ОБ'ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ, ІСТОРИЧНА НЕМИНУЧІСТЬ, СУТЬ І РЕАЛІЇ ПОЯВИ ІННОВАЦІЙНОЇ ПАРАДИГМИ

В даний час, як наука, так і партійна політика продовжують орієнтуватися на вузько прагматичний національно-соціальний, матеріально-фінансовий інтерес-замовлення. Якби вчені та дослідники природних, суспільно-політичних та точних наук відкрилися на пізнання фізики тонких високоенергетичних світів, вони, безперечно, переглянули б свої догматичні, безнадійно відстаючі переконання. Вони б зрозуміли, що в основному через їхню «закритість» зміна типів цивілізації продовжуватиме супроводжуватися кризами, що все ускладнюються, і катаклізмами. Переконалися б у тому, що основна задача, на вирішення якої необхідно науці та партійній ідеології «відкритися» - це створення системи формування творчої особистості. Тут доречно відзначити, що «особистість» несе в собі міру соціального, а отже, проблема особистості та вирішення кризи загальної свідомості цивілізації невіддільні та взаємопов'язані. І справді, сьогодні багато фактів свідчать про початок формування нового етапу розвитку людини та людства Землі як єдиної загальнопланетарної цивілізації. Необхідний теоретичний аналіз феномену та генези формування свідомості людини в якостях від індивіда до особистості з позиції нового енергоінформаційного світогляду та більш глибокої фундаменталізації сучасного наукового пізнання.

Свідомість людини, як елемент і складова осередків свідомості Всесвіту: сім'ї, колективу, суспільства, планетарної спільності з одного боку – біологічна істота, а з іншого – істота суспільна. Вона є одночасно суб'єктом та результатом суспільно-історичної діяльності. Таким чином, Людина являє собою систему, в якій фізичне та психічне, генетично обумовлене та прижиттєво сформоване, природне та соціальне, матеріальне та духовне утворюють Єдине і Неподільне = Цілісну свідомість = Мікрокосм = «Атом» Всесвітньої Свідомості. Свідомість Людини є мінімальна, самостійна та самодостатня енергоінформаційна структура Загальної Свідомості (Макрокосма) і містить у собі всі можливості Всесвітніх Знань. Вона стає в процесі еволюції завершеною системою, яка за своєю головною місією, повинна знаходитись в стані співтворчості з Вселенською Творчою Свідомістю. Оскільки соціальний розвиток загалом є історія конкретних людей, сімей, народів та всього людства, що складається знов-таки з конкретних людей (свідомостей) – людину, як і сім’ю, колектив, суспільство правомірно і необхідно розглядати з філософської, соціологічної та психологічної точок зору. Це дозволяє простежити загальнозначущі тенденції від особистісного до планетарного рівнів розвитку.

Отже, весь сенс еволюційного розвитку людства Землі полягає у «вирощуванні» свідомості кожної людини як повноцінної енергоінформаційної структури Всесвітньої Свідомості, тобто співтворчої свідомості для творчої Свідомості Всесвіту.

Щоб досягти такого рівня розвитку, особистісна свідомість людини має набрати досвід і «навчитися» у всіх рівнях соціуму, у різних формах, з різними аспектами змісту: сімейного, колективного, суспільного тощо. Умовно кажучи, щоб стати повноцінним «Атомом» Свідомості Всесвіту, свідомість людини має пройти всі рівні Свідомості Всесвіту, у тому числі й усі рівні соціального розвитку свідомості на Землі.

Звідси випливає, що перед світовим співтовариством, кожним окремо взятим суспільством, партією, регіоном стоїть проблема, справжні масштаби та складність якої сьогодні ще серйозно не усвідомлюються. Мова йдеться про створення інноваційної теорії, практики та механізму соціального управління розвитком абсолютно нового суб'єкта історичної творчості Землі: особистість, сім'я, колектив, регіон, партія, суспільство, планетарна спільність. Управлінці нової генерації будуть здатні мислити та діяти в умовах кризового стану суспільства, ефективно вирішувати задачі в будь-яких життєвих ситуаціях, що раніше не зустрічалися, передбачаючи та прогнозуючи основні тенденції розвитку у творчому прозрінні нових якісних змін - метаморфоз у Природі та суспільстві. Управлінській науці, суспільству, партіям належить створювати інноваційну теорію та практику, що базуються на принципах та закономірностях енергоінформаційного обміну Людини з прилеглими більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.

