Вершиніна О.М., Ващенко В.В., Мухіна Н.В.

БЕЗПЕРЕРВНЕ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВЕ ГУМАНІСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ТА ОСВІТА ОСОБИСТОСТІ

Події останніх десятиліть в Україні показали, що стратегію розвитку суспільства визначено не відповідно до Космічних законів Життя. Прагнення копіювати чужий досвід призвело до того, що воно не здатне своєчасно реагувати на проблеми, що виникають - політичні, економічні, екологічні та інші. Одна з головних причин – кризовий стан системи виховання та освіти з її орієнтацією на застарілі програми, які не відповідають вимогам сьогодення. Вони йдуть у розріз із внутрішніми потребами розвитку людини та світу. Досвід модернізації суспільних систем підвів до осмислення того, що для подальшого розвитку суспільства насамперед необхідно трансформувати систему освіти як сферу довгострокових державних капіталовкладень. Вона має бути спрямована на розвиток свідомості Людини-Творця з планетарним рівнем цінностей, здатної пізнаючи себе, змінювати навколишній світ.

Істотною характеристикою сучасної цивілізації є її крайня соціальна, екологічна та духовна нестійкість, що спонукає людство або до усвідомлених еволюційних змін, або до масштабної катастрофи. Ознак її наближення досить багато і про них передове наукове співтовариство і духовні подвижники почали говорити, починаючи з другої половини ХХ століття. Нині вже очевидно, що концепція розвитку західної цивілізації, що найповніше розкрилася моделлю ринкового лібералізму через високий рівень споживання земних ресурсів на основі виховання психічної залежності людини від егоїстичного стану споживача, вичерпала свій енергоінформаційний потенціал. Сьогодні відкрито триває процес колонізації основної маси населення планети діями тих держав, які представляють інтереси групи лідерів планетарного корпоративного панування. Перед людством постає непроста задача, пов'язана із створенням нової системи світоустрою. Для її вирішення необхідна зміна старої парадигми світорозуміння на іншу, що розкривається шляхом освоєння космогонічної теорії пізнання світу на основі формування єдності та цілісності Свідомостей Людини та Всесвіту. Це еволюційний процес, який забезпечить позитивне вирішення головного питання людської цивілізації - майбутнє її життя на Землі, тому що всі проблеми криються у кризі свідомості сучасної людини. Отже, першочерговим сьогодні є питання формування Нової людини. І цей процес уже почався. «Людина стає не абстрактною цінністю, а основою всіх видів політики, насамперед – головним об'єктом інвестування та основним носієм економічних прибутків. Людина – громадянин і, можна сказати, соціальний клієнт – це основа стратегії сучасної держави» [1Семиноженко В.П. У світі вже відбулася гуманітарно-технічна революція // Урядовий кур'єр. – 2000. – № 95]. Цей процес має здійснюватися шляхом формування свідомості людини з новими якостями через освоєння енергоінформаційного світогляду на основі більш глибокої фундаменталізації сучасного наукового знання, на основі якого визначено, що сенс еволюційного розвитку людства Землі полягає у «вирощуванні» свідомості кожної людини як повноцінної частки енергоінформаційної структури Всесвітньої Свідомості, тобто со-творчої свідомості для творчої Свідомості Всесвіту.

Тому вектор розвитку освітньої системи вже сьогодні має переорієнтуватися із гуманітарної спрямованості на гуманізацію. Це високий рівень фундаменталізації процесу навчання, стратегія якого - виховання та освіта свідомості як загальнолюдська цінність. Метою гуманізації мають стати знання про природу Свідомості Людини і Всесвіту, виявлені в природничо-наукових, гуманітарних, технічних науках, заснованих на інтегрованому сприйнятті світу через перехід у новий рівень духовного розвитку за допомогою пізнання Космічних законів еволюції Життя. Сутью гуманізації на базі знань енергоінформаційного світогляду являється вихід людини на новий етап якості життя за програмою своєї долі як природної істоти, в якій закладено самостійну мету розвитку [2L'education un tresor est cache dedans. Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. Paris, 1996, p. 87].

