Вершиніна О.М.

ЗМІНИ - ІНСТРУМЕНТ ЕВОЛЮЦІЇ СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ

Змін вимагають наші серця
Змін вимагають наші очі
в нашому сміху та в наших сльозах і в пyльсації вен. Змін! Ми чекаємо змін!

В. Цой «Змін» [1http://www.ytime.com.ua/ua/50/1175]

Від планетарної системної кризи, в якій знаходиться сучасне суспільство і людина, може врятувати лише духовне відродження самої людини як Особи та Громадянина. Для цього потрібна якісна зміна її свідомості на рівні психокультури, коли стан із провідною установкою «життя як споживання» світоглядно буде переорієнтовано на новий мотиваційний стан - «життя як творення». Виходячи з поставленого перед людством завдання, закономірно постає питання: чи можлива така зміна, і якщо так, то яким чином вона може статися? Чи може Людина у стані свободи вибору кардинально змінити свою свідомість (якості характеру), і, отже, спосіб життя?

Нині матеріалістична парадигма у суспільному розвиткові, технології забезпечення та захисту життєдіяльності людини і суспільства, засновані на ідеології прагматизму. Нею створено суспільство споживачів, в якому егоїстичне прагнення до володіння та управління розподілом матеріальних благ призвело до роз'єднання людей та держав. Фізичне, психічне, фінансове насильство, підміна моральних орієнтирів з урахуванням гіпертрофованих життєвих цінностей, інформаційний обман дозволили використовувати технології маніпуляції суспільною свідомістю і стали загальновизнаною нормою життя. Це і породило системну цивілізаційну кризу по всьому спектру життєдіяльності людини, суспільств та планети загалом. Витоки цієї кризи перебувають у егоїстичному, аморальному стані свідомості людини через її духовну деградацію.

Показовим прикладом негативного вектора еволюції суспільної свідомості на основі антигуманної ідеї націоналізму є життєвий простір України. Тут відбувається завершення етапу еволюції суспільної свідомості на базі ідеологічної програми, яка освоювалась в Радянському Союзі. Процеси, пов'язані із забороною діяльності Комуністичної партії, демонтаж пам'ятників Леніну, максимальне переведення державної власності у приватну, мінімізація державної програми соціальної підтримки та багато іншого є переконливим підтвердженням цьому. У минуле йде гуманістична ідеологія побудови соціально-орієнтованої держави, створеної на етапі суспільно-орієнтованої моделі цивілізаційного розвитку. В основу її формування були закладені такі цінності як справедливість, рівність та братерство, що базуються на науковому матеріалістичному світогляді. Тоді єдність народу, його соборність забезпечувалися реалізацією ідеї інтернаціоналізму, яка була ідеологічним фундаментом творення наднаціональної держави. Сьогодні суспільна свідомість, яка пройшла на інтуїтивному рівні даний етап виховання та освіти, через відсутність духовного досвіду (знання) управління своїми бажаннями легко схильна до впливу чужорідних програм англосаксонської політичної системи, що повертає його представників в еволюційному плані в їхнє минуле.

Дати оцінку змінам, що відбуваються насильницьким шляхом, зрозуміти наскільки це «погано» чи «добре», можна тільки на базі знань дії Космічних законів Життя. Знання природи свідомості людини, еволюції її психічного життя дозволяють говорити, що зациклений стан у бажаннях одних і впертість інших за відсутності достатнього духовного виховання, істинних знань породжує якості агресії та ненависті як наслідок прояви колективного егоїзму. Він виражений в ідеологічному протистоянні Заходу та Сходу, супроводжується руйнуванням матеріального благополуччя – головного мотиватора породження суспільного конфлікту. Як бачимо, Україна для країн східнослов'янської цивілізації стала прикладом, який вказує на необхідність обрання іншого прогресивного шляху будівництва нових суспільних відносин. Його можна було здійснювати без кровопролиття на базі динамічних змін шляхом гуманізації свідомості кожної людини та суспільства знаннями вищого рівня пізнання.