Це зараз є реальністю завдяки відкриттям видатних російських учених у галузі фізики у XX столітті: М.О. Козирєва, В.П. Казначєєва, Г.І. Шипова, М.О. Маркова, О.В. Московського, А.Є. Акімова та інших, які отримали підтвердження на дослідницькому рівні та в інших наукових напрямках. Вони показали, що людина, зрештою, як і все в нашому Світі, є енергоінформаційною структуру, що складається з «щільної» та «тонкої» матерії, прояв якої визначається взаємодією та взаємопов'язаністю субатомних частинок «вакууму Всесвіту». Як виявилося, думки людини та їх похідні, такі як: «управління розвитком людського суспільства», «партійно-політична система та ідеологія», економіка, філософія, психологія і так далі, що також є енергоінформаційними утвореннями, необхідно розглядати в контексті динамічної Єдиної мережі взаємопов'язаних подій Загального = Природного енергоінформаційного поля = Всесвіту = Земної проблематики.

У такому інноваційному підході з'являється абсолютно новий погляд на політичну, соціально-економічну і будь-яку іншу проблему, як на психологічну задачу та першопричину. Подібна задача розглядається і вирішується через знання фундаментального рівня внутрішнього людського психологічного фактора, який, як нам відомо, наділений необмеженими фізичними, інтелектуальними, психологічними та іншими можливостями Людини = творчої особистості.

Отже, вдосконалення наукового забезпечення соціально-економічного, партійно-політичного та іншого будівництва з метою здійснення на базі інноваційних знань процесів реформування економіки та своєчасної підготовки кадрів нового типу необхідно проводити на базі: нового світогляду, наукової гуманізації та більш глибокої фундаменталізації сучасного наукового пізнання та функціонуючого знання.

1. Новий енергоінформаційний світогляд призначений для засвоєння інноваційних знань, необхідних тому, хто навчається для формування стану свідомості, що дозволяє йому вийти за межі простору, в якому він живе, працює і продовжує пізнавати навколишній світ, керуючись принципами та закономірностями функціонуючого матеріалістичного наукового світогляду. Новий стан свідомості дає можливість людині, що навчається, різко розширити межі наукового пізнання, переглядаючи систему, в якій вона перебуває через призму своїх, абсолютно оновлених наукових можливостей, що втілюються згодом у нових технологіях, розробках нових матеріалів, систем керування тощо. Це обґрунтовано тим, що:

1.1. Останні досягнення теоретичної та практичної фізики дозволили вченим визначити чергову п'яту фундаментальну взаємодію - інформаційну. Вона дала можливість зрозуміти сутність фізичного «вакууму» Всесвіту, суть Тонкого світу, природу Свідомості, Мислення, Душі та Духу і, зрештою, визнати Абсолют чи Бога, тобто творчий початок у Всесвіті.

1.2. Весь навколишній нескінчений простір утворює енергоінформаційне поле (ЕІП). Загальне ЕІП Всесвіту структурно нагадує «матрьошку», де кожен шар (локальне поле) пов'язаний ієрархічно з простішими і складнішими полями аж до Абсолюта=Творця.

1.3. Усі шари є живими енергоінформаційними системами (структурами), здатними отримувати інформацію, зберігати її, навчатися на раніше отриманій інформації, творити нову інформацію в собі та здійснювати необхідні дії як матеріальні рухи.

1.4. Як виявилося, Людина, як і все в навколишньому Світі (Макрокосм), є енергоінформаційною структурою (ЕІС) (Мікрокосм) та повністю відповідає всім якостям, викладеним вище.

1.5. Вченими встановлено, що матеріальним носієм вище згаданої інформації у нашому фізичному світі є електромагнітні хвилі. Наші зір, слух, нюх, смак і дотик, що функціонують на рівні атомів за допомогою електромагнітного поля, здатні сприймати сигнали ззовні та трансформувати їх у відповідні форми внутрішньої активності.

1.6. Енергоінформаційний обмін (ЕНІО) з прилеглими більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту (Природи) дозволяє отримувати всі необхідні знання для подальшого позитивного еволюціонування кожної людини (свідомості) та людства в цілому (Таблиця 1).