Для проведення гуманізації необхідно створення інноваційної теорії, практики та механізму соціального управління розвитком абсолютно нового суб'єкта історичної творчості Землі: особистості, сім'ї, колективу, регіону, партії, суспільства, планетарної спільноти. Тільки управлінці нової генерації здатні мислити і діяти в умовах кризового стану суспільства, ефективно вирішувати задачі в будь-яких життєвих ситуаціях, що раніше не зустрічалися, спрямовувати творчі сили на якісну зміну в Природі та суспільстві через оновлення своєї свідомості. Для цього розроблено духовно-творчу та науково-технологічну систему управління оновленням свідомості людини Менеджмент нового типу, що базується на принципах та закономірностях енергоінформаційного обміну людини з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.

В даний час можна говорити про три освітні напрямки: традиційно-консервативний, раціонально-технологічний і гуманістичний. Прихильники перших двох напрямів прагнуть системно передати знання класичних наук і активно використовувати інноваційні технологічні розробки у процесі підготовки людини до професійної діяльності за допомогою розвитку інтелекту. При цьому не приділяється увага розвитку духовно-морального потенціалу свідомості. Головна увага звернена, з одного боку, на логічне розташування та послідовність викладу матеріалу за допомогою сучасних інформаційних технологій, з іншого – на нетрадиційні прийоми з використанням психологічної залежності людини від прагнення до професійного успіху. Зміст програм є метою та визначає метод навчання. Навчання людини тут у тому, що вона має вчитися отримувати інформацію, приймаючи її як навчальний матеріал, знання, вміння, навички у розвитку функціональних схем мозку. Її роль - у чіткому виконанні існуючих норм і вказівок, тобто у її роботизації.

Головною метою освітньої системи гуманістичної спрямованості є розвиток особистості через роботу над собою, орієнтовану на оновлення якостей свідомості у процесі освоєння необхідних життєвих знань, у тому числі професійних. Навчання є процес активний, воно засноване на органічній асиміляції та виходить із внутрішніх потреб людини. Тому виховання та освіта - це вирощування, розвиток не тільки тих властивостей та здібностей, з якими людина приходить у світ, а й формування нових, на базі яких вона має протягом життя зробити надбудову. Цілі, зміст, форми, методи та засоби навчання необхідно зорієнтувати на потреби людини. Держава може надавати мінімальні послуги на основі певних стандартів з виховання та освіти особистості, але якість та кількість навчання визначатиме сама людина. У зв'язку з цим, головною задачою для нової системи освіти, заснованої на модульно-розвиваючому навчанні, залишається створення концепції, що забезпечує людині реалізацію природних прав та обов'язків на виховання та освіту свідомості протягом усього життя [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.] Таким чином, необхідно відмовитися від думки, що освіта має давати тільки знання і чим раніше і більше, тим краще. На перше місце виходить визнання самоцінності особистості, формування її свідомості та самосвідомості, створення умов для її самовизначення та самореалізації.Традиційна установка на політехнічну шкільну освіту, підкріплену спеціальною технічною освітою, формує суто інженерний тип мислення. Він виявляється в сучасних умовах вже непродуктивним, тому що тут продовжують залишатися стереотипи консервативної парадигми мислення з його жорсткою регламентацією педагогічного процесу, авторитарністю, прагненням сформувати особистість на основі розвитку інтелекту. На підтвердження цього сьогодні педагогами-новаторами вважають тих, хто у своїх методах та оперативних установках орієнтований на менеджерський (західний), прагматично-технологічний підхід.

Аналіз наукових відкриттів у галузі суспільного розвитку показує, що на сьогоднішній день накопичено величезний потенціал, необхідний для реалізації ідеології гуманізації освіти, а у вищій технічній – насамперед. Підтвердженням цьому є дослідження засновника провідної японської фірми з виробництва електроніки Кадзума Татеїсі у другій половині ХХ століття [5Татеїсі К. Вічний дух підприємництва. Практична філософія підприємця: Пер. з англ. - Київ: Укрзакордонвізасервіс, 1992. - 206 с.]. Робота над розвитком технологічних систем на основі інформатики з метою прогнозування їх у майбутньому дозволила створити теорію історичних інновацій SINIC. Теорія представляє історію еволюції людства як двох циклічних зв'язків між наукою, технологією і суспільством. Один цикл починається з величезного прориву у галузі наукових знань. В результаті висівається насіння нової технології, яке впливає на все життя суспільства і стає причиною соціальних трансформацій. Другий цикл спрямований у зворотній бік та випливає з потреб суспільства. Гостра потреба нової технології згодом задовольняється за допомогою технічних інновацій, які, в свою чергу, стимулюють подальшу наукову еволюцію. Таким чином, наука, технологія та суспільство розвиваються циклічно, а руховою силою є неухильне прагнення людства до безперервного прогресу.

Відповідно до теорії SINIC в історії людства з найдавніших часів до наших днів відбулося десять головних інноваційних зрушень. У доісторичний час – це перехід від примітивного до колективного суспільства. Потім були стадії землеробського і ремісничого суспільства. Наступні три – індустріалізація, механізація та автоматизація – разом утворюють індустріальне суспільство. Зрештою, ми досягаємо стадії інформатики (кібернетики), оптимізації та автономності. Остання стадія, на яку вказує експонента SINIC, це виникнення природного суспільства [5Татеїсі К. Вічний дух підприємництва. Практична філософія підприємця: Пер. з англ. - Київ: Укрзакордонвізасервіс, 1992. - 206 с.]. Біотехнології XXI століття вже ввели людство в епоху психонетики та відкрили шлях до формування суспільства оптимізації. Однак для розвитку такого суспільства необхідний новий рівень науково-духовного та технологічного прориву, який може бути забезпечений лише пізнанням людиною знань рівня Космічного Розуму (Живих знань), що досягається шляхом освоєння енергоінформаційних технологій через розвиток Живого, творчого мислення.

Тому на перше місце виступає задача гуманізації системи виховання та освіти, яка забезпечить оновлення свідомості людини на базі усвідомленого розуміння невіддільності вирішення життєвих проблем від вивчення природи свідомості самої людини як суб'єкта історичної творчості. Гуманістична спрямованість фундаментальних досліджень у галузі освіти заснована на гуманізації напрацьованих людством знань та формуванні нових на принципах коеволюції свідомостей Людини та Природи (Всесвіту) [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 6Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація – об'єктивно необхідний етап у розвитку системи освіти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. - Віп. 1(5). – Харків, 2003. – С. 228-237., 7Моїсеєв Н.М. Ще раз про проблему коеволюції // Питання філософії. 1998. - №8. - С. 26-33.].

Ми маємо право констатувати, що на фундаменті «ньютоново-картезіанської» філософії пізнання Світу за останнє століття людство досягло свого граничного рівня пізнання, сформувавши свідомість людини з якостями творчої індивідуальності. Сучасне наукове знання з урахуванням розвитку космофізичного природознавства змістилося від суто матеріалізованих проблем, вирішуваних лише на рівні свідомості людини як творчої індивідуальності, у бік енергоінформаційних, де провідною стає розумова (психічна) діяльність особистості [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 8Вершиніна О.М., Ващенко В.В. Нова сутність освітніх технологій XXI століття. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород. / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна, Ужгородський національний університет. 2002. - 290 с.]. Тому розвиток свідомості людини в якості особистості та творчої особистості є основою для формування цивілізації третього тисячоліття.