Протягом останніх трьох століть людина вчилася досліджувати себе за допомогою наукового пізнання навколишнього світу. Існуючий світогляд і життєві цінності, освоєні знання та технології, напрацьований раніше соціальний досвід вже не дозволяють подолати внутрішню кризу, що породжує невпевненість у завтрашньому дні. Людиною напрацьовано знання інтелектуального рівня (розуму) - розвинене мозкове мислення з урахуванням освоєння формальної логіки через прагматичний підхід до вирішення всіх своїх проблем. В її Душі за допомогою корисливого ставлення до навколишнього світу сформовано штучний стан «Я-Его», що в результаті призвело до втрати життєвого орієнтиру на творення. Прагнення до володіння матеріальними благами в необмеженій кількості, до самоствердження, у тому числі набуття влади за будь-яку ціну - все це за своєю суттю спрямоване на задоволення егоїстичних якостей. В результаті у людини проявляється психічна незадоволеність життям як стан глибокої депресії, наслідком якої стають хвороби психічного та фізичного тіл. Що найважливіше, традиційне знання не дає можливості правильно зрозуміти події, що відбуваються на планеті і в суспільстві, виробити творче ставлення до них. Тому людина постійно перебуває у стані залежності від чиїхось установок – вона не вільна. Її свідомістю маніпулюють через засоби масової інформації, рекламу, наповнення освітніх програм спотвореною інформацією про історичну правду, виховання етичних норм у поведінці через орієнтацію на хибні цінності та інше.

Сьогодні саме це змушує людство шляхом спроб і помилок вести пошук нової ідеї суспільного розвитку. Виходячи з того, що сучасна цивілізація вже вичерпала природний потенціал розвитку програми своєї еволюції на базі знань наукового матеріалізму, від неї потрібна повна зміна вектора напряму в галузі пізнання себе та навколишнього світу. Необхідно здійснити духовний перехід, що називається «Великим», на розкриття та освоєння нової гуманістичної ідеї, напрацювати знання та технології інноваційного рівня пізнання. Тільки це виведе цивілізацію зі стану руйнування та створить умови для переходу до творення. Говорячи мовою технічної термінології - потрібно провести повне перезавантаження програм виховання та освіти людини новими знаннями для того, щоб через зміну її свідомості формувати нове суспільство третього тисячоліття.

Як показала багаторічна практика науково-дослідних робіт Харківського обласного благодійного фонду інноваційних ідей, знань та технологій гуманізації (ХОБФІЗІТ гуманізації) в галузі усвідомленої зміни свідомості на базі освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації людина здатна оновлювати свідомість, змінювати спосіб життя, але відбувається це за певних умов. На несвідомому рівні пізнання себе і світу вона усвідомлює необхідність змін лише «шляхом мук та страждань». Цей стан може бути спричинений: внутрішньою психічною дисгармонією; хворобами – наслідком цієї дисгармонії; конфліктними ситуаціями в сім’ї; втратою роботи; незадоволеністю професійним заняттям та життям загалом. Все, що відбувається, можна висловити одним зрозумілим словом - дискомфорт, і саме цей стан, як внутрішнє страждання, змушує людину напружуватися в Дусі і працювати над собою: думати, шукати причину, що викликала таке слідство. Осмислити причину дискомфорту вона здатна лише тоді, коли її свідомість по духовному розвитку підніметься до усвідомлення важливості конструктивних змін у її житті. Однак, сама людина на поставлені питання не може знайти такі відповіді, щоб усередині неї настало психічне заспокоєння. Їй потрібна психологічна допомога як нове світоглядне знання, що забезпечує вирішення поточного незнання, виявленого дискомфортом.

Виявилося, що сучасні наукові знання про природу Людини, чинні закони в суспільстві протистоять її душевним запитам і не відповідають на внутрішнє запитання: «Хто я і навіщо живу?». Вона інтуїтивно навчилася відчувати, що є якісь інші знання і існує шлях, що веде до звільнення від стану внутрішнього безвиходу. У неї зсередини зароджується потреба та прагнення пізнання нового світоустрою, до отримання інших знань, що відрізняються від існуючих у суспільстві (стан, який О.І. Реріх назвала «поклик»). Людина підсвідомо розуміє і приймає, що є Вищий початок (Всесвітній Розум, Бог), тобто у її свідомості розкривається генетична пам'ять того періоду еволюції, коли вона навчалася у стані нерозривної єдності з Природою (Всесвітом) і сформувала «Віру в Бога». Тому вона прагне нових знань, намагається пов'язати їх зі своїм інтуїтивним почуттям і усвідомити вже напрацьованим інтелектуальним потенціалом. Інакше неможливо зрозуміти і прийняти все частіше поступаючу інформацію про непізнану наукою дійсность, незрозумілі явища в природі та людську діяльність на базі невідомих нам енергій інших форм життя.