2. Гуманізація з позиції енергоінформаційного світогляду розглядає людину як природну істоту. У природі кожна істота (тварина, рослина, мінерал), - живе і в кожний момент часу «знає свою мету розвитку».

Якщо під самостійною метою розвитку людини приймається програма, закладена в неї на життя, тобто доля, то гармонізація особистості стосовно себе та навколишнього зовнішнього світу є умовою життя відповідно до цієї програми. Йдеться про досягнення органічного єдності універсального модуля «Всесвіт – людина», які підпорядковані єдиним космічним законам. Це найоптимальніший варіант забезпечення життєдіяльності людини та реалізації її потенційних можливостей.

Особливою складністю та новизною цього процесу є те, що новий суб'єкт наукової творчості, в процесі самої творчості буде використовувати новий тип мислення, а отже, і новий механізм мислення - енергомозок, що живиться енергією «вакууму» Всесвіту або психічною енергією (енергією розумової діяльності).

Зміна типу мислення людини забезпечить їй енергоінформаційний обмін із більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту. Вирішення подібних задач під силу тільки творчій особистості, що володіє іншим типом мислення - «Живим мисленням», здатної мислити випереджаючим чином.

Навчившись думати, що означає сприймати інформацію свідомо шляхом формування іншого типу мислення, а не в «мертвих словах» формулювань, людина набуває здатності інтегрувати інформацію в «Живі» знання та набагато швидше практично освоювати їх, формуючи себе як самодостатню систему у процесі життєдіяльності.

Етапи освоєння енергоінформаційного світогляду в процесі самовдосконалення свідомості людини

Енергоінформаційний світогляд (ЕІМ) - III етап ЕІМ формується на базі ЕНІОЛОГІЇ		Освоєння ЕІС дозволяє людині самовдосконалювати свідомість, стати енергоінформаційною точкою Всесвіту (атомом Всесвітньої свідомості) і виходити за межі простору, в якому вона живе та розвивається. Свідомість має властивість інтегрального мислення, постійно перебуваючи у творчому стані отримання нової інформації та перетворення її у «Живе знання». Етап керування оновленням свідомості. (ЕІС - ноу-хау ХОБФІЗІТ гуманізації).
Космофізичний світогляд (КФС) – II етап ЕІС формується на базі космофізичного природознавства		Освоєння КФС дозволяє розвивати стан цілісності свідомості людини та свідомості Всесвіту на базі зміни якостей свідомості, що освоює інноваційні технології гуманізації. Етап оновлення свідомості. (Гуманізація - ноу-хау ХОБФІЗІТ гуманізації).
Науково-духовний світогляд (НДС) – I етап ЕІС, формується на основі синтезу знань Заходу та Сходу		Освоєння НДС дозволяє людині з урахуванням більш глибокої фундаменталізації наукових знань усвідомити та осмислити цілісність своєї свідомості. Етап розширення свідомості. (Інноваційні технології розширення свідомості – ноу-хау ХОБФІЗІТ гуманізації).
Науковий світогляд - матеріалістичний та ідеалістичний		На початок ХХI століття світогляд виконав роль формування якостей свідомості людини через наукове та релігійне пізнання світу.

3. Більш глибока фундаменталізація сучасного наукового пізнання та функціонуючого знання призначена для практичного освоєння енергоінформаційних технологій, характерною особливістю яких є доступність їх до банку знань будь-якого рівня свідомості.

Особистість, яка освоїла такі знання, здатна вийти на систему самовиховання, самоосвіти, самовдосконалення, самопідвищення кваліфікації та професіоналізму. Це дає оновлення її, і, відповідно, оновлення колектива та суспільства (Таблиця 2).

Для перехідного періоду зміни парадигм буде характерною паралельна робота старої парадигми та здійснення реабілітаційних процесів відновлення природних духовних якостей людини, сім'ї, колективу, регіону, суспільства, планетарної спільності як елементів формування нової парадигми.

Основою для створення та реалізації інноваційної парадигми має стати енергоінформаційний обмін Людини з більш розвиненими життєвими просторами. Це дозволить отримати динамічну суспільно-політичну структуру та економіку суспільства, яку легко гармонізувати у світову соціально-економічну систему.