Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М.

ПРО ПРИРОДУ СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ НА ОСНОВІ ЗНАНЬ ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНОГО СВІТОГЛЯДУ

Людина як біологічно-мисляча система є складною енергоінформаційною структурою. Після проходження етапу соціальної реабілітації шляхом освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації, пов'язаного із здійсненням коригування окремих центрів свідомості (підсвідомості) та запуску механізму повернення до природного стану фізичного тіла, людина виходить у рівень саморозвитку через самовдосконалення, самовиховання. Її свідомість напрацьовує здатність входити у стан енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.

Весь сенс еволюційного розвитку людства Землі полягає у «вирощуванні» свідомості кожної людини, як повноцінної частинки Всесвітньої Свідомості, з поступовим виходом у стан со-творчої свідомості, тобто її завдання - стати Боголюдиною. Освоюючи енергоінформаційні технології, вона може налаштовуватися на прийом необхідної інформації з різних рівнів нашого Всесвіту, перетворювати їх у знання, реалізуючи шляхом роботи над собою програму еволюції свідомості у процесі виконання своєї життєвої місії. Свідомість працює за аналогією з радіо- або телевізійною антеною, побудованою за певною конструкторською схемою, потім професійно встановленою та технологічно зорієнтованою у потрібному напрямку, що дозволяє радіо- або телевізійній точці отримувати енергоінформаційний сигнал (думку) та відтворювати його. Людина, у якої в процесі духовного самовдосконалення на основі інтровертного мислення з ментальною логікою розкрито всі центри вертикального стовбура свідомості, формує нове тіло свідомості - Енергомозок. У такому стані свідомість стає цілісною, об'ємною та багатомірною енергоінформаційною структурою, яка є невід'ємною частиною енергоінформаційного поля Всесвіту. Це дозволяє на базі енергоінформаційного обміну отримувати необхідну інформацію та енергію для забезпечення своєї життєдіяльності. Фізично свідомість функціонально представлена фізичним тілом, в якому роль керуючої, мислячої частини виконує головний і спинний мозок. Він є невід'ємною частиною єдиної, цілісної енергоінформаційної структури, об'єднаної у триєдності відповідно до вертикального стовбура свідомості новим органом пізнання - Енергомозком. Як ментальне тіло цілісної свідомості з розвиненою мислячою матерією він здатний приймати і розшифровувати необхідну для нього космічну інформацію (Таблиця).

Енергоінформаційна структура (матриця) свідомості людини

Структурно свідомість людини, що є основою для енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту, складається з трьох блоків (підвідділів): підсвідомість, свідомість та надсвідомість (схема 1) [1Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с.].

Підсвідомість (ментальне і астральне тіло - Душа)		Свідомість (Мозок і фізичне тіло)		Надсвідомість (Інтуїтивне і тіло ідей - Дух)
Час – Минуле: пропущений через себе досвід Простір-Всесвіт		Час – Сьогодення: пізнання в стані «Тут і зараз» Простір-Земля		Час – Майбутнє: вихід в стан енергоінформаційного обміну з більш розвиненими просторами Всесвіту Простір-Всесвіт
Несвідомий стан людини				Свідомий стан людини

Схема 1. Космічна природа свідомості людини

Із схеми 2 видно, що ідея «Людина» (іскра Божа) проходить у цьому Всесвіті всі етапи розвитку своєї свідомості від мінералів до людини свідомої. Отже, космічний принцип «Людина - Мікрокосм», що містить у собі ознаки всього Всесвіту, знаходить своє відображення в Людині свідомій, у структурі її свідомості. На несвідомому етапі еволюціонування свідомість розвивалася відповідно до вертикального стовбура розгортання ідеї Розуму Всесвіту в рівнях інстинктивного, астрального, інтуїтивного та інтелектуального пізнання нею себе та світу. І пройшовши етап розкриття інтуїтивного каналу зв'язку в процесі розвитку земного інтелекту, вона шляхом самовдосконалення виходить на свідоме творення як цілісна, єдина самодостатня енергоінформаційна структура, що перебуває в стані енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с.]. Людина в такому стані здатна усвідомити природу своєї свідомості і своє місце в навколишньому світі, а отже, вирішувати завдання по всьому спектру життєдіяльності, використовуючи технології гуманізації відповідно до програми своєї долі.

Схема 2. Структурна будова свідомості людини

Із схем 1 і 2 видно, що для повноцінного виходу на енергоінформаційний обмін від людини потрібна постійна гармонізація складових її свідомості, тобто їх єдність у частоті вібрацій, у поєднанні приймально-передавального механізму енергоінформаційних тіл з аналогічними енергоінформаційними полями Всесвіту. Такому узгодженню підлягають два блоки, що зберігають у собі інформаційні можливості минулого та можливості багатоваріантності у роботі з інформацією сьогодення. Необхідно відкоригувати в якості блок підсвідомості (Душа), узгодивши з теперішнім простором і часом програми розвитку людини, і підготувати до роботи в режимі контакту другий блок свідомості - мозок.

Напрацьований потенціал з освоєння духовної програми Життя в нашій Душі - це наше минуле, що становить досвід суми життів у мінералах, рослинах, тваринах та людині несвідомого рівня пізнання, які ми проживали раніше і тим самим формували нашу підсвідомість не лише у різних зоряних системах, але, можливо, і в різних галактиках.

Ми, звичайно, знаходилися в різних точках Всесвіту, маючи свої певні координати та вібрації. Тому для переходу в свідомий рівень взаємодії, свідомості умовно потрібно уточнити свої «реквізити», щоб узгодити програму розвитку зараз зі своїм майбутнім відповідно до ідеї Духа. Вона є першопричиною, вираженою для неї програмою Космічного Розуму, сформованою Всесвітом та енергоінформаційно виявленою у свідомості природною програмою «Я» [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с., 3Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.].

Освоєння перелічених вище етапів становлення свідомості виводять її в постійний стан енергоінформаційного контакту зі своєю енергоінформаційною точкою Всесвіту (надсвідомістю), і, зрештою, зводяться до одного фактору. Це постійна робота над собою щодо вдосконалення духовного «Я», яка спрямована на розвиток Енергомозку, що за енергоінформаційною суттю є розкриттям внутрішнього людського психологічного фактору [1Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 3Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.].

Якщо ми говоримо про духовність і про духовне «Я», то необхідно визначитися і з поняттям духовного «Я». Поняття «духовність» на новому рівні пізнання визначається як рух свідомості щодо освоєння програми Космічного Розуму, закладеної в самій ідеї «Людина». Її головне значення розкривається лише шляхом отримання земного досвіду через пізнання Людиною ідеї Духа. Духовність - це рух ідеї Духа відповідно до розвитку по вертикальному стовбуру свідомості людини в якостях її Душі, записаної в енергоінформаційну структуру програми її еволюції - матриці (багатомірної голограми) духовного (природного) «Я». Призначення духовного «Я» - спрямовувати людину на еволюцію свідомості за її природною програмою. Відбувається це у вигляді формування якостей, на базі яких самою людиною напрацьовується протягом життя штучне «Я» Душі. У процесі земного життя природне «Я» проявляється і матеріальним «Я». І, як правило, людина, ототожнюючи себе з матеріальним механізмом мислення - мозком, знаходиться на рівні фізичного простору Землі, де вона мислить і будує свої взаємини із зовнішнім світом за законами класичної фізики Ньютона (на базі земного інтелекту) [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с., 3Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.].

Якщо ж людина знаходиться в стані цілісності свідомості, тоді вона використовує новий орган пізнання - Енергомозок, виявлений вертикально згармонізованим між собою ментальним і астральним тілами. Мозок є лише матеріалізованою частиною свідомості та виконавчим механізмом самого акту мислення, що дозволяє людині реалізувати енергію та інформацію більш розвинених життєвих просторів Всесвіту у життєвому просторі Планети. Це підтверджується експериментами нейрохірурга Карла Прибрама, який ще в середині ХХ століття зробив припущення, що пам'ять розподілена в мозковій тканині, вона не локалізується в жодній ділянці мозку. [4Прибрам К. Мови мозку. Експериментальні парадокси та принципи нейропсихології. М.: «Прогрес», 1975. Переклад з англійської Я. Н. Данилової та О.Д. Хомській, за редакцією та з передмовою дійсного члена АПН СРСР А.Р. Лурія. [Електронний ресурс]// Центр гуманітарних технологій. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/38704.]. Вчені підтверджують висновки досліджень Прибрама, які стверджують: «Сучасними науковими методами в корі головного мозку не виявлено центрів мислення та пам'яті, а також специфічних структуроутворень, що регулюють функції мислення та пам'яті; мислення та пам'ять не можуть бути реалізовані на шляху розповсюдження нервових імпульсів по нейронних мережах головного мозку, оскільки швидкість переміщення потенціалу дії вздовж нервового волокна і час синаптичної передачі не забезпечує реально існуючу швидкодію механізмів мислення та пам'яті. Така швидкодія при перенесенні, запам'ятовуванні і вилученні з пам'яті нічим не обмежених обсягів інформації може здійснюватися тільки на польовому рівні» [4Прибрам К. Мови мозку. Експериментальні парадокси та принципи нейропсихології. М.: «Прогрес», 1975. Переклад з англійської Я. Н. Данилової та О.Д. Хомській, за редакцією та з передмовою дійсного члена АПН СРСР А.Р. Лурія. [Електронний ресурс]// Центр гуманітарних технологій. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/38704., 5Талбот М. Голографічний Всесвіт. М: Софія, 2004.]. До такого висновку дійшов і Прибрам, розглядаючи мозок як голограму. А Девід Бом, великий фізик, обгрунтував теорію, що весь Всесвіт є однією великою голограмою, частиною якої є людина та її свідомість [6Девід Бом в енциклопедії, http://en.wikipedia.org/wiki/David_Bohm]. Бом розробив концепцію теоретично, Прибрам знайшов їй підтвердження у дослідженнях людського мозку, а академік В. П. Казначеєв концепції і Бома та Прибрама зумів підтвердити експериментально [7Казначеєв В.П., Трофімов А.В. Нариси про природу живої речовини та інтелекту планети Земля: Проблеми космопланетарної антропоекології. Новосибірськ: Наука, 2004, 8Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Нова фізика віри. – СПб.: Крилов, 2007. – 352 с.].

Отже, на підставі наукових розробок необхідно розглядати ментальне тіло - Енергомозок як нове мисляче тіло у вигляді багаторівневих енергоінформаційних голограм у їхньому цілісному стані енергоінформаційної структури свідомості Людини. Розвиток Енергомозку відбувається за аналогією з розвитком мозку дитини, школяра, дорослої людини та вченої в матеріальному світі, тільки одночасно включається просторово-часовий континуум як матеріального, так і духовного рівнів пізнання.

Вчені припускають, що свідомість Всесвіту здатна конкретизувати себе в часі та просторі (дробитися фрактально) будь-якими стійкими моделями різних елементів у надзвичайно широкому спектрі. Для цього процесу потрібна лише чітко усвідомлена мотивація. За наявності такої мотивації Свідомість Всесвіту «дробиться на частини, приблизно подібні до цілого», створюючи конкретні фрактальні структури індивідуальних свідомостей [9Тихоплав Ст Ю., Тихоплав Т. С. Гармонія Хаосу, або Фрактальна реальність. СПб.: ВД «ВЕСЬ», 2003. – 352 с., іл.].

