Вершиніна О.М.

ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ «РОБОТА НАД СОБОЮ». СУТНІСТЬ ХИБНОГО МАГНЕТИЧНОГО ЦЕНТРУ.

Стаття заснована на матеріалах лекції Вершиніна Г.Д. (1996 р.)

Людина – Земля – Абсолют є етапами освоєння Природи (Всесвіту) свідомістю людини, що розвивається та здійснює приріст нових знань (земного досвіду) – квантів в умовах соціальної практики. Це порції енергії, порції знань, усвідомити які може сама людина через синтез знань на базі останніх досягнень у галузі космофізичного природознавства та духовних практик відновлення свідомості у процесі освоєння універсальної комплексної енергоінформаційної технології «Робота над собою». Квантом приросту знань є земне життя, і зростання природного потенціалу сучасної людини розраховане в середньому на сто років, залежно від її життєвої місії та потенційної здатності до оновлення.

Якість життя людини відповідає меті, яку вона має реалізувати у процесі розвитку своєї свідомості. На прикладі творчої діяльності О.С. Пушкіна, М.Ю. Лермонтова та інших відомих особистостей можна побачити, як їхня доля була взаємопов'язана з виконанням ними життєвої місії. Вони стояли біля витоків формування нового рівня ментальності людини через переклад старослов'янської образної мови в класичну літературну російську мову (новий алфавіт). Через їхню діяльність було дано імпульс до розвитку свідомості людини в інтуїтивному рівні пізнання світу і надалі - до розвитку інтелекту. За двісті років на основі творчої спадщини знаменитих поетів у наступних поколінь розкривалася здатність до творчості не лише в галузі літератури, а й у різних галузях знань. Усі класики - Посвячені, які на етапі суспільно-орієнтованої моделі цивілізаційного розвитку приходили на Землю, щоб творити нове і передавати його в соціальну практику на прикладі свого способу життя. Це свідомості з іншої, більш розвиненої цивілізації. Їх місія спрямована на передачу і розкриття нової ідеї, котра ними була представлена в точці для її подальшого розгортання в процесі розвитку свідомості землян. І це є космічна інновація. Тому на несвідомому рівні пізнання була важлива роль Особистості в історії, бо тільки через людину з якостями творчої особистості можна було розкрити напрямок еволюційного руху в будь-якій із сфер людської діяльності на Землі.

В даний час людина вичерпала природний потенціал розвитку в умовах суспільно-орієнтованої моделі освіти. У новому рівні пізнання вона повинна вирішити еволюційну задачу переходу до усвідомленого формування у своїй свідомості духовно-творчої мотивації, на основі якої вона вийде у стан енергоінформаційного обміну. Це дозволить їй розкривати нові ідеї та втілювати їх у життя у процесі виконання своєї земної місії. На основі пізнання Космічних законів Життя людині належить оновити свій внутрішній духовний простір і освоїти новий спосіб життя. Свідомий розвиток починається з моменту прийняття рішення на освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації з метою виходу зі стану внутрішніх та зовнішніх дискомфортів, пов'язаних із усіма життєвими проблемами. Людина входить в етап гуманістичного виховання та освіти особистості відповідно до Космічного закону свободи вибору і через прагнення пізнання включається в енергоінформаційне поле Егрегора духовно-творчого та науково-технологічного руху «Школа Вершиніна», проявленою структурою якого є ХОБФІЗІТ гуманізації. Метою навчання стає перехід людини на рівень самопрограмування по особистісно-орієнтованої моделі з урахуванням його самовдосконалення, самовиховання і самоосвіти. Зміни проходять поетапно за допомогою освоєння програми розширення та оновлення свідомості - зміненою свідомістю здійснюється управління своїм розвитком, а через неї - навколишнім світом. Відбувається це в умовах поєднання теорії та практики на всіх етапах пізнання: особистісному, сімейному, колективному та суспільному. Навчання здійснюється за «Програмою Душі без програми мозку» на базі освоєння нового типу мислення – інтровертного з ментальною логікою шляхом формування стану внутрішньої духовно-творчої мотивації до самопізнання та освоєння енергоінформаційних технологій оновлення особистості. На основі співтворчості за системою модульно-розвиваючого навчання людина виходить на усвідомлений енергоінформаційний обмін через участь на першому етапі цього процесу викладача-консультанта-радника, який надає науково-психологічну допомогу при формуванні нею нового стану: «Я – Учень» та «Навчання протягом всього життя». Це технологічно забезпечує учню ментальну світоглядну та психологічну допомогу для подальшого виходу на етап усвідомленого перепрограмування свого стану свідомості.

Такий супровід на етапі переходу стає необхідним, тому що до цього людина жила за законами наукового матеріалістичного світогляду і освоювала знання за формою, асоціюючи себе з фізичним тілом, а свідомість - з мозком. Для відновлення свідомості їй необхідно забезпечити динамічне духовно-творче зростання за допомогою зміни мислення з екстравертного (мозкового) типу на новий – інтровертний (серцевий). Це дозволяє зробити вихід у рівень контролю своїх думок, тому що вони є не лише джерелом енергії для свідомості, а й механізмом енергоінформаційного обміну. Будь-які думки – матеріальні. У людини, яка освоює знання енергоінформаційного світогляду, думки мають позитивний характер, оскільки вони формуються у процесі соціальної реабілітації свідомості шляхом зміни якостей з низьковібраційних на високовібраційні. Вони суттєво відрізняються від думок людини несвідомого рівня, у якої стан розумової діяльності залежить від потенціалу підсвідомості за спектром якостей від ненависті до любові, напрацьованих у процесі еволюції її свідомості. На основі цих аспектів у підсвідомості формуються бажання і ними автоматично включаються схеми, що приймають імпульси електромагнітних хвиль у вигляді думок, що йдуть від енергоінформаційного поля ноосфери Землі в даний момент часу. Людина фізику енергоінформаційного процесу не знає і думає, що мислить сама. У цьому вся суть роботичності свідомості на несвідомому рівні пізнання. У зв'язку з цим важливо досліджувати прояв у свідомості думок, зрозуміти природу своєї внутрішньої суті. На початковому етапі освоєння технології «Робота над собою» розкриття механізму роботичності свідомості на основі думок, що приходять, сприяє формування стану відкритості на взаємодію з колективною свідомістю однодумців. Людина своєю свідомістю входить до колективного енергоінформаційного поля та використовує його духовний потенціал (працює закон магнетизму). Так вона переводить себе в стан дослідника своєї свідомості і переконується, що її думки – матеріальні. Тому важливо вчитися досліджувати рівень своїх думок, оскільки вони в якості вібрацій повністю залежать від психічного стану, який потім матеріалізується у вчинках.