Так складаються нові умови для вивчення людиною себе та навколишнього світу. Вона переходить на усвідомлений розвиток через зміну психічних (астральних) якостей шляхом формування стану «Віри у Вселенський Розум» на новому етапі освоєння знань космогонічної теорії Життя. Напрацьовуючи духовно-моральний потенціал з променю віри, людина прагне знайти відповідь на питання «Що робити?» і завжди отримує допомогу через інтуїтивне прозріння або вихід у стан «терпіння та смиріння» через прийняття християнських цінностей. Це той початковий етап, коли з урахуванням інтуїтивного розуміння у ментальному тілі свідомості зароджуються функціональні схеми роботи над собою, спрямованої на зміну її внутрішньої суті. Це шлях, який нам заповідали наші прабатьки: «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!».

Отже, змінити свідомість людина може лише шляхом пізнання самої себе, свого внутрішнього світу. Здійснюється це за допомогою освоєння нових знань про природу самої людини, про її єдність із навколишнім світом, у тому числі і Всесвітом. Вона здатна розкрити у собі стан мотиваційного устремління на вихід у рівень пізнання, де діють не земні, а Космічні закони Життя. І тоді настає стан усвідомленого розуміння необхідності зміни існуючого способу життя. Людина прагне знайти відповіді на запитання: «У чому суть істинних змін? У чому сенс життя? Яким має бути її спосіб життя? Що таке «Здоровий спосіб життя?». Тобто вона інтуїтивно, часто глибоко не усвідомлюючи цього, відкривається на пошук нової для себе ідеї про сенс життя, про життєві цінності і тим самим виходить на інший рівень світорозуміння. У відповідь на своє прагнення вона починає приймати інформацію: про непізнані явища в Природі, про нове розуміння майбутнього людства, про духовність, про єдність людини та Всесвіту («за образом і подобою»). Той, хто шукає, зустрічає однодумців, доля виводить його на Вчителя чи духовну школу. Людина внутрішньо усвідомлює свою причетність до тих, хто не тільки бачить світ по-новому, а й активно пізнає себе, освоюючи інноваційні знання на рівні наукової духовності. Інформація нового природознавства внутрішньо узгоджується з її світорозумінням, в ній розкривається генетична пам'ять минулих напрацювань і настає усвідомлення, що вона колись мала більші знання про себе і Природу (Всесвіт). І, на підтвердження цього, сьогодні передові вчені своїми відкриттями у сфері космофізичного природознавства розкривають знання про те, що людина - явище більш космічне, ніж земне. За своїм природним потенціалом вона здатна виходити в нові рівні енергоінформаційного обміну шляхом пізнання себе, і через себе - світу [2Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Геліотараксія. - М.: Думка, 1995. - 768 с.].

До цього часу людина реалізовувала програму розвитку мозку шляхом вивчення зовнішнього світу. Освоюючи знання та технології наукового матеріалістичного світогляду, вона пов'язувала свій психічний стан із цим світом і шукала у ньому причину прояву своїх почуттів та емоцій. Звинувачуючи інших, пред'являючи до них претензії, людина постійно перебувала у стані внутрішньої та зовнішньої боротьби (як білка в колесі). Вирішити цю проблему вона має за допомогою переходу на новий рівень пізнання шляхом дослідження своєї свідомості на базі знань про єдність людини з Природою (Всесвітом) через освоєння Космічних законів світобудови. Це дозволяє їй свідомо освоювати провідну космічну комплексну технологію «Робота над собою», оскільки програма еволюції свідомості підійшла до етапу, коли в ній зароджується потреба зміни типу мислення: з екстравертного (мозкового) на інтровертний (серцевий). Нова методологія пізнання себе та світу забезпечує людині «Великий перехід» з несвідомого рівня до усвідомленого. Ментальність, що ґрунтується на гуманізації свідомості, дозволяє людській цивілізації здійснити духовно-творчий прорив у майбутнє. Цей процес є новим циклом у гуманізації світу у вигляді пізнання гуманістичного світогляду. Перехід відбувається на основі поетапного освоєння енергоінформаційного світогляду: наукової духовності, космофізичного природознавства та енергоінформаційного обміну, що дозволяє людині вивчити свою справжню природу (духовне «Я»), досліджуючи себе не як фізичне тіло (біоробот), а як свідомість.