Як результат, у ході становлення ноосферного етапу свого розвитку світова наука вже помітно набуває нової глобальної ноогуманістичної функції, що полягає у забезпеченні виживання людства на принципах коеволюції з навколишнім природним середовищем. Саме ця функція детермінує процес гуманізації (одухотворення) самої науки, виховання та освіти, а також усвідомлення більшістю вчених людської природи науки, її тісного зв'язку з соціумом та культурою. Нова фаза розвитку соціуму через новоціннісну планетизацію особистості проглядається як фаза гуманізації Планети за допомогою трансформації сучасного наукового знання в Живе знання (Природне). Очікується перехід від функціонуючої, суспільно-орієнтованої моделі освіти до зовсім іншої, що має планетарний рівень цінностей для кожної людини – особистісно-орієнтованої моделі. Ця нова система забезпечує виховання, освіту та науково-психологічний супровід нового суб'єкта історичної творчості. Формою підготовки нового суб'єкта творчості виступає інноваційний культурно-освітній простір: регіон, суспільство, планета з їх господарськими, політичними та соціально-економічними структурами, які є елементами системи безперервного просторово-часового гуманістичного виховання та освіти особистості. Змістом - формування свідомості Людини у стані творчої особистості як нового суб'єкта історичної творчості Землі. Методом стає зміна логічного (давньогрецького) мислення на інтегральне (Живе), методологією - робота над собою на основі принципу співтворчості Свідомостей Людини та Природи (модульно-розвиваюче навчання) [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 9Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознавства у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208].

Дослідження духовної природи свідомості виводить людство на енергоінформаційний рівень пізнання, який розкриває природний потенціал людини за допомогою формування у свідомості нового органу пізнання – Енергомозку (ментального тіла свідомості – мислячої матерії). Людина своєю свідомістю, як Мікрокосм та складова частина загальної Всесвітньої Свідомості, вже містить у собі всі можливості Всесвітніх інтегральних Знань і на етапі її оновлення стає завершеною самодостатньою системою. За своєю місією вона здатна позитивно впливати на подальший розвиток Макрокосму (Всесвіту=Природи).

Фундаментом для формування нових знань є: енергоінформаційний світогляд, комплексна гуманізація соціуму, більш глибока фундаменталізація сучасного наукового знання [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 9Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознавства у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208, 10Вершиніна О.М., Ващенко В.В., Кобець В.М. Роль енергоінформаційного світогляду у формуванні творчої особистості // Інформоенергетика ІІІ-го тисячоліття: соціолого-синергетичний та медико-екологічний підходи: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 березня 2003 р., Кривий Ріг: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. – Київ – Кривий Ріг, ЗАТ «ЗТНВФ «Коло», 2003. – 310 с.].

Енергоінформаційний світогляд призначений для освоєння інноваційних знань, необхідних людині для формування стану свідомості, що дозволяє їй вийти за межі простору, в якому вона живе, працює і продовжує пізнавати навколишній світ. Змінюючи свідомість, вона гармонійно вписується в функціонуючий соціум. Її духовний стан дозволяє розширити межі наукового пізнання, мислити випереджаючим чином, оптимально використовувати життєві ресурси через призму оновлених наукових можливостей, що проявляються розробками в галузі розвитку технологій, нових матеріалів, систем управління тощо.

Знання енергоінформаційного світогляду засновані на наступному [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.]:

1. Останні досягнення теоретичної та практичної фізики дозволили вченим визначити п'яту фундаментальну взаємодію – інформаційну. Вона дала можливість зрозуміти сутність фізичного «вакууму» Всесвіту, Тонкого світу, справжню природу Свідомості, Мислення, Душі та Духа, визнати Абсолют (Бога) – творчий початок Всесвіту.
2. Весь навколишнїй нескінченний космічний простір утворює енергоінформаційне поле, структурно нагадує «матрьошку», де кожен шар ієрархічно пов'язаний з більш щільними по вібраціях і тоншими полями аж до Абсолюту=Творця.
3. Всі верстви ієрархічно є життєдайними енергоінформаційними структурами, здатними отримувати інформацію, систематизувати, обробляти та зберігати її, навчатися на раніше отриманій інформації, творити нову інформацію в собі та між собою, а також здійснювати необхідні як ментальні (психологічні) так і матеріальні дії.
4. Вченими встановлено, що матеріальним носієм вище згаданої інформації у нашому фізичному світі є електромагнітні хвилі. Органи почуттів людини та мозок, що функціонують на рівні атомів за допомогою електромагнітного поля, здатні сприймати сигнали ззовні та трансформувати їх у відповідні форми внутрішньої активності.
5. Енергоінформаційний обмін з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту дозволяє отримувати всі необхідні знання для подальшого позитивного еволюціонування кожної людини (свідомості) та людства загалом. Цей процес здійснюється за аналогією з дистанційним навчанням, тільки наразі технокомп'ютер замінений свідомістю людини, яка є цілісною, об'ємною, багатомірною системою та фізичному плані пізнання представлена біокомп'ютером.