На етапі усвідомлення та осмислення знань енергоінформаційного світогляду, коли вписуються в ментальне тіло свідомості нові функціональні схеми інтровертного мислення, активно йде виведення емоцій. Паралельно відбувається зміна якостей свідомості та виведення інформації відхилення від норми у свідомості (трансмутація психічного та фізичного тіл). Поступово настає осмислення суті емоційного стану, яке виражене психічною напругою через роздратування, образи, претензії, звинувачення та агресію. Щоб змінити старий стан на новий, необхідно вписувати у свідомість функціональні схеми інтровертного мислення та нові універсальні стани свідомості: «віра», «воля», «відкритість», «устремління» та «дискомфорт як задача». Інтровертний тип мислення дозволяє структурувати матрицю ментального тіла на новому еволюційному етапі відповідно до вертикального стовбура свідомості. Вона розвивається при формуванні десяти універсальних станів свідомості: «віра», «воля», «відкритість», «устремління», «дискомфорт як задача», «терпіння», «смиренність», «прийняття», «любов-знання» та «мудрість». На їх основі в процесі роботи над собою зростає спеціальний стан свідомості – «нейтральність», що дозволяє людині перейти на нове мислення та контролювати вияв емоцій та почуттів. Так з'являється інше розуміння суті дискомфорту, який на новому рівні пізнання перетворюється на задачу завдяки розвитку інтровертності.

Розв'язання будь-якої задачі починається з ментального опрацювання, оскільки людина, розвиваючи мислення, напрацьовує не лише нові знання, але, що важливо, – включає за рахунок своїх внутрішніх змін новий механізм творчого енергоінформаційного обміну. Освоєння енергоінформаційного світогляду здійснюється у три етапи, перший з яких - наукової духовності, потім - знання космофізичного природознавства шляхом формування схем контролю емоцій та керування їх виведенням по шести етапах пізнання істини. На кожному з етапів на початку освоєння енергоінформаційних технологій по шести етапах пізнання істини людина отримує допомогу від програми (етап проходження лабораторної роботи). З переходом на інтровертний тип мислення, вона завжди усвідомлює цю допомогу як приплив енергії і необхідних на даний момент думок від певного рівня супроводжуючого енергоінформаційного поля. Процес відбувається за аналогією надання батьками допомоги дитині, яка самостійно починає робити перші кроки. На разі у ролі батьків виступає відповідне енергоінформаційне поле сфери Розуму Всесвіту (Землі - ноосферичний комп'ютер). Його програми на початковому етапі гармонізують свідомість, підживлюючи тіло матерії почуттів (жіночий початок), що дозволяє людині свідомістю піднятися у вірі та усвідомлювати зміст нових знань, а потім перейти у стан енергоінформаційного обміну за допомогою системи модульно-розвиваючого навчання.

На етапі розширення свідомості той, хто навчається, переходить на освоєння нових знань у модулі з викладачем, який за технологією науково-психологічного супроводу надає йому допомогу у вирішенні психологічних задач, що забезпечують формування десяти універсальних станів свідомості. У процесі навчання розкривається свідомий контакт у вигляді енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту, коли запропонована допомога від програми здійснюється у кількох варіантах. Далі від самої людини залежить, який вона вибере для освоєння. Як приклад можна навести телевізійну гру «Виграй мільйон». Для отримання необхідної інформації людина має ухвалити рішення: зробити дзвінок другу, звернутися за допомогою до зали або попросити прибрати з чотирьох дві неправильні відповіді на комп'ютері. Тобто вона починає шукати шлях отримання направляючих сигналів від програми Душі, щоб вийти на вирішення задачі на базі освоєного нею земного інтелекту. У неї формується спеціальний стан «прагнення на пізнання» і від самої людини шляхом концентрації думки йде запит на енергоінформаційний обмін. Коли вона відкрита на здобуття нових знань, їй надається енергоінформаційна допомога. Працює Космічний закон свободи вибору, тільки сама людина уявним прагненням на вирішення будь-якої задачі включає програму енергоінформаційного контакту відповідно до розвитку її свідомості за програмою долі. Наприклад, коли на заняттях розглядаються дискомфорти інших учнів, тоді одночасно багато присутніх отримують енергоінформаційний імпульс (напрямок) для вирішення своїх задач. По суті - це «допомога залу» на основі фізики дії закону синергізму: у людини підвищуються вібрації духовних тіл у полі колективної свідомості та її свідомість подумки виходить за межі того простору, в якому вона зазвичай живе та навчається. У такому процесі внутрішній стан того, хто навчається, зовсім відрізняється від стану звичайної людини - це і є дія поля колективної свідомості, в якій працює магнетизм загальної ідеї.

На етапі розширення та оновлення свідомості програма навчання розкривається через взаємодію у модулі з викладачем-консультантом-радником як Провідною свідомістю, який надає психологічну допомогу у розумінні суті низьковібраційних якостей Душі. Коли людина динамічно та системно працює над собою, зміни її свідомості відбуваються наростаючими темпами у часі. Вона починає свідомо освоювати інноваційні знання за системою модульно-розвиваючого навчання, формуючи спеціальний стан свідомості «Я – Учень». Навчання здійснюється у модулі «Ведучий – Ведений». Ведучий, розвиваючи інтровертне мислення з ментальною логікою, у цей час сам перебуває у стані учня. Він освоює технологію читання програми розвитку свідомості Веденого, який перебуває з ним в модулі, а також навчається мудрості в процесі видачі інформації відповідно своєї здатності до духовно-творчого розвитку. Це важливо для Ведучого, як викладача, який повинен контролювати обсяг інформації, що видається відповідно програми навчання Веденого, бо той може виявитися не в змозі її усвідомити і осмислити. На даному етапі (розширення свідомості) Веденому потрібен час, тому що в його свідомості негармонійно розвинена матерія почуттів православного рівня в якостях терпіння та смиренності. Тому функціональна схема інтровертного типу мислення формується повільно, у міру зміни якостей Душі. На цьому етапі важливим стає відкритість і прагнення до розвитку стану «Робота над собою» через розкриття матерії почуттів. У міру напрацювання духовно-творчого потенціалу створюються умови для переходу на самостійність у вирішенні психологічних задач (24 години на добу).

На початковому етапі освоєння інтровертного мислення з'являється невпевненість, здається, що зміни йдуть повільно. І від цього також може з'являтися дискомфорт, тому що в цьому випадку працює схема старого мозкового – екстравертного мислення, що включає схеми емоцій, створює внутрішню невпевненість (дискомфорт від незнання). Перебуваючи у стані емоцій та почуттів, людина завжди будь-яку задачу вирішує шляхом звинувачення інших з орієнтацією на отримання кінцевого результату. Може з'являтися і стан іншої крайності - звинувачення себе (самобичування), з якого теж треба виходити. У цьому випадку також працює сутність хибного магнетичного центру Душі, яка включає схему екстравертного мислення для отримання енергоінформаційного живлення субособистості. В обох випадках сутність хибного магнетичного центру управляє поведінкою людини, яка звинувачує всіх і себе, оскільки вона шукає винного з метою забезпечення себе життєвою енергією та інформацією.

Цей стан людина може подолати шляхом освоєння знань космофізичного природознавства. Вже на етапі розширення свідомості у неї з'являється прагнення пізнання, вона шукає відповіді на питання: навіщо живе, що таке життя, як влаштований світ, як вона своєю свідомістю взаємопов'язана зі Свідомістю Всесвіту. Коли відповіді знаходяться і осмислюються, вона переходить з етапу розширення свідомості на етап розвитку. На основі освоєних знань енергоінформаційного світогляду вона розуміє справжній сенс життя, відкрита на програму своєї життєвої місії та спрямована на роботу над собою. «Я-Его» сутності хибного магнетичного центру, штучно напрацьоване протягом життя, вже не може керувати її поведінкою. Коли ж у людини ще переважає матеріалістичний світогляд, тоді вона не здатна концентрувати мислення на якійсь глобальній меті, тому що її «Я-Его» працює фрагментарно, усвідомлено вона живе «час від часу». Наприклад, якщо для бізнесмена мета життя - заробити більше грошей, ним рухають бажання сутності хибного магнетичного центру і він живе одним днем. У такому стані людина завжди є банкрутом. А коли вона розуміє сенс життя, знає моральні закони через дію закону причинно-наслідкового зв'язку, у неї зникає бажання емоційно вирішувати задачі. Вона спокійна, оскільки знає, що для духовно-морального становлення її особистості йдуть «випробування» - програмою сутності даються «спокуси» під схему прагматичного мислення, за бажання якої потім треба платити у 5-10 разів більше, ніж вона заробила сьогодні. Тому, на базі знань Космічного закону енергоінформаційного обміну (підпорядкування сигналам та перепонам), людина легко контролює бажання хибних «Я». Якщо не знати цих законів, тоді сутність хибного магнетичного центру в стані «Я-Его» прагне задоволення миттєвого інтересу з метою отримання енергоінформаційного живлення для своїх провідних субособистостей (суми якостей). У цьому випадку роботично включаються схеми старого мислення, проявлені емоціями, розвиток свідомості йде не за програмою долі, а шляхом «мук та страждань».

Розглянемо інший приклад: людина вирішила поїхати на відпочинок. Вона починає формувати прагнення на отримання енергії під задоволення свого бажання. Комусь надала послугу, стала жити в борг, недоплатила бізнес-партнерам та інше - тобто робить все можливе для реалізації задуманого. У цьому емоційному стані вона їде відпочивати і, як правило, розчаровується. Причини різні: нездоров'я, незручності, дорого, погана погода, оточення не те й таке інше. Коли людина освоює нові знання, вона навчається жити відповідно до програми своєї долі і їй немає необхідності ставити собі за мету - їхати, наприклад, до Єгипту. Вона просто відкривається на програму відпочинку. Її завдання – чути енергоінформаційну мову Душі. Якщо є програма поїздки, людина отримає підтверджуючі сигнали її істинності, а також визначить - куди і коли їхати. Якщо сигнали показують, що програми поїздки немає, вона продовжує свою життєдіяльність і відкрита на новизну до надходження наступних сигналів. Перебуваючи у стані свідомості «Я - Учень», вона починає бачити взаємозв'язок свого розвитку з процесами, що відбуваються поза неї відповідно до дії закону енергоінформаційного обміну. Для неї найважливішим стає духовно-творче зростання на базі оновлення свідомості та формування нових життєвих цінностей. Людина, яка навчається, переходить у стан усвідомленого прагнення жити відповідно до програми своєї долі і виходить із несвідомого стану на основі управління з боку сутності хибного магнетичного центру. Працюючи над собою, вона динамічно формує функціональну схему інтровертного мислення, у її свідомості зростає мотивація до зміни себе, а через себе – навколишнього світу. «Учень» не працює над іншими, тим самим він нейтралізує дію схем сутності хибного магнетичного центру та працюючих на їх основі керуючих програм ноосфери Землі. Вже сьогодні людина, підготовлена до духовного оновлення, здатна змінювати якості Душі з низьковібраційних на високовібраційні та освоювати технологію «Робота над собою» на базі формування універсального стану свідомості «Я – Учень». Це забезпечує їй справжній стан незалежності та свободи.

Настав час, коли якість життя повністю залежить від самої людини, від її здатності перейти на інтровертний тип мислення. Осмислення суті мислення змушує розумітися на тому, що таке старе мислення і що таке нове мислення. Головне - навчитися мислити (медитувати у мисленні). Тоді в ментальному тілі починає формуватися нова функціональна схема мислення та знання. І у будь-який час при прийомі інформації (незнанні) на базі інтровертного мислення людина здатна формувати стан «нейтральність», що дозволяє їй зупинити дію емоційних схем. Навіть найсильніший постановник задач (обробник) стає для нього «підручником», за допомогою якого йде напрямок думки на пошук знання в собі через зміну своїх якостей Душі. Тому схему інтровертного мислення слід вписати до стану автоматизму. Тоді будь-який психологічний дискомфорт стане прийматися станом «психологічна задача» і «я працюю тільки над собою». Якщо немає стану звинувачення або виправдання, автоматично вимикається схема старого мислення та іде зміна якостей сутності хибного магнетичного центру. Правильне вирішення психологічної задачі спрямоване на формування схеми контролю однієї з виявлених на даний момент субособистостей. Таким чином, у процесі роботи над собою людина поступово стає дослідником своєї свідомості. Вона виявляє провідні якості сутності хибного магнетичного центру, на основі їх зміни розвиває духовний стан критичності по відношенню до себе та вчиться поетапно керувати оновленням своєї свідомості.

Перше і головне правило при освоєнні нових знань - це те, що всі завдання мають вирішуватися передусім ментально. Якщо розглядати їхнє рішення на рівні емоцій - тоді все треба робити терміново. Проте, процес освоєння нових знань через перехід на інтровертний тип мислення дозволяє створювати нейтральний стан, коли у людини «пожежних питань» не має. Є лише задачі, які вона емоційно несе собі та іншим, збуджує свою сутність і вводить в емоції оточуючих. Необхідно спокійно вирішувати будь-які питання, хоч би як здавалося, що з'явилося щось термінове. Головне - не потрапляти в залежність від своїх емоційних схем, навіть якщо хтось кричить, що не встигаємо, «вже горить». На цьому етапі нема термінових справ. Важливо допомагати один одному, нагадуючи собі та модулю з навчання, що необхідно взяти паузу для усвідомлення суті задачі, тому що їх свідомість в даний час знаходиться тільки на входженні в нову програму навчання. На цьому етапі її матеріалізація ще не передбачена. По ній термінових справ немає, тому що вона розвиватиметься по 6 етапах пізнання істини. Паралельно поточним задачам необхідно подумки продумувати раніше невирішені задачі, оскільки вони накопичуються і вже переходять у дві стадії рішення. Одна стадія – це нові задачі. Друга стадія - це ті задачі, що залишилися невирішеними вчора, позавчора і тому вони знову повторюються з метою необхідності зміни якостей, які не дозволили їх вирішити в минулому.

Працюючи з якостями сутності хибного магнетичного центру, людина вивчає матрицю своїх рис характеру. Вона складається з повного спектру якостей: від ненависті (незнання та страх) через байдужість до Любові (Знання та Мудрість). Любов – це духовна зрілість свідомості як Знання рівня Космічного Розуму (Всесвіту, Бога). Шлях розвитку якостей Любові проходить по всіх рівнях вертикального стовбура свідомості. Він тернистий і лежить через психологічне навчання свідомості шляхом зміни якостей від низьковібраційних (інстинкт) до високовібраційних (серцевий центр). В енергоінформаційному полі рівня Любові-Знання стан ненависті вже не проявляється, там є Мудрість рівня Космічного Розуму. Для людини в стані знань нового рівня, небезпеки з боку зовнішнього енергоінформаційного впливу, у тому числі й Космосу немає, жодні «злі сутності», як вияв програм минулих етапів еволюції, впливати на нього не можуть. При усвідомленому виході в рівень енергоінформаційного обміну на базі духовної зрілості серцевого центру людина переходить в стан співтворчості свідомостей. А мозкові та астральні фантазії на тему «Зоряних воєн» змушують її замислюватися, яким чином вона включена своєю свідомістю до енергоінформаційних полів інтуїтивного та астрального світів. А також чому від якостей Душі і думки залежить якість її життя. Сьогодні людство (відповідно до еволюції всього Всесвіту) вже переходить на програми нового еволюційного рівня світорозуміння через вивчення артефактів, що стосуються життя попередніх цивілізацій, розгадок будівництва стародавніх пірамід, мегалітичних споруд, виникнення писемності, рахунку та інше. Найбільша і головна помилка сучасних дослідників у тому, що вони пояснюють виникнення і розпад минулих цивілізацій або «експериментами інопланетян», або представляють їх плодом розвитку самих людей як результат досягнень їхнього розуму та свідомості. Але тоді виникає безліч питань, нестиковок і невідповідностей, і багато досліджень породжують більше загадок, ніж дають розгадки за неможливості пояснення регресу тієї чи іншої цивілізації та повної амнезії, коли йдеться про втрачені знання. Такий підхід цілком зрозумілий, оскільки він будується лише на матеріалістичних уявленнях про життя, коли «буття» нібито визначає «свідомість», а не навпаки. Немає єдиної фундаментальності для розуміння процесів, що відбуваються, немає знань, що призводить до неможливості пояснити багато феноменів з матеріалістичних позицій, з іншого боку - тільки множаться ряди тих, хто містично сприймає світ. Це заганяє в чергові тупики забобонів і невігластв, множачи, у свою чергу, безрозсудні дії та віру в «чудеса». Тому сучасній людині треба пізнати себе новим мисленням, через себе - розкрити всі загадки Природи (Всесвіту) і тоді знання наповняться істиною всього спектра Космічного Розуму.

Тому задачі, пов'язані з вивченням істинної природи свідомості та якостей сутності хибного магнетичного центру, яка сформована на етапі освоєння інтелекту, сьогодні є першочерговими. Гасло розвиненого інтелекту: «Людина - цар природи» і тому вона повинна нею керувати, виразити себе в соціумі, ставши по відношенню до інших якоюсь величиною. Їй починає здаватися, що вона досягла успіхів, вона почувається значущою за допомогою свого індивідуального «я» сутності хибного магнетичного центру. Коли цих «я» стає багато, вони поєднуються в «Я-Его», яке проявляється тими якостями, що енергоінформаційно живлять сутність хибного магнетичного центру. І тоді психологічно людина під впливом цих якостей поводиться по-різному у різних ситуаціях. Одних людей вона любить, інших – не любить, до одних у неї симпатія, до інших – внутрішня напруга. Це такий стан свідомості, коли вона інтуїтивно (енергетично) ніби відчуває іншу людину на відстані. Коли та з'являється, виникає відчуття потягу або занепокоєння, що і є включення однієї з субособистостей сутності. Психічний стан «неприємно», «роздратування» переходить сигналами в мозок, йдуть думки: «вона винна» або «вона не хороша людина», «у неї енергетика погана», «вона не так думає і каже», у результаті – «все це на мене негативно діє». Насправді – це прояв сформованої у свідомості людини сутності хибного магнетичного центру. Створений магнетизм індивідуального «Я-Его» у підведеної людини може виявитися дещо сильнішим у вібраціях за якоюсь окремою якістю, ніж «Я-Его» того, хто навчається. Сутності дискомфортно - вона боїться втратити себе (живлення). Як правило, процес взаємодії між ними відбувається за основною рисою характеру. Припустимо, це «байдужість». До неї приєдналися найближчі риси: апатія, розсіяність, безсистемність, безсилля та інші, які забезпечують байдуже ставлення до всього, що відбувається. Таким чином, група рис об'єднується в одне ціле – утворюється субособистість. Вона спрямовує весь потенціал мозку на прагнення зберегти себе, в даному випадку - інтелектуально пояснюючи переваги байдужості, і тим самим залишається енергоінформаційно живою.

Але мозок - це лише інструмент пізнання зовнішнього світу, він є виконавцем для прояву якостей Душі. Коли сутність хибного магнетичного центру починає посилати у мозок запити задоволення своїх потреб, тоді у людини включається функціональна схема екстравертного типу мислення і у будь-яких ситуаціях вона доводить свою правоту. Їй кажуть, що не треба бути байдужою, а вона закрита на цю інформацію і не чує її, тому що весь її вольовий потенціал спрямований на підтвердження зворотного. Для цього вона використовує інтелект як напрацьований раніше досвід і накопичену інформацію у пам'яті, оскільки задача сутності - переконати всіх у своїй правоті. У цьому стані у людини з часом вичерпуються всі можливості зростання позитивних рис характеру, тому що під ці риси відведено конкретний час для оптимального розвитку свідомості, коли йде наповнення матриці Душі якостями відповідно до програми її долі. Якщо вона не змінюється протягом життя, матриця її Душі продовжує наповнюватися по тому самому спектру якостей. Свідомість поступово входить у стан закритості на новизну (зацикленість) і людина весь інтелектуальний потенціал використовує для задоволення своїх бажань. У неї заготовлені і прислів'я, і фільми, і книги, і порівняння, і вона буквально «сипе інтелектуальним горохом»: «А Арістотель сказав…», «А за Марксом і Фрейдом…». Її мозок налаштований на живлення гіпертрофованих якостей Душі (субособистостей сутності хибного магнетичного центру). І це незважаючи на те, що на початок XXI століття людина повністю вичерпала потенціал напрацювання якостей за програмою розвитку інтелекту. Тобто, їх не треба було б розвивати, проте з їхньою допомогою вона витончується, самолюбується і на цій підставі веде себе в будь-якій ситуації нібито з гідністю, намагається показати себе розумною на кожних зборах чи конференції, а тепер звеличує себе словоблуддям ще й у соціальних мережах. Є люди, особливо у сфері політичної, науково-освітньої діяльності та інших, які інформаційно почуваються як «риба у воді». Вони можуть «покласти на лопатки» будь-якого опонента та зірвати будь-які заходи, будь-яку ідею звести нанівець, тому що свою правоту підтверджують науковими доказами. Це зацикленість на тому самому, що забезпечує самовираження, спрямоване на обслуговування окремих субособистостей сутності. Так вона керує поведінкою людини, за окремими рисами характеру їй вже нема куди рухатися, вони вичерпали всі свої можливості. Свідомість зупинилася у розвитку, програма її еволюції у цьому втіленні начебто закінчилася, проте інші риси ще не вирощені, оскільки були пригнічені. У матриці Душі відбулося викривлення, далі свідомість на творення вже не працює... оскільки потенціал Душі за цією програмою реалізовано. Далі людина освоює інтелектуальні знання гіпертрофованими якостями, пригнічуючи інші риси характеру, у результаті виявляються нерозвиненими критичність і совість. Через це вона продовжує навчатися на Землі для того, щоб допомагати іншим як «підручник», застосовуючи напрацьовані до роботичності стани, через які прагне самоствердитись у зовнішньому світі. Людина вже не може зупинити себе в претензіях, звинуваченнях та бажаннях вивчати інших, оскільки в неї розвинулася потужна сутність хибного магнетичного центру та інтелектуальний багаж доказів. Вона буквально зациклена на «хочу», «мало», «боротьбі в собі та з усім світом» і це стало сенсом та метою її життя. Нині такий стан масово проявляється у соціальних мережах: всі перебувають у боротьбі проти всіх і кожен думає, що він найрозумніший. А на колективно-суспільному рівні це стає явищем колективного егоїзму, такі люди об'єднуються і насильно беруть владу в країні та навіть у світі! І тому ця частина людства, займаючись демагогією і перебуваючи в ілюзії щодо своєї нібито прогресивної інтелектуальної діяльності, насправді не творить. Однак цим вона може, руйнуючи старе, змусити висхідну частину суспільства (що мислить по-новому) розвиватися. Наочний приклад можна бачити у дії колективного егоїзму в Україні, коли суспільство було спрямоване на задоволення якостей індивідуалізму кожного та закрите на вироблення творчої ідеї, яка об'єднує всіх.

Таким чином, на несвідомому рівні пізнання людина відома інтересом задоволення хибних цінностей. Вона не може свідомо керувати своїми думками та діями. Щоб настали зміни, необхідно навчитися контролювати прояв гіпертрофованих якостей через роботу над собою. Для цього потрібне освоєння знань більш високого рівня пізнання, яке і виводить людину, а через неї і все суспільство, у стан управління своїм розвитком. І на початковому етапі навчання окремі субособистості сутності періодично потрапляють у зону виведення «інформації відхилення» - йде зміна якостей, при цьому сутність енергетично починає «голодувати» і для отримання живлення включає схеми емоцій (почуттів). Робота над собою, зміна себе – це і є робота з якостями сутності через освоєння інтровертного мислення з ментальною логікою.

На етапі оновлення свідомості людина напрацьовує відповідальність за результати навчання. Це набагато складніше, ніж під час освоєння шкільної програми, коли вирішувалися логарифмічні рівняння, запам'ятовувалися теореми та інше. При їх вирішенні у мозок вводилася лише інформація. Її можна запам'ятати або повернутися до неї будь-коли, прочитавши підручник. Сьогодні ж, якщо від програми дається задача щодо приросту порції нового знання, на це виділяється певний проміжок часу, за який людина шляхом роботи над собою повинна пропускати у досвіді рішення психологічної задачі. Пропустити через себе у досвіді - значить освоїти інформацію першим розумовим апаратом - мозком і вписати її зміст у другий розумовий апарат - ментальне тіло свідомості як нову якість. Критерієм роботи мозку є пам'ять ментального тіла - звичка, а тут йдеться про новий психічний стан, який потребує внутрішньої роботи над собою, чим і відрізняється від пам'яті мозку. Пам'ять працює так, що ми маємо можливість згадати чи не згадати, почитати, запитати когось і таке інше. Це записано у мозку на базі розвитку функціональних схем пам'яті і в них є напрацьовані варіанти рішення. У ментальному тілі свідомості людини якісно підвищуються можливості не тільки у варіантах рішення, а й розкриття цих варіантів змістом знань за енергоінформаційними рівнями. Для переходу на зміну типу мислення з мозкового на серцеве необхідно формувати нову схему, що забезпечує контроль прояви минулого досвіду свідомості (підсвідомості). Це важливо, оскільки схеми ментального тіла спрацьовують миттєво, реагуючи через якості на звичку. А звичка - не що інше як пропущений через мозок і вписаний у ментальне тіло варіант вирішення тої чи іншої задачі, яка називається «функціональна схема». Тобто це вписування в наші тонкі тіла нових схем. В даному випадку необхідно схему «робота над іншими» замінити новою схемою - «робота над собою» і вписувати її практичною дією до стану автоматизму. При мозковому мисленні в людини думка спрямована на пошук причин своїх проблем у зовнішньому світі, тому у всьому, що з нею відбувається, завжди винен хтось. Робота над собою починається з моменту, коли вона думку розгортає на себе: «Та це ж я!». Перехід на інтровертне мислення відбувається через вписування нової схеми в ментальне тіло, а потім у мозок як стан: «Та це ж я!». Схема формується в часі - людина спочатку про це не пам'ятає і може згадувати коли пройде час, потім раз на день, півдня, півгодини і поступово виходить у стан, що пам'ятає про це в момент надходження задачі. Це означає, що в будь-якому життєвому процесі, наприклад, коли на ногу наступили, не можна сісти в тролейбус, оскільки водій зачинив двері та інше, людина не звинувачує ні себе, ні того, хто ввів її в дискомфорт. Йде процес навчання свідомості і причина будь-якого дискомфорту закладена у якостях, і, як правило, стара функціональна схема вирішення дискомфорту через звинувачення спрацьовує миттєво. Тому необхідно зрозуміти суть фізики енергоінформаційного обміну (енергоінформаційного живлення схем) та спрямувати зусилля не на звинувачення зовнішнього світу, а на вписування нових функціональних схем.

Розвиток духовно-творчого початку у свідомості здійснюється на основі формування універсальних та спеціальних станів. Зміни у ментальному тілі проходять покроково відповідно його багатомірності. При рішенні будь-якої психологічної задачі людина усвідомлює і осмислює саму суть процесу зростання функціональної схеми інтровертного мислення, досліджуючи ефективність роботи над собою з виявленням критеріїв приросту нових знань. В її свідомості на новому рівні розвиваються стани віри та волі, вона здатна створювати нейтральне ставлення до будь-якої проблеми чи дискомфорту, приймаючи їх як задачі, рішення яких залежить від духовного зростання. Мотивація спрямована на контроль бажань та виведення функціональних схем емоцій (почуттів), своїм прагненням вона забезпечує перехід на етап перепрограмування старого – екстравертного мислення на нове – інтровертне.

Функціональні схеми нового мислення формуються у три етапи. На першому – зароджується схема інтровертного мислення та усвідомленого енергоінформаційного контакту. На другому – вона переходить в інтровертне мислення з ментальною логікою, що дозволяє розвивати матрицю ментального тіла – Енергомозку на основі нового рівня матерії почуттів. Так за допомогою синтезу жіночого та чоловічого початків у пізнанні через вписування десяти універсальних та спеціальних станів свідомості зароджується мисляча матерія. На третьому етапі формується схема Живого, творчого мислення шляхом подальшого розвитку Енергомозку в умовах енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту. Вироблення Живого знання дозволяє виходити у рівень самопрограмування свідомості за допомогою її самовдосконалення, самовиховання і самоосвіти. Процес спів-творчості свідомостей базується на напрацьованих у свідомості станах «Любов-Знання» та «Мудрість». Відбувається свідомий вихід у стан свідомості «Навчання протягом усього життя».