Аналіз сучасних відкриттів, а також досягнень науки минулого століття показує, що в галузі пізнання накопичено величезний потенціал, необхідний для реалізації ідеології гуманізації, як у сфері виховання та освіти, так і у розвитку соціальних систем [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.]. Усі вони підтверджують, що суть конфліктів будь-якого рівня закладена в людині, у відсутності знань про істинну природу її свідомості. Тільки вона сама, формуючи інтровертний тип мислення (серцевий) та розвиваючи ментальну логіку (багатомірного взаємозв'язку), здатна оновити якості свідомості і, тим самим, змінити навколишній світ. Гуманізація знань допоможе вирішити ключове завдання людства - виробити нову систему цінностей і здійснити перехід із рівня фізичної та інформаційної воєн за володіння земними ресурсами в новий рівень - спів-творчості свідомостей. Інноваційні знання та технології допоможуть людині створити стан «внутрішньої свободи» від низинних бажань індивідуалізму і перейти в стан творчої Особи, яка усвідомлено керує своїм життям. Освоєння енергоінформаційних технологій виведе її на етап оптимізації життєдіяльності, яка проявиться інноваційним здоровим способом життя. Для людини завдяки освоєнню інформації рівня енергій ментальної діяльності розкривається можливість використовувати інші види природних ресурсів. Наприклад, задекларовані у момент становлення громадської формації «Україна» такі життєві цінності як «Вільна, Незалежна і Самостійна країна» розкриваються у новому енергоінформаційному змісті, набуваючи духовно-творчого змісту та оживаючи у свідомості кожної людини зміною якостей її Душі. Даний рух повинен починатися зі змін у самій людині - зі зміни її свідомості, що зробить її вільною від низинних бажань і користолюбних устремлінь. У новій якості самовдосконалення, самовиховання і самоосвіти вона зможе свідомо керувати своїм життям, тобто стане не тільки самостійною, а головне - самодостатньою. Настане стан психологічної незалежності від впливу на неї старих керуючих програм Ноосфери Землі, напрацьованих на етапі суспільно-орієнтованої моделі «Західного світу». Людина вийде зі стану роботичності тоді, коли почне творити себе та світ навколо себе, гармонійно розвиваючись відповідно до програми своєї долі. Через неї суспільство перейде у стан сталого розвитку (оптимізації) за допомогою формування духовно-творчої суспільної свідомості з якостями загальнопланетарних життєвих цінностей.

Людина на етапі розширення свідомості в процесі роботи над собою починає використовувати базу раніше напрацьованих інтелектуальних знань відповідно до духовно-морального потенціалу своєї Душі. Це дозволяє їй вийти в рівень самопізнання та самовдосконалення шляхом трансформації свідомості, розвиваючи стан цілісності та єдності з енергоінформаційним полем Всесвіту. До неї поступово приходить розуміння, що релігія і наука розкриваються у знаннях єдності природи світобудови за двома космічними протилежностями: жіночим (енергетичним) і чоловічим (інформаційним) початками. На новому рівні фундаментальності у свідомості вони об'єднуються у цілісний ментальний стан методом синтезу духовного досвіду та наукового практичного знання. Через пізнання сенсу духовного розвитку на основі Космічного закону Жертви в людині розкривається знання про триєдність свідомості: духовну (енергоінтелектуальну), душевну (психоемоційну) і фізичну природи. Вона починає розуміти та осмислювати прояв дії духовних і душевних сил, тоді як раніше для людини все було єдиним. Так приходить усвідомлення, що виходячи з космічної природи людини, що належить до східнослов'янської цивілізації, вона має як східний, так і західний тип свідомості. В ній вже проявлені якості чоловічого та жіночого початків. Однак, у процесі еволюції вона сформувала в собі стан переваги якогось із них, тому окремі представники цього світу відрізняються один від одного способом мислення та способом життя (наприклад, Захід та Схід України). Таким чином людині, для вирішення проблемних питань сучасності, що є наслідком дисгармонії в ній, космічної програмою еволюції Життя на Землі дана універсальна технологія гармонізації всіх тіл свідомості шляхом синтезу протилежних космічних початків, що і забезпечує її вихід у якісно новий стан як космічної людини третього тисячоліття - цивілізації серця (Євразійської).