Що таке фрактал? Голограма однорідна, тобто кожна невелика частина містить інформацію всієї гігантської голограми. Кожна точка має ту саму характеристику. А фрактал - це об'єкт, який також має властивості самоподібності, але допускає невеликі відхилення. За допомогою такої побудови Всесвіт удосконалює себе, росте Вселенський Розум. Якщо голограма містить абсолютно ідентичні повторення тієї ж структури, то у фракталі спостерігається лише подібність, а не ідентичність. Фрактал не повторює структуру точно, але він також містить і відбиває все ціле, як і голограма. Дж. Глейк у своїй книзі «Хаос» дає таке визначення: «Фрактали - геометричні фігури, отримані в результаті дроблення на частини, подібні до цілого, або при одному і тому ж перетворенні, що повторюється при масштабах, що зменшуються» [10Глейк Дж. Хаос: Створення нової науки DJVU. Пров. з англ. М. Нахмансона, Є. Барашкової. - СПб.: Амфора, 2001.].

Поняття фрактал та фрактальна геометрія з'явилися приблизно 35 років тому. Саме слово фрактал утворено від латинського fractus, тобто «що складається з фрагментів», «дрібний». Термін «фрактал» було запропоновано математиком Бенуа Мандельбротом для позначення подібних структур, якими він займався. Почавши з суто математичних операцій, Мандельброт згодом дійшов філософського висновку про фрактальну природу всього нашого світу. У природі все будується за фрактальним принципом. Це стосується як форм, так і змістовної, інформаційної сторони світу. За визначенням самого Мандельброта, «Фракталом називається структура, що складається з частин, які в якомусь сенсі подібні до цілого» [11Мандельброт Б. Фрактальна геометрія природи. - М: Інститут комп'ютерних досліджень, 2002, 656 с.].

Тобто однією з основних властивостей фракталів є самоподібність. У найпростішому випадку невелика частина фракталу містить інформацію про весь фрактал. На підставі цього в середині 80-х років XX століття відомий британський біофізик та психолог Руперт Шелдрейк висунув революційну теорію. Згідно з нею, всі природні системи - від кристалів до рослин і тварин, включаючи людину і весь людський соціум, мають колективну пам'ять, яка і визначає багато в чому їх поведінку, будову і зовнішні форми. Носієм цієї колективної пам'яті, за Шелдрейком, є деякі специфічні морфогенетичні поля. Саме вони визначають характерну форму, структуру та організацію систем на всіх рівнях складності. І не лише у сфері біології, а й у галузі фізики, хімії, а також у сфері соціального життя. Ці поля впорядковують системи, пов'язані з ними, впливають на події та результати процесів, які з класичної точки зору здаються невизначеними. Вплив це накопичується і діє через простір, і через час. При цьому процес створення нових форм відбувається фрактально. Шелдрейк образно зобразив його тріадною діаграмою. «За допомогою такої діаграми можна уявити, наприклад, співвідношення клітин з тканинами, органами та організмами, або планет з планетними системами, галактиками і скупченнями галактик» [12Шелдрейк Р. «Нова наука про життя», РІПОЛ КЛАСИК. Москва. 2005.]. Гіпотеза морфогенетичних полів розглядає повторення форм та способів організації, але питання причин цих форм і способів організації вона не зачіпає.

Якби індивідуальні свідомості відповідали голографічній структурі, то ми, люди, були б абсолютно однаковими і, швидше за все, абсолютно правильними, як Свідомість Всесвіту. Але оскільки фрактал не копіює структуру точно, він допускає творчість і вимагає винаходів. Відповідь на це питання можна отримати на основі фізики енергоінформаційного обміну, яку доступно пояснює знаменитий містик ХХ століття Духовний учитель Крішнамурті у розмові з Бомом. Космічний Розум, створюючи людину, «використовував» фрактальну структуру, а не голографічну для того, щоб мати «… можливість творчості – це також можливість безладдя. Так, якщо у людини була можливість творити, то була також можливість робити помилки. Не могла вона бути фіксована як машина, щоб завжди діяти в досконалому порядку. Цей розум не хотів би перетворити її в машину, яка не здатна створювати порядок. Ви згодні, що універсум, той розум, який створив природу, що має порядок, не діє всюди просто механічно? У його діяльності є якийсь глибокий зміст? [13Рибіна Л.А., Сєров І.М. Загальний курс BIP. Аналітичне програмування інформаційно-обмінних процесів активних біологічних форм. СПб.: AIRES, 2002.].

Отже, людина – це нелінійний фрактал, і саме тому люди за своєю духовною сутністю не є точними копіями один одного. Тобто свідомість людини має певний ступінь свободи вибору, який визначається індивідуальною природною програмою «Я». У процесі освоєння цієї програми, вона прагне досягнення відповідності їй через духовний розвиток своєї свідомості, яка може стати в якостях, за рахунок нашої творчості, навіть більш досконалою, а може і навпаки... Втім те, що людина сприймає як невдачу, хвороби, нещасні випадки - не що інше, як вихід за кордон - межу цієї природної програми. За зразком духовної програми (фрактала) людина через зміну своїх якостей свідомості у цьому втіленні має прагнути жити за долею. Можна провести аналогію з грою «збери мозаїку», коли вона має можливість цю мозаїку створити більш досконалою, навіть переписувати окремі фрагменти, деталі, змінювати кольори, і навіть, здійснюючи помилки, повторювати рішення тих самих задач, повертаючись через освоєння окремих фрагментів, до цілого. В даний час людина протягом одного життя не тільки освоює нові програми, а й проходить реабілітацію свідомості за минулими, відпрацьованими раніше програмами, бо вона розвивається нелінійно, тобто її свідомість - це нелінійний фрактал. Вперше про це сказано в роботі «Четвертий шлях» П. Успенського [14Успенський П.Д. Четвертий шлях: Запис розмов, заснованих на навчанні Г.І. Гурджієва. – СПб.: АТ «Комплект», 1995. – 522 с., іл.]. Тут суть нелінійного фракталу розкривається через опис розвитку енергетичних тіл свідомості людини з урахуванням формування енергетичних центрів. Сучасна наука у світлі останніх відкриттів у галузі астрофізики, психофізичних досліджень, нової фізики субатомного світу, еніології, еніопсихології, хвильової генетики – визнає наявність енергетичних тіл людини і, поступово, освоюючи інформаційні технології, починає вивчати зміст – їх інформаційне наповнення. Людство, просуваючись ступенями еволюції свідомості, поділено на цивілізації, що знаходяться на різних рівнях пізнання відповідно до розвитку співтовариств у сумі індивідуальних «Я». Вони відрізняються фрактально матрицями своїх енергоінформаційних тіл, де змістом є якості свідомості людини, частота вібрацій у їхньому інформаційному змісті. На кожному з окремих рівнів реальності фрактал свідомості людини як ціле найвищою метою ставить напрацювання якостей Вселенської Любові-Знання та Мудрості. Якості свідомості розвиваються по вертикальному стовбуру свідомості від стану низьких вібрацій через себелюбство та егоїзм до високодуховних - альтруїзму та здатності до віддавання (зречення) відповідно до дії Космічного закону причинно-наслідкового зв'язку (Жертви). На базі зміни свідомості у її духовній зрілості людина розкриває здатність виходити на енергоінформаційний обмін із більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту. Вона стає відкритою енергоінформаційною структурою, якій властивий стан саморегуляції та самоорганізації. Основою структурно-системної організації, функціонування та управління є фрактал. Це означає, що людський організм має властивість самоподібності на різних рівнях системної Космічної Ієрархії, і свідчить про «голографічність» його інформаційних систем, що, зокрема, підтверджується на прикладі роботи головного мозку [15Гаряєв П.П. «Фрактальність інтелекту». Виступ на Всеросійській науково-практичній медичній конференції, Москва, Російська Академія наук, 31.05.07., 16Петров А.А. «На початку було слово». Доповідь на Всеросійській науково-практичній медичній конференції, Москва, Російська Академія наук, 31.05.07., 17Бобров А.В. Польова концепція механізму свідомості // Свідомість та фізична реальність. 1999. Т. 4. С. 47-59].

Те, що фізичне тіло має фрактальну структуру, вже доведено та визнано наукою. З першого погляду організм людини видається надзвичайно складним. Однак варто поглянути на нього з позиції фракталів, як виявляється, що фрактальні структури, що розгалужуються, прості і можуть бути описані за допомогою невеликого обсягу інформації. Можливо, не складні перетворення, які формують фрактальні структури, закладені у генетичному коді людини. ДНК, звичайно ж, не може у всіх подробицях визначати будову бронхів, альвеол або просторову структуру дихального дерева, але вона може запрограмувати на повторення процеси розширення та розгалуження. Використовуючи можливості фрактальних структур, природа винятково ефективно сконструювала людський організм. Здатність кожного фрактального елемента на будь-якому рівні ієрархії містити інформацію про весь фрактал дуже схожа з принципами голографії. На будь-якому уламку голографічної платівки також міститься інформація про всю голограму - тільки більш менш розмита. І в останні десятиліття низкою вчених активно розробляється голографічна модель Всесвіту та голографічна модель свідомості, які, як вважається, є найперспективнішими картинами реальності, що є на сьогодні [5Талбот М. Голографічний Всесвіт. М: Софія, 2004., 18Гроф С. Космічна гра: Пер. з англ. Ольги Цвєткової. - М: Вид-во Трансперсонального Інституту, 1997. - 256 с., 19Кен Вілбер. Жодних кордонів: / Пер. з англ. Володимира Данченка та Олександра Ригіна. - М: Вид-во Трансперсонального Інституту, 1998. - 176 с.].

У Теорії голографічного Всесвіту є два основні поняття. Одне - так званий імплікативний (прихований) порядок, що існує у Всесвіті. По суті це те, що здавна називали Духовним або Інформаційним рівнем, Світом ідей, Світом свідомості. Інше основне поняття - це експлікативний (розкритий чи розгорнутий) порядок. Це – матеріальний рівень. Вони взаємодіють між собою, постійно обмінюючись енергією та інформацією згідно з Космічним законом енергоінформаційного обміну через еволюцію свідомості людини на Землі.

І якщо Всесвіт організований відповідно до голографічного принципу, то Духовний (інформаційний) світ має важливу властивість нелокальності, тобто одночасного знаходження інформації усюди. Іншими словами, свідомість Всесвіту - не локальна, вона одночасно присутня всюди - у кожній, навіть найменшій її частині (у свідомості мінералу, рослини, тварини та людини), на кожному ієрархічному рівні Всесвіту.

Людська свідомість належить не до мозку, не матеріального, а Духовного - інформаційного поля і є одним із фрактальних елементів Всесвітнього Розуму. Вона, як енергоінформаційна структура, що є частиною енергоінформаційної структури Всесвіту, підпорядковується Закону Триєдності - як структурно, так і процесуально. Якщо розглядати цей Закон стосовно свідомості, то з упевненістю можна сказати, що Троїчність властива свідомості будь-якого рівня (Таблиця). Оскільки все у Всесвіті будується ієрархічно, тоді і свідомість людини у своєму багатомірному прояві також є ієрархічною. Ми вже говорили про фрактальність свідомості, яка проявляє структурну самоподібність на всіх рівнях ієрархії. Те саме стосується і Закону Триєдності. Він також працює у всіх проявах і в будь-якому компоненті: енергетичному на базі почуттів та емоцій у рівні розвитку тіл астрально-інтуїтивної Душі та енергоінтелектуальному – через розвиток мислячої матерії (ментальної). Наприклад, тема троїчності та фрактальності нерідко присутня у композиціях (піктограмах) на полях, які з'являються незрозумілим чином для нашої свідомості. Людина поки що не має потенціалу розуму зрозуміти способи виготовлення цих складних малюнків і, тим більше, їх розшифрувати. Але очевидно, що їхні автори своїми явними маніфестаціями намагаються допомогти людству вийти на новий рівень пізнання світу. І не випадково, тому що компоненти будь-якої системи не можуть ефективно функціонувати, якщо немає Ідеї, що їх об'єднує. Саме ідея робить систему системою, а не звалищем різноманітних самостійних фрагментів. Ідея – це свого роду Програма, яка спускається «згори», це сенс системи. Вона визначає не тільки призначення, а й стратегічні цілі, що розкривають суть еволюції системи в майбутньому [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с., 20Правдивцев В.Л. Триєдність світу та фрактальність свідомості. Частина 3 // «Академія Тринітаризму», М., Ел № 77-6567, публ.16678, 25.07.2011, http://www.Trinitas.uk/rus/doc/0226/002a/02261107.htm].

Саме ідея надає системі властивості, яких не було окремо в жодній з її окремих компонентів - так звана властивість емерджентності, коли виникає, несподівано з'являється новий зміст, створений на основі синтезу дуальних частин цілого, приведених у стан єдності. Наприклад, шляхом синтезу наукових знань (чоловічий початок) та духовних практик (жіночий початок) народжується гармонійний стан свідомості людини як невід'ємної, цілісної та об'ємної частини енергоінформаційної структури Всесвіту. І як тільки у свідомості відбувається процес поділу на окремі частини, пропадає об'єднуюча Ідея, і тоді свідомість як система переходить у нестійкий стан і через час – руйнується зсередини через психічне та фізичне нездоров'я. Висновок очевидний, що для розвитку свідомості відповідно до програми її долі, необхідний такий рівень пізнання, який забезпечить еволюцію ідеї «Людина» у її природній єдності. У самій ідеї «Людина» закладено духовний код, який споконвічно має гуманістичну суть Життя свідомості в стані життєдайного характеру. Ідея також ієрархічна. Для кожної підсистеми вона визначається програмою вищої системи. На підтвердження цього є реальні практичні виходи. Наприклад, якщо людина постійно працює над собою і духовно вдосконалюється, освоюючи знання енергоінформаційного світогляду, вона формує в собі духовно-творчу мотивацію до оновлення свідомісті за допомогою зміни мислення і в її житті стаються зміни, як критерії оздоровлення психічного, фізичного тіл, так і зміна у взаємовідносинах з навколишнім світом (у сім'ї, колективі, суспільстві).

Виходячи з енергоінформаційної природи свідомості людини, її еволюційне зростання здійснюється через енергоінформаційний обмін - взаємодію відповідно до вертикального стовбура в єдності зі Свідомістю Всесвіту. У кожного індивідуальна програма розвитку свідомості - своє природне «Я», яке є частиною Всесвітньої Свідомості. І за цією програмою відводиться енергія та інформація, освоєння яких забезпечує людині оптимальний шлях еволюціонування - її гармонізацію.

Для гармонізації всіх складових свідомості, кожній людині необхідно освоювати знання про істинну природу своєї свідомості шяхом роботи над собою в процесі вирішення психологічних задач, спрямованих на зміну її якості. Дані зміни здійснюються за допомогою одухотворення сучасними знаннями досвіду минулих життів шляхом освоєння енергоінформаційних технологій коригування підсвідомості (Душі) та розвитку нових функціональних схем мозку, з переходом на навчання за програмою майбутнього у співтворчості свідомостей.

Це здійснюється шляхом формування універсальних та спеціальних станів свідомості у ментальному тілі (Енергомозку). За ментальною здатністю Енергомозок оперує більш інформативною ємністю і за частотою вібрацій відповідає програмі еволюції нашої Планети, що дозволяє людині з планетарного рівня перейти в зоряний [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с., 10Глейк Дж. Хаос: Створення нової науки DJVU. Пров. з англ. М. Нахмансона, Є. Барашкової. - СПб.: Амфора, 2001., 11Мандельброт Б. Фрактальна геометрія природи. - М: Інститут комп'ютерних досліджень, 2002, 656 с., 21Юзвишин І.І. Інформаціологія чи закономірності інформаційних процесів та технологій у мікро- та макросвітах Всесвіту. - 3 е вид., Випр. та дод. - М., 1996. - 215 с.]. Завдяки зміні мислення вона усвідомлено виходить у рівень самопрограмування за допомогою пізнання та управління ноосферними програмами психічної та біологічної природи своєї свідомості.

Інформаційні джерела:

1. Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с.
2. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004. – 432 с.
3. Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.
4. Прибрам К. Мови мозку. Експериментальні парадокси та принципи нейропсихології. М.: «Прогрес», 1975. Переклад з англійської Я. Н. Данилової та О.Д. Хомській, за редакцією та з передмовою дійсного члена АПН СРСР А.Р. Лурія. [Електронний ресурс]// Центр гуманітарних технологій. URL: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/38704.
5. Талбот М. Голографічний Всесвіт. М: Софія, 2004.
6. Девід Бом в енциклопедії, http://en.wikipedia.org/wiki/David_Bohm
7. Казначеєв В.П., Трофімов А.В. Нариси про природу живої речовини та інтелекту планети Земля: Проблеми космопланетарної антропоекології. Новосибірськ: Наука, 2004
8. Тихоплав В.Ю., Тихоплав Т.С. Нова фізика віри. – СПб.: Крилов, 2007. – 352 с.
9. Тихоплав Ст Ю., Тихоплав Т. С. Гармонія Хаосу, або Фрактальна реальність. СПб.: ВД «ВЕСЬ», 2003. – 352 с., іл.
10. Глейк Дж. Хаос: Створення нової науки DJVU. Пров. з англ. М. Нахмансона, Є. Барашкової. - СПб.: Амфора, 2001.
11. Мандельброт Б. Фрактальна геометрія природи. - М: Інститут комп'ютерних досліджень, 2002, 656 с.
12. Шелдрейк Р. «Нова наука про життя», РІПОЛ КЛАСИК. Москва. 2005.
13. Рибіна Л.А., Сєров І.М. Загальний курс BIP. Аналітичне програмування інформаційно-обмінних процесів активних біологічних форм. СПб.: AIRES, 2002.
14. Успенський П.Д. Четвертий шлях: Запис розмов, заснованих на навчанні Г.І. Гурджієва. – СПб.: АТ «Комплект», 1995. – 522 с., іл.
15. Гаряєв П.П. «Фрактальність інтелекту». Виступ на Всеросійській науково-практичній медичній конференції, Москва, Російська Академія наук, 31.05.07.
16. Петров А.А. «На початку було слово». Доповідь на Всеросійській науково-практичній медичній конференції, Москва, Російська Академія наук, 31.05.07.
17. Бобров А.В. Польова концепція механізму свідомості // Свідомість та фізична реальність. 1999. Т. 4. С. 47-59
18. Гроф С. Космічна гра: Пер. з англ. Ольги Цвєткової. - М: Вид-во Трансперсонального Інституту, 1997. - 256 с.
19. Кен Вілбер. Жодних кордонів: / Пер. з англ. Володимира Данченка та Олександра Ригіна. - М: Вид-во Трансперсонального Інституту, 1998. - 176 с.
20. Правдивцев В.Л. Триєдність світу та фрактальність свідомості. Частина 3 // «Академія Тринітаризму», М., Ел № 77-6567, публ.16678, 25.07.2011, http://www.Trinitas.uk/rus/doc/0226/002a/02261107. htm
21. Юзвишин І.І. Інформаціологія чи закономірності інформаційних процесів та технологій у мікро- та макросвітах Всесвіту. - 3 е вид., Випр. та дод. - М., 1996. - 215 с.