Як бачимо, за допомогою освоєння універсальної, комплексної технології «Робота над собою» відбувається оновлення свідомості шляхом системного освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації в їхньому основному змісті:

1. «Про природу свідомості людини». На початку програми навчання освоюються знання, які виводять свідомість у новий рівень фундаментальності. У Всесвіті немає нічого більш фундаментального, ніж Свідомість. У людини розкривається знання про те, що її свідомість на Землі розвивається в біороботі (біологічній формі життя). І вона своєю свідомістю раніше знаходилась на тому етапі еволюції, коли дискретні порції прирощування якостей були розраховані на отримання досвіду відповідно до програми несвідомого рівня пізнання. Задача теперішнього часу - зробити перехід у рівень свідомого еволюціонування на базі пізнання істинної природи свідомості як невід'ємної частини енергоінформаційної структури Всесвіту. Це відбувається шляхом гармонійного розвитку людини у стані триєдності Духа, Душі та мозку, формуючи у потенціалі свідомості Розум, Любов та Волю.

2. «Про гармонійний розвиток свідомості». Оскільки розвиток свідомості сучасної людини за окремими якостями Душі (сутності хибного магнетичного центру) зупинився, тому що перекритий низьковібраційними якостями, на базі яких вже відпрацьована програма формування функціональних схем земного інтелекту, їй необхідно пройти етап соціальної реабілітації Душі вихованням у собі нових життєвих цінностей, які забезпечують вихід у стан гармонійно розвиненої особистості. Для цього необхідно відкоригувати підсвідомість через зміну якостей інтуїтивного та астрального тіл Душі на базі формування функціональної схеми інтровертного мислення, і одночасно через освоєння десяти універсальних станів свідомості розвивати матрицю ментального тіла - Енергомозок.

3. «Про технологію «Робота над собою». Ця технологія є комплексною універсальною технологією духовно-творчого та науково-технологічного оновлення свідомості і виводить людину в рівень гуманізації – свідомого еволюційного розвитку. Її освоєння починається з усвідомлення та осмислення знань енергоінформаційного світогляду на основі розвитку усвідомленої інтуїції. Технологія забезпечує проведення комплексної соціальної реабілітації свідомості. Людина навчається не тільки розкривати в собі здатність до зміни свідомості, але й керувати програмою своєї еволюції на основі самовдосконалення, самовиховання та самоосвіти особистості.

Формуючи спеціальний стан свідомості «Я - Учень», вона переходить на інтровертний (серцевий) тип мислення та, освоюючи технології коригування підсвідомості, розвиває матерію почуттів з якостями «Терпіння та Смиренність». При динамічній роботі над собою вписується функціональна схема нового мислення, що в результаті дозволяє вийти в стан «Навчання протягом усього життя» через освоєння технологій гуманізації на основі енергоінформаційного обміну з більш розвиненими просторами Всесвіту.

Технологія «Робота над собою» дозволяє формувати в свідомості людини стан свідомого оновлення якостей, розвивати нове ментальне тіло – Енергомозок, який наповнюється універсальними та спеціальними станами свідомості, на їх основі зростають функціональні схеми Живого, творчого мислення. Найбільш ефективно процес роботи над собою здійснюється в умовах взаємодії колективної свідомості за системою модульно- розвиваючого навчання кожного з її членів.

4. «Про методику роботи з якостями сутності хибного магнетичного центру». Сутність, яка сформована у свідомості людини у процесі розвитку інтелекту, управляє якістю її життя через задоволення бажань, які реалізуються у рівні емоцій мозковими схемами «Я - Его» на базі прагматичного і раціонального мислення. З цієї причини людина, перебуваючи в стані індивідуума і творчої індивідуальності, потребує соціальної реабілітації свідомості за допомогою освоєння інноваційних знань і технологій гуманізації, тому що психічне тіло її свідомості (Душі) наповнене низьковібраційними якостями і замість гармонійної матерії почуттів (відповідної природному центру «Я»), працює сутність хибного магнетичного центру.

Дослідження істинної природи свідомості, вивчення прояву якостей сутності у своїй свідомості є обов'язковою умовою для ефективної роботи над собою у процесі освоєння енергоінформаційних технологій (гуманізації). В основі методики лежить технологія «Формування інтровертного мислення з ментальною логікою», що забезпечує в умовах соціальної практики зростання ментального тіла свідомості - Енергомозку. Наприклад, людина нібито знає духовний потенціал когось із членів колективу, і думає, що той не надасть йому допомоги у вирішенні задачі. Але це не правильний підхід, тому що може виявитися, що тільки вчора на занятті через свідомість колективу було надано допомогу цій людині у вирішенні подібної задачі. Тому програма Душі підвела саме до нього, а неприйняття відбувається через гординю - стан сутності хибного магнетичного центру, яка розглядає задачу інтелектуальними знаннями на основі мозкового (екстравертного) мислення. Коли людина через себе пропустила рішення і напрацювала знання, вони для неї стали духовним досвідом у новому стані віри, який дозволяє їй розвиватися відповідно до програми своєї долі. Тому в процесі вирішення психологічної задачі важливо перейти на інтровертний тип мислення, що допомагає вийти у стан відкритості на ту людину, яка підведена програмою для прийому інформації або її передачі. Тут основна задача – це робота з якостями своєї сутності, спрямована на подолання психологічного бар'єру, створеного станом гордині та марнославства. Програма Душі адресує до тієї людини, яка має достатній життєвий досвід у вирішенні цього питання, і через неї дається інформація для зміни якостей свідомості. Підкоряючись сигналам та перепонам через освоєння технології «Читання енергоінформаційної мови Душі», вона формує стан свідомості «Я - Учень».

Розглянемо ще приклади рішення задач. У кожної людини є той (помічник, задачник, обробник), хто вводить її у стан дискомфорту. На несвідомому рівні розвитку свідомості відповідно до дії Космічного закону єдності та боротьби протилежностей рух завжди забезпечується технологією модульно-розвиваючого навчання. Коли людина зупиняється у розвитку, своєчасно не вирішує життєві задачі, спрямовані на зміну якостей свідомості відповідно до програми долі, тоді з боку її ж програми включається «помічник». У когось це дружина, у когось чоловік, сусід, сусідка, син, співробітник, начальник та інші. Наприклад, для підприємця в ролі найсильнішого задачника виступає кредитор. Терміни підходять, грошей немає, щоб віддати борг, він не знає, що йому робити. Він закривається «в собі», мовчить чи починає ховатися, не відповідати на телефонні дзвінки. Це і є ухиляння від вирішення психологічної задачі. Однак, задач, які не вирішуються, немає. Навіть якщо йде фізична загроза, і тоді є рішення задачі. Воно є за умови, коли людина знаходить причину, сформовану в якостях її свідомості, працює над собою і усвідомлено прибирає її. Якщо задача розглядається неправильно і розмова з кредитором (або з кимось ще) не виходить, треба продовжувати ментально працювати над собою та через дослідження природи своєї свідомості, виявити причину, що викликає це слідство. Питання повернення боргів вирішиться приростом нових знань за допомогою розвитку ментального тіла свідомості. Як тільки воно буде розвиватися на базі формування функціональних схем інтровертного мислення з ментальною логікою, борги почнуть зменшуватись. Необхідно вчитися очищати свідомість зреченням раніше досягнутого рівня знань (досвіду), віддаючи прив'язки до матеріальних цінностей і психічну залежність, напрацьовуючи духовно-творчий потенціал через жертовність шляхом оновлення якостей на базі ментального (розумового) руху.

Найважчими у вирішенні є психологічні задачі особистісно-сімейного рівня. Наприклад, чоловік із дружиною конфліктують при вирішенні побутових питань, дві сестри щось не поділили чи батьки з дитиною не можуть зрозуміти один одного. Кожна людина має у своєму оточенні той модуль, з яким немає порозуміння. Часто вона відтягує вирішення проблемних задач, тому що немає знань, щоб приступити до їх усвідомлення та осмислення. Дискомфорт повинен вирішуватися ментально, переведенням його до рівня задачі. Необхідно розуміти, що задача сама собою не піде. Тут працює космічний принцип: від себе не втечеш. Можна уникнути рішення психологічної задачі з однією людиною, але з'явиться наступна в іншому місці, з більш складною постановкою проблеми і задача виявиться ще більш сильною на зміну якостей сутності хибного магнетичного центру. Показовим прикладом є уникнення вирішення задачі у сімейному рівні. Дружина або чоловік через розлучення можуть уникнути задач на зміну себе, тоді ця задача перекладається в інший рівень рішення - через дітей, а від них вже піти не можна. Дитина несвідомо починає виконувати роль «задачника» для того з батьків, з ким вона продовжує жити.

Отже, уникати вирішення задач на зміну своєї внутрішньої суті безглуздо. Бо людина як свідомість своєю енергоінформаційною програмою «вписана» в енергоінформаційну структуру ноосфери Землі (ноосферичного комп'ютера). Поки вона на несвідомому рівні своєю свідомістю перебуває всередині енергоінформаційного поля ноосфери, управління її розвитком здійснюється за допомогою думок (електромагнітних імпульсів), що нею приймаються. Виконання нею програми еволюції автоматично контролюється керуючою програмою ноосфери через якості у її свідомості. Необхідно просто вписати функціональну схему: «вирішувати психологічні задачі». Це означає, приступати до ментальної роботи (подумки), тобто не тікати від телефонного дзвінка, а піднімати слухавку та розмовляти. Наприклад: «Зустрічатися? Так, зустрінемось, так, я прийду. Так, я теж хочу бачити тебе». І починати подумки опрацьовувати різні варіанти рішення, ніч не спати, але справді думати. Як правило, йде думка про те, що я знаю цю людину і, більше того, наперед знаю, що вона ніколи не погодиться з моєю пропозицією. Однак це не так. Раніше ми не знали Космічних законів, не розуміли суть закону енергоінформаційного обміну Свідомостей Людини та Всесвіту, який говорить про те, що всі задачі вирішуються і будь-яка людина буде змінювати свої принципи, коли висхідний знайде ментальне рішення психологічної задачі, тобто подумки усвідомить та осмислить причину, суть якої закладена в його якостях. Для вирішення задачі необхідно формувати стан відкритості, що дозволяє розкриватися на зміст інформації, і друге - подумки прийняти співрозмовника, увійшовши у поле часу та в поле його інтересів. Це рівноцінно прийняттю змісту інформації того «підручника», який людина взяла до рук. Допустимо, це алгебра за 6-й клас і треба знати її програму. В іншому випадку задачу він вирішити не може, тому що не вміє читати її умову. Вирішення задачі для сучасного шестикласника не можна здійснювати минулим умінням (досвідом), потрібно знати діючу програму. Наприклад, батько вирішив за сина задачу. Той пішов до школи – повертається із негативною оцінкою. Чому? Не тим способом вирішена задача. Батько застосував знання шкільної програми 90-х, а треба було вирішувати задачу новим методом, який освоюють сьогодні. Виявляється, і тут теж працюють закони Всесвіту – знання мають властивість розвиватися шляхом еволюції свідомості людини, енергоінформаційно трансформуючись за своєю суттю на базі сумарно накопиченого людством життєвого досвіду.

Все навколо нас нами ж перетворюється та призначається для навчання свідомостей: немає начальників, сімейних проблем, конфліктів на роботі, ремонтних робіт та іншого – є лише суб'єкт-суб'єктні та суб'єкт-об'єктні відносини. Вони збудовані на психічній залежності самої людини від її бажань і відповідно до дії закону причинно-наслідкового зв'язку він сам «зав'язує вузлики» кармічних проблем. Сенс цього стану добре передано словами пісні А. Апіної «Вузлик зав'яжеться, вузлик розв'яжеться! А любов, вона і є - тільки те, що здається!». Механізм цієї дії можна зрозуміти лише освоєнням знань енергоінформаційного світогляду, здійснивши перехід у зону зміни мислення, зі старого на нове. І для людини перестають існувати об'єкти та суб'єкти, які треба переробляти, оскільки вони призначені для її навчання. Тому єдиний вихід, змінювати якості Душі та увійти в поле інтересів цих суб'єктів чи пізнати природу об'єктів. Задача: входити в поле часу знань іншого ментально, не матеріалізуючи його вимоги, тобто за допомогою багатоваріантного мислення: без кінцевого результату як «так» і «ні». Якщо людина навчиться читати інформацію, яка йде через будь-яку з підведених свідомостей, тоді вона стає мудрецем. Люди всі різні, у кожного свої індивідуальні риси характеру, свої ситуації та долі. Тому треба уникати емоційної взаємодії, будувати відносини шляхом ментального осмислення свого стану в даний момент часу, що дозволяє системно відпрацьовувати багатоваріантність вирішення будь-якої задачі.

Для того щоб змінити якості свідомості в процесі вирішення окремої задачі, потрібен час та набір психічної енергії. Це ціла переробка себе. Наприклад, «Він приходить, а я не знаю, що сказати». Тут треба замислитись: «А що від мене хоче програма?» І той, хто з нами психологічно зав'язаний, теж не завжди радий цій ситуації. Наприклад, онучці йде задача через бабусю, коли використовуючи бабусині субособистості сутності хибного магнетичного центру, програма змушує її виконувати роль «задачника». І, якщо онучка закрита на інформацію, своєчасно не змінюється в якостях, цим вона утримує бабусю в психологічній напрузі. Отже, онучка має ментально працювати, увійшовши у поле інтересів бабусі, провести бесіду так, щоб було вироблено компромісне рішення. Онучка йде на контакт, бабусин інтерес - отримати увагу онучки, тому вона відповідає, що для неї дуже важливим є спілкування. Розмова онучка має повести за програмою Душі, головне – вийти зі стану емоцій, звинувачень, претензій, слухати та чути інформацію. Прийнявши думку бабусі, важливо правильно прочитати енергоінформаційний зміст задачі. Онучка починає думати, досліджуючи справжню природу своєї свідомості шляхом розвитку ментального мислення. І тоді під устремління до неї приходить підказка: насниться сон, прийде думка як осяяння, від когось із боку почує потрібну інформацію. І народжується напрямок на вирішення задачі з бабусею.

Таким чином, невирішені задачі вимагають формування стану стійкого устремління: вміння на цьому зосередитися, постійно про це думати. Інформація, що допомагає розкрити суть незнання, обов'язково надійде. Устремління на ментальне вирішення задач - це шлях виходу на програму приросту необхідних знань у практиці життя. Якщо онучка, не маючи жодного варіанта вирішення дискомфорту, щодня думатиме про те, як їй вирішувати задачу інтровертним мисленням – поговорити з любов'ю, сердечно, з добротою – поступово задача буде вирішена. З'явиться сигнал від незалежного інформаційного джерела чи внутрішній стан, що до розмови все підготовлено. Це і є робота над собою через вирішення психологічної задачі за програмою Душі. Через енергоінформаційний обмін з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту йде знімання необхідної інформації у вигляді підказки для розкриття програми рішення в точках (сигнали та перепони), які потім шляхом ментальної роботи трансформуються в струнку систему знань, яка дозволяє вирішувати задачу. Це не роботичне знімання інформації на базі несвідомого інтуїтивного контакту, коли приходить думка в тому вигляді, в якому, наприклад, з'явилася Агні-йога (Таємна доктрина). Ця книга писалася механічно. Свідомо ж інформація з енергоінформаційного поля знімається постійним устремлінням на ідею. Людині треба вписати функціональну схему «устремління на пізнання» і рішення психологічних задач буде залишатися на першому плані, розкриваючись у часі відповідно до програми розвитку її свідомості. Ментальне тіло розвивається у процесі роботи над собою шляхом формування інтровертного мислення з ментальною логікою при зміні якостей свідомості. Це не орієнтація на земні цінності та інтерес, коли людина думає про гроші, про славу та інше, а це - енергоінформаційна зміна в мисленні, коли задача на зміну якостей свідомості стоїть на першому місці і від її вирішення залежить вирішення багатьох наступних задач.

Переклад проблеми та дискомфорту в задачу здійснюється на основі зміни мислення. Усвідомлення та осмислення інформації інтровертним мисленням забезпечує формування стану нейтрального ставлення до її змісту і тоді проблема стає задачою, яка дана для зростання свідомості людини. Отже, для вирішення задачі їй необхідно працювати над собою, освоюючи новий тип мислення – інтровертний. Як показано на прикладі задачі онучки, у мозку сучасної людини сформовано схему з орієнтацією на отримання кінцевого результату, що і викликає страх. Він з'являється тоді, коли немає можливості задовольнити бажання сутності у процесі вирішення задачі, оскільки мозкове мислення працює на базі напрацьованого минулого досвіду та виявлено станом «знаю» чи «ні». А оскільки при ментальному вирішенні задачі немає кінцевого результату, тому немає страху, а лише подумки відпрацьовується система її рішення. Ментальне мислення переводить людину у рівень вирішення задач за «Програмою Душі без програми мозку», що забезпечує багатомірне та багатоваріантне її рішення. У мозку такого рішення немає, тому що послідовність багатомірного рішення записана в ментальному тілі, яке структуровано відповідно до вертикального стовбура свідомості людини. І на вирішення конкретної задачі за програмою Душі виділено час, який є найважливішим ресурсом отримання необхідної інформації зміни якостей свідомості на етапі роботи з дискомфортом. Вирішення задачі розгорнуто за програмою у часі і коли час минув, інформації для вирішення задачі вже немає ні в мозку, ні в ментальному тілі. Ось чому важливо стан проблеми та дискомфорту своєчасно переводити в задачу (з мозку у ментальне тіло). Це означає - прийняти як психологічну задачу і рішення пропустити через себе. На першому етапі досить усвідомити, що не можна уникати вирішення задачі, і що для її вирішення ще не напрацьовано знання. Необхідно динамічно формувати стан устремління: «Як вирішити цю задачу?» та перейти з мозкового (екстравертного) на серцеве (інтровертне) мислення, продовжувати розвиток ментальної логіки. В цьому випадку варіанти рішень будуть знайдені. Умова задачі читається шляхом розшифрування її енергоінформаційного змісту через зміну якостей свідомості, що забезпечує отримання необхідного нового знання.

Саме таке мислення допомагає увійти в стан роботи над собою та бачити в іншій людині позитивні риси, динаміку її духовного розвитку, не акцентуючи увагу на недоліках. Можна приймати дискомфорт через якості сутності хибного магнетичного центру та вимагати, щоб інший був таким, як я. І не визнавати його і не прощати, а через свої якості перебувати у стані внутрішнього дискомфорту та зовнішньої боротьби. Коли ж людина працює над собою, приймає серцевим мисленням іншого таким, який він є, тоді немає претензій. Важливо самокритично через усвідомлення природи своєї свідомості підійти до тестування свідомості підведеної людини. Визнання того, що в мене окремі якості ще сильніші, ніж у неї, дозволяє зняти дискомфорт, приймаючи іншого знаннями відповідно до рівня розвитку його свідомості. Головне - при взаємодії треба визначити свої якості, якими пішло тяжіння схем хибної сутності і змінювати їх. Це і є стан Любов-Знання, коли напрацьований досвід дозволяє зрозуміти себе та іншу людину. Важливо знати, що вона у потенціалі своєї свідомості може виявитися вищою або нижчою за мій рівень свідомості. Якщо це першокласник, не можна вимагати від нього вирішення задач за допомогою логарифмів. Нічого не вийде, людина закриється і стане агресивною. Для змін потрібен час, оскільки вона навчається за програмою своєї долі. Періодами може здаватися, що зміни йдуть повільно, але потрібно прийняти насамперед себе новими знаннями, тоді й інший буде прийнятий таким, який він є через розуміння, що сьогодні іншим він не може бути. «Він призначений для мене, для інших і для себе через власне сходження. Ця людина може бути духовно вище за мене за однією рисою характеру і нижче за іншою рисою характеру». Тільки за допомогою роботи над собою можна усвідомлювати якість сутності, що викликає внутрішній дискомфорт. І тоді людина-«задачник» швидко розкріпачується, тому що висхідна людина виходить із поля мозкового доказу своєї правоти. Отже, вона автоматично звільняється від впливу на неї програми ноосферичного комп'ютера, тому що самостійно розв'язала «вузлик» за кармічною якістю і далі психологічна напруга розчиняється. Вона ментально переходить в усвідомлений рівень енергоінформаційного обміну і до людини-«задачника» виявляє стан Любов-Знання, а згодом формує подяку за ту допомогу, яку вона надала. Головне зрозуміти, що провідним для того, хто навчається, стає процес духовного виховання своєї свідомості через зміну якостей (робота зі своєю сутністю хибного магнетичного центру). На базі освоєння Живого, творчого мислення (інтровертного з ментальною логікою) процес виховання спрямований усередину себе, тоді як екстравертним мисленням навчання йде через розвиток мозку, тому ми прагнемо навчати інших.

Освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технології «Робота над собою» на базі формування нового мислення дозволяють людині виховувати та навчати себе постійно шляхом усвідомленого енергоінформаційного обміну у співтворчості Свідомостей Людини та Всесвіту.

Інформаційні джерела:

1. Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с.
2. Вершиніна О.М., Ващенко В.В. Нова сутність освітніх технологій XXI століття. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород. / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна, Ужгородський національний університет. 2002. - 290 с.
3. Вершиніна О.М., Ващенко В.В., Кобець В.М. Роль енергоінформаційного світогляду у формуванні творчої особистості // Інформоенергетика ІІІ-го тисячоліття: соціолого-синергетичний та медико-екологічний підходи: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 березня 2003 р., Кривий Ріг: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. – Київ – Кривий Ріг, ЗАТ «ЗТНВФ «Коло», 2003. – 310 с.
4. Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознавства у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208.
5. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.
6. Мухіна Н.В. Екологія мислення – основа здорового способу життя. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. - 50 с.