Зміна свідомості сучасної людини, виражена трансформацією її якостей, є реальним та необхідним еволюційним процесом змін. Це відповідає Духу часу «Великого переходу», який і потребує насамперед оновлення самої людини. Зміни на несвідомому рівні пізнання відбуваються в ній незалежно від її згоди чи бажання, а під впливом Космічних енергій, змін у навколишньому просторі, наростаючих проблем (психічних дискомфортів). Тому найоптимальнішим стає шлях усвідомленої роботи над собою через прийняття змін, відкритість і прагнення пізнання нового. Тільки за допомогою зміни своєї внутрішньої суті людина може будь-які життєві проблеми перевести до рівня розв'язуваних задач. В основі цього еволюційного процесу лежить духовно-творчий акт цілісного та гармонійного зростання свідомості на основі освоєння гуманістичних знань та технологій. При цьому метою життя кожної людини стає її рух в ідеї Духа, а мотивацією – виконання життєвої місії. Творчий розвиток свідомості через стан «навчання протягом усього життя» дозволяє своєчасно вирішувати поточні завдання, змінювати спосіб життя та здійснювати інноваційний прорив у майбутнє на всіх рівнях пізнання: особистісному, сімейному, колективному та суспільному.

Сьогодні зміни, як інструмент еволюції, стають нормою життя людини, яка розвивається за допомогою освоєння знань енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації у процесі роботи над собою. Вона здійснює психічний перехід із життя за законами тривимірного світу (земних) у новий - космічний рівень з урахуванням пізнання Всесвітніх законів Життя. Ці закони розкривають знання у тому, що людина є свідомість, виводять її, як жителя планети Земля, у стан абсолютної рівності з іншими. Кожна людина приходить на Землю для розвитку своєї свідомості відповідно до її програми (долі) і тільки вона має право розпоряджатися своїм життям, брати відповідальність за результати своїх дій. Тому сьогодні важливими є знання енергоінформаційного світогляду, оскільки вони розкривають суть еволюції свідомості за допомогою її усвідомленого оновлення на основі освоєння технологій енергоінформаційного обміну, що згодом призведе до утворення майбутньої суспільної формації з планетарним рівнем цінностей. Як згадувалося, змістовною особливістю розвитку цієї цивілізації стає синтез жіночого і чоловічого космічних початків у свідомості людини. Провідним променем програми творення є жіночий початок, який розкриває динамічну здатність людини до постійних змін. Через зміну психічних якостей свідомості вона виходить з поля дії закону єдності та боротьби протилежностей і за допомогою самовдосконалення в реальних життєвих процесах освоює закон Со-творчості свідомостей, що розвиваються. Отже, сучасній людині необхідно використовувати знання рівня космофізичного природознавства, які виведуть її на усвідомлення та осмислення істинної природи свідомості, законів обміну з енергоінформаційним полем Всесвіту. У новому стані людина стає дослідником і «хазяїном» своєї свідомості, через пізнання своєї внутрішньої суті вона також напрацьовує знання про генезу еволюції Життя людства на Землі. В ній формується духовно-творчий початок та розвивається новий механізм пізнання світу - інтровертне мислення з ментальною логікою, що дозволяє бачити світ цілісно, системно та об'ємно.

Настав час - час Великих змін, які мають відбуватися на основі комплексної гуманізації свідомості людини, виходу її зі стану індивідуума та творчої індивідуальності за допомогою інтеграції наукового знання та напрацювання нового духовного досвіду. Гуманізація стає для людини необхідним та історично неминучим етапом еволюції її свідомості та здійснюється через екологію мислення. Це дозволяє їй шляхом роботи над собою духовно вдосконалюватись на базі формування високовібраційних якостей Душі у процесі реабілітації свідомості ускладненого характеру. Оновлення відбувається через освоєння технологій енергоінформаційