідомлення кризової ситуації змусило США у 1991 р. прийняти національну програму реформування освіти. Вона ставить задачу зробити американців нацією, що безперервно навчається. Безперервне навчання у них зараз розглядається як нова «супертехнологія», яка стає провідною технологією сучасності. У США, як і в усьому світі, освіта орієнтована на матеріальні цінності, тобто у вузькому спектрі свого професіоналізму.

Отже, застосування американської системи безперервної освіти та західноєвропейський шлях реформування її не вирішують існуючих проблем у світі (екологічних, політичних, економічних, соціальних, етнічних, культурних та інших). Як приклад, нині дедалі більше звучить питання, що професіоналів багато, а чесних людей мало. Чесна людина – це моральний аспект чи категорія становлення особистості. Мотивація розвитку особистості на відміну від індивідуальності має ширший спектр інтересів. Вона охоплює всі сторони життєдіяльності людини: політичні, економічні, соціальні, етнічні, культурні та інші. Творча індивідуальність працює на себе і на фірму, тоді як особистість, з переходом у творчу особистість, здатна піклуватися і брати відповідальність за долю сім'ї, колективу, суспільства.

Як бачимо, новий етап у розвитку людства Землі, що наступив, є часом гуманізації планети через оновлення наукового знання та планетизацію свідомості людини, як особистості. Це - один з тих рідкісних часів для свідомостей Всесвіту, що розвиваються, коли в процесі оновлення історії цивілізації відбувається найзначніше, найвідповідальніше і вирішальне цивілізаційне зрушення. В цей час здійснюється перехід від «суспільно-орієнтованого типу цивілізації» до зовсім іншого, який має планетарний характер цінностей для кожної окремо взятої людини, тобто «особистісно-орієнтованої».

Таким чином, сьогодні на перший план виходить головна суспільна задача: формування морально здорової та соціально захищеної творчої особистості як фахівця-професіонала та нового «Лідера», який здатний забезпечити створення національної еліти та гармонійного суспільства. Особистість, яка володіє відкритим розумом і готова до співпраці, здатна усвідомлювати сенс та визначати цілі життя, стати соціально активною, нести відповідальність за долю колективу, своєчасно побачити проблему, поставити перед собою професійну і людську задачу та вирішити її. Вирішення цієї задачі під силу тільки новій системі безперервного виховання та освіти, стратегія якої – виховання та освіта як загальнолюдська цінність, тобто орієнтація у бік особистості. Тільки суспільство, яке формує таку творчу особистість, зможе вирішити задачі науково-технічного прогресу ХХІ століття. Враховуючи той факт, що Людина, як Особистість, працює в зоні природної творчості, необхідно врахувати і те, що подальша виробнича, наукова та культурно-освітня діяльність можлива лише за умови поєднання теорії та практики, тобто наукового супроводу по всьому спектру життєдіяльності людини.

Суть нової парадигми щодо виховання та освіти національної еліти як підготовки кадрів нового типу полягає в оновленні особистості, оволодінні людиною «живого» типу мислення, з урахуванням освоєння нового механізму мислення енергомозку.

Фундаментальні наукові дослідження підтвердили істинність та реальність такого орієнтування подальшого розвитку суспільства. Вчені та фахівці міста Харкова переконалися, що зміни в світогляді та методології науки неминучі. Ці зміни, як показала практика, супроводжуються зміною традиційного способу мислення як методу поновлення свідомості особистості. Розроблена програма з реорганізації сучасного колективу для роботи у нових умовах.

Основною ідеєю програми є використання системи приведення в активний стан, так званого, внутрішнього людського фактора (творчого початку) за допомогою постійного розширення свідомості, оновлення особистості та, відповідно, оновлення колективу.

До головних особливостей інноваційної програми оновлення людини необхідно віднести наступне:

  1. Оновлення особистості здійснюється з урахуванням українського та, обов'язково, регіонального менталітету.
  2. Пропонована парадигма передбачає повсюдне оновлення на всіх рівнях, тобто особистісному, сімейному, колективному, суспільному та планетарному, тоді як світові системи оновлення особистості застосовані лише для процесу управління фірмою.
  3. Оновлення особистості враховує і оновлення тіла людини. Це досягається шляхом виведення причин усіх хвороб без застосування медикаментів, наповнюючи якісно новим змістом роботу лікарів, фармацевтів та інших медичних фахівців.
  4. Оновлення здійснюється з урахуванням внутрішньої та зовнішньої гармонізації особистості, тобто, як з собою, так і з природою, що дозволяє виходити на рішення будь-яких питань екології.
  5. Оновлення передбачає застосування технологій реального розвитку творчої особистості.
  6. Оновлення особистості включає в себе все необхідне для створення творчих психологічно сумісних колективів.
  7. Оновлення особистості має призвести до оновлення суспільства із затвердженням нової моралі, моральності тощо.

Подібна задача розглядається та вирішується через інноваційні фундаментальні знання рівня внутрішнього людського психологічного фактора, який наділений необмеженими фізичними, інтелектуальними та психологічними можливостями. Практикою апробування фундаментальних досліджень підтверджено те, що гуманізація як наука та технології зближення людини з Природою оновлює її та дає можливість набувати нові внутрішні психологічні якості, а саме:

  1. Необхідність безмедикаментозної підтримки свого здоров'я (валеологія) та формування здорового засобу життя.
  2. Позитивне реагування на процеси, що відбуваються на рівні суспільства, колективу, сім'ї та особистості.
  3. Активізація позитивного вольового початку, яка необхідна для реалізації своїх доленосних задач.
  4. Визначення глобальної життєвої мети, а також проблем і задач, що випливають із неї, які є її результатом на досягнутому рівні свідомості.
  5. Обґрунтована знаннями «впевненість у завтрашньому дні» на базі системно розвиненої реальної самостійності.
  6. Сформована мотивація до навчання, самоосвіти, самовдосконалення та життя взагалі.
  7. Концентрація життєвих зусиль і прагнення розвитку творчого початку на базі віри в себе.

Отже, немає сумнівів у тому, що за межею сьогоднішньої науки теж наука, але вже з серцем, з Душею. Тому вчені І. Акімов та В. Клименко, завершивши наукові дослідження з проблеми творчості, зробили висновок: «Творча дія - це нормальний стан працюючої душі. У ньому все відбувається за законами природи. І якщо знати ці закони — можна впливати на душу так, щоб у неї залишався лише один ступінь свободи – творча дія. Ну, а якщо цих законів не знаєш, то не дивно, що будь-який творчий порив сприймається як диво, авторство якого, природно, так легко і втішно приписувати Богу» [1Акімов І., Клименко В. Про природу таланту. - М.: Бібліотека «Студентського меридіана», 1994. - №11-12., с.49].

Таким чином, проблема підготовки нової національної еліти полягає у формуванні нової інноваційної системи безперервного у часі та просторі гуманістичного виховання і освіти та освоєння інноваційних знань і технологій.

Головними складовими таких знань являються:

  1. Новий енергоінформаційний світогляд. Він призначений для засвоєння інноваційних знань, необхідних людині, яка навчається, для формування стану свідомості, що дозволяє їй «вийти» за межі простору, в якому вона живе, працює і продовжує пізнавати навколишній світ, керуючись принципами та закономірностями функціонуючого матеріалістичного наукового світогляду. Новий стан свідомості людини «учень» дозволяє різко розширити межі творчості, переглядаючи свій простір через призму оновлених наукових можливостей, що втілюються згодом у нових технологіях, розробках нових матеріалів, систем керування тощо.
  2. Гуманізація, яка з позиції енергоінформаційного світогляду розглядає людину як природну істоту. В природі кожна істота (тварина, рослина) — у кожний момент часу «знає» і приймає відповідні їй форму та зміст. Це означає, що і людина «несе» в собі таке саме «знання» свого розвитку, яке називається знайомим нам поняттям «доля».
  3. Більш глибока фундаменталізація сучасного наукового знання — призначена для практичного освоєння енергоінформаційних технологій, характерною особливістю яких є доступність їх до банку знань будь-якого рівня.

Особистість, яка освоїла такі знання, здатна вийти на систему самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення, самопідвищення кваліфікації та професіоналізму. Це дає оновлення її, і, відповідно, оновлення колективу та суспільства. Для перехідного періоду зміни парадигми буде характерна робота старої парадигми та здійснення реабілітаційних процесів щодо відновлення духовних якостей людини як елемента формування нової парадигми.

Література:

  1. Акімов І., Клименко В. Про природу таланту. - М.: Бібліотека «Студентського меридіана», 1994. - №11-12.