Комплексна гуманізація соціуму. На базі знань енергоінформаційного світогляду людина сприймається як природна істота. Якщо під самостійною метою її розвитку приймається програма, закладена в ній на життя, тобто доля, то гармонізація її особистості щодо себе та навколишньому зовнішньому світу є умовою творчого життя відповідно до цієї програми. Йдеться про досягнення органічної єдності універсального модуля «Всесвіт-Людина», який підпорядкований єдиному Космічному закону Життя [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 11Мухіна Н.В. Інноваційний здоровий спосіб життя як нова психокультура. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.].

Новизною даного процесу є те, що новий суб'єкт історичної творчості, у процесі самої творчості застосовуватиме новий тип мислення - Живий, використовуючи Енергомозок, що живиться енергією «вакууму» Всесвіту - енергією розумової діяльності.

Живий тип мислення через розвиток ментальної логіки дозволяє людині усвідомлено здійснювати енергоінформаційний обмін із більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту. За підсумками такого мислення розкриваються творчі здібності особистості. Навчившись мислити, а отже, сприймати інформацію в думках, а не в «мертвих словах» формулювань, людина набагато швидше освоює знання, забезпечуючи самодостатність життєдіяльності через роботу над собою.

Більш глибока фундаменталізація сучасного наукового знання створює умови для практичного освоєння енергоінформаційних технологій, характерною особливістю яких є доступність їх до банку знань будь-якого рівня енергоінформаційного поля Всесвіту.

Застосовуючи інтегральні знання, особистість здатна перейти на систему самовдосконалення, самовиховання та самоосвіти через освоєння нових видів діяльності або підвищення кваліфікації та професіоналізму. За допомогою оновлення її свідомості здійснюється гармонізація колективної свідомості.

Запропоновану стратегію розвитку нового суспільства через зміну освітньої системи підтверджено проведеними науковими дослідженнями ХОБФІЗІТ гуманізації. На фундаментальному та практико-прикладному рівнях у реальних життєвих умовах тут формується інноваційна система безперервного просторово-часового виховання та освіти людини. Дослідники переконалися, що зміна світогляду та методології науки неминучі, і завдання науково-технічного прогресу XXI століття під силу тільки особистості, що володіє Живим мисленням. Особа, яка використовує таке мислення, веде гуманістичний здоровий спосіб життя, здатна мислити, розуміти, відчувати і діяти, забезпечуючи високу організаційно-економічну та соціокультурну динаміку розвитку всіх сфер життєдіяльності в суспільстві [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 12Богомолов С.І. Інженер ХХI віку – найгуманніша спеціальність на Землі: Монографія. – Харків: Контраст, 2000. – 184 с.].

Освоєння системи інноваційних знань та технологій, розроблених Фондом, дозволяє розширювати та оновлювати свідомість особистості, розвивати такі внутрішні психологічні стани:

• наявність знань для науково-обґрунтованого розуміння процесів, що відбуваються в суспільстві, колективах, сім'ях та з особистостями на даний час;
• розуміння необхідності та достатності системи безмедикаментозної підтримки свого здоров'я;
• уміння здійснювати концентрацію життєвих сил та прагнення розвитку творчого початку на базі віри у свої природні можливості;
• усвідомлений розвиток позитивного вольового початку, необхідного для реалізації своїх доленосних завдань;
• розуміння та позитивне реагування на процеси, що відбуваються на рівні суспільства, колективу, сім'ї та особистості;
• формування впевненості в завтрашньому дні на базі самостійності, що системно розвивається;
• уміння розвивати стан духовно-творчої мотивації на пізнання;
• уміння працювати над собою з виходом у рівень самовдосконалення.

З огляду на те, що Людина, як Особистість, а в майбутньому - творча особистість, працює над собою в зоні природної творчості, тоді подальша виробнича, наукова та культурно-освітня діяльність можлива лише в умовах поєднання теорії та практики. За допомогою впровадження реально обнаучених інновацій, пов'язаних з розвитком творчої особистості на основі освоєння Живого мислення та Живого знання, у системі виховання та освіти змінюється спотворена (хибна) форма уявлення життя. І тому для переходу у стан «навчання протягом усього життя» потрібно створення умов науково-психологічного супроводу людини у процесі гуманізації її свідомості по всьому спектру життєдіяльності. Центральним аспектом науково-психологічного супроводу є психосоціальний розвиток свідомостей у процесі спів-творчості викладача-консультанта-радника та учня. В процесі освоєння енергоінформаційних технологій йде зміна настановно-мотиваційного принципу: від причини - інтересу як зовнішньої мотивації до дотримання духовно-творчої - внутрішньої потреби у визначенні причини наступаючого слідства за допомогою розвитку Живого мислення, вироблення знань у процесі проведення реабілітації якостей свідомості та формування нових життєвих цінностей. В результаті відбувається оновлення свідомості через її духовне зростання і досягається єдність у освоєнні теоретичних знань, соціальних норм та моральних цінностей. Таким чином, в процесі роботи над собою, заснованої на модульно-розвиваючому навчанні, формується стан нової психокультури людини [4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 13Чернов І.Б. Гуманізм і смиренність // Філософія та майбутнє цивілізації: Тези доповідей та виступів IV Російського філософського конгресу. - М: «Сучасні зошити», 2005. Електронна версія.].

У період зміни парадигми технократичного суспільства на гуманістичну, характерною особливістю стає паралельна робота старої парадигми та формування елементів інноваційної. Вона починається з етапу гуманізації громадянської освіти з метою підготовки кадрів нового типу. Стратегія полягає у створенні суспільної системи виховання нових життєвих цінностей шляхом освоєння Космічних законів Життя. Зміни можуть бути тільки через реалізацію інноваційних програм на основі знань енергоінформаційного світогляду. Це дозволить направити методи виховання та освіти на формування людини з високодуховними якостями свідомості через освоєння нею енергоінформаційних технологій та інтровертного (серцевого) типу мислення. Для цього треба ще раз конкретизувати, що існуюча система освіти у своєму ідеологічному наповненні зорієнтована на програми минулого етапу еволюції свідомості. Вона формує в умах людей хибні цінності західної цивілізації, що виховують стан психічної залежності від неусвідомлюваних бажань до збільшення матеріального споживання, що створює ілюзію мети життя і щастя у збагаченні (накопичення грошей) і самоствердження у зовнішньому світі. Система освіти відтворює людину з властивостями зашкаленого індивідуалізму. У цьому стані свідомість виходить із духовної програми своєї долі, що проявлено її хворобами та моральною деградацією. Тому - Україна лідер у світі з онкозахворювань, продажу алкоголю та тютюну, застосування шкідливих для фізичного здоров'я добавок у продуктах харчування та багато іншого. Зниження ментального рівня у пізнанні себе та світу шляхом насильницького насадження українізації, зведення у статус державної ідеології націоналістичної ідеї, кон'юнктурне збочення історичної пам'яті, тотальний контроль за діяльністю ЗМІ, громадських об'єднань громадян та повернення до мілітаризації економіки – все це призвело до руйнування старої суспільної системи, усередині якої зародилися елементи прогресивного майбутнього. Духовно-моральне руйнування забезпечила відкрита брехня політичної системи, а маніпуляція суспільною свідомістю, що стала головною цінністю і гідністю, призвела людину не до життєвого успіху, а до розчарування. Загальна система, сформована з урахуванням хибних цінностей, завжди схильна до руйнації зсередини шляхом зміни свідомості членів такої системи, а на її основі створюється перехідна - маргінальна. Поняття маргінальності у нашій науковій літературі на відміну від західної (запроваджено американським соціологом Р. Парком) виникло порівняно недавно. Незабаром воно поширилося і без будь-яких підстав стало вживатися з явним оціночно-негативним відтінком. Феномену маргінальності тією чи іншою мірою надавався акцент чужості, безпідставності, культурної ущербності. Причина цього найімовірніше у ідеологізації національно-культурних цінностей. Якщо людина повною мірою не вписується в контекст пріоритетної для даної спільноти культурної орієнтації, випадає з неї – вона є маргіналом, що й сталося в Україні. Частково таке тлумачення терміна пояснюється буквальним перекладом з латинського marginalis – розташованого на кордоні, «біля краю». Звідси хибне розуміння соціокультурної неповноцінності відповідного прошарку людей як свого роду «бомжів» від культури. Але маргінал - це зовсім необов'язково декласована і культурно дезорієнтована людина. Він просто не належить до культури, яка посилено нав'язується спільноті. Нерідко його свідомість проходить етап глибокої реабілітації (відновлення генетичної пам'яті), він проживає особливі стани в періоди перетину в суспільстві традицій і форм різних культур і створює високі твори поза певними національними координатами [11Мухіна Н.В. Інноваційний здоровий спосіб життя як нова психокультура. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с., 14Малишев І.В., Маргінальне мистецтво. - М: Вид-во МДУ, 1999, с. 62-63.].

Важливо розглядати формування державності в Україні через форму злиття різних культур, які через примус об'єднані в одне суспільство. І об'єктивним критерієм цьому є процес ухвалення Конституції 1996 року, коли буквально насильницьким шляхом, уночі її було затверджено депутатами, яких не випускали з будівлі Верховної Ради доти, доки вони цього не зроблять. Тільки тепер стає зрозуміло, що націоналістичний курс на розвиток суспільства не підтримувався, а нового бачення ще не існувало. Так держава стала штучним створінням, сформованим із свідомостей протилежних крайнощів (у краю). Цим легко скористалися ліберали і поступово за підтримки націоналістів вони ввели країну в англосаксонську модель політичного устрою. Для людини Південно-Східної та Центральної частин України, яка розвиває Душу в рівні православних віри та цінностей, програма національної переваги, що нав'язується, еволюційно вже була відпрацьована в минулому [4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 15Вершиніна О.М. Роль ідеології гуманізації у формуванні системи виховання та освіти ХХІ століття. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.]. Тому в умовах життя на основі існуючого світогляду, вона не може оновлювати свідомість, а якості її Душі набувають гіпертрофованих властивостей, формуючи сутність хибного магнетичного центру. В дійсності, висхідна частина суспільства, щоб не відставати у своєму розвитку, зобов'язана своєчасно переходити на нову космічну програму вдосконалення свідомості через духовне зростання якостей та мислення. І це є основним рушійним фактором, що потребує змін у людині та суспільстві. Освоєння знань енергоінформаційного світогляду дає змогу побачити Україну як космічний культурно-освітній простір зародження Людини майбутнього. У такому розумінні процеси перетворень, що відбуваються, носять позитивний характер. Вони спрямовані на трансформацію державності, в основу якої було закладено науковий та технологічний фундамент формування індивідуальності, індивідууму та творчої індивідуальності. Через демонтаж старого світопорядку тут реалізується програма виходу людини і суспільства («Великий перехід») на новий еволюційний виток на основі розвитку свідомості особистості та творчої особистості. Це забезпечується формуванням на планетарному рівні соціокультурного експериментального зразка спільноти третього тисячоліття як єдиної загальнопланетарної цивілізації – Євразійської, змістовним ядром якої стає східнослов'янська цивілізація.

Платформою для реалізації загальнопланетарної програми змін має стати інноваційна парадигма творення нової Людини. Отже, існуючій освіті необхідно перейти на особистісно-орієнтовану модель, яка забезпечить створення системи безперервного просторово-часового гуманістичного виховання та освіти. В даний час на пострадянському просторі здійснюється модернізація вищої освіти на базі її раціонально-технологічного перетворення за західним зразком. Завдяки цьому відбувається демонтаж старої системи на основі реалізації однієї з головних ідей, яка спрямована на децентралізацію влади у сфері освіти через введення до неї елементів виходу на розширення автономії вузів. Це створює умови для формування нової системи, яка відповідатиме внутрішнім (духовним) запитам людини. Сьогодні робляться лише перші кроки щодо зміни форми, попереду – оновлення змісту, що загалом пов'язано зі зміною існуючої парадигми пізнання світу. На підставі цього структурні перетворення носять позитивний характер, оскільки руйнація існуючої системи за відсутності здатності створювати нову, використовуючи інтелектуальні напрацювання технократичної цивілізації, дозволяє через оновлення свідомості людини та суспільства включити нову програму, наповнюючи виховання та освіту гуманістичним змістом. Без урахування нової фундаментальності у пізнанні світу, справжніх знань про духовну природу свідомості людини, не реально поєднати програми старої та нової освіти. Вони мають різні цілі. Нова система виводить людину з поля земного (горизонтального) освоєння інтелектуальних знань і переводить у вертикаль - програму еволюції за допомогою ментального зростання свідомості Людини у її єдності з енергоінформаційним полем Всесвіту.

У майбутньому ідеологія гуманізації стане основною програмою виховання та освіти свідомості особистості. Це дозволить реалізувати її життєву потребу у розвитку (Космічну програму), а через неї – змінити все суспільство. На цій основі буде створюватися інноваційна модель нового суспільства - культурно-освітній простір випереджаючого суспільного розвитку через формування нової еліти - соціально-активної творчої особистості та нового Лідера [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с.].

Інформаційні джерела:

1. Семиноженко В.П. У світі вже відбулася гуманітарно-технічна революція // Урядовий кур'єр. – 2000. – № 95
2. L'education un tresor est cache dedans. Rapport L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. Paris, 1996, p. 87
3. Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття.- Харків: ВД «Райдер», 2003. - 232 с.
4. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.
5. Татеїсі К. Вічний дух підприємництва. Практична філософія підприємця: Пер. з англ. - Київ: Укрзакордонвізасервіс, 1992. - 206 с.
6. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація – об'єктивно необхідний етап у розвитку системи освіти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За редакцією Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. - Віп. 1(5). – Харків, 2003. – С. 228-237.
7. Моїсеєв Н.М. Ще раз про проблему коеволюції // Питання філософії. 1998. - №8. - С. 26-33.
8. Вершиніна О.М., Ващенко В.В. Нова сутність освітніх технологій XXI століття. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород. / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна, Ужгородський національний університет. 2002. - 290 с.
9. Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознавства у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208
10. Вершиніна О.М., Ващенко В.В., Кобець В.М. Роль енергоінформаційного світогляду у формуванні творчої особистості // Інформоенергетика ІІІ-го тисячоліття: соціолого-синергетичний та медико-екологічний підходи: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції 21-22 березня 2003 р., Кривий Ріг: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. – Київ – Кривий Ріг, ЗАТ «ЗТНВФ «Коло», 2003. – 310 с.
11. Мухіна Н.В. Інноваційний здоровий спосіб життя як нова психокультура. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.
12. Богомолов С.І. Інженер ХХI віку – найгуманніша спеціальність на Землі: Монографія. – Харків: Контраст, 2000. – 184 с.
13. Чернов І.Б. Гуманізм і смиренність // Філософія та майбутнє цивілізації: Тези доповідей та виступів IV Російського філософського конгресу. - М: «Сучасні зошити», 2005. Електронна версія.
14. Малишев І.В., Маргінальне мистецтво. - М: Вид-во МДУ, 1999, с. 62-63.
15. Вершиніна О.М. Роль ідеології гуманізації у формуванні системи виховання та освіти ХХІ століття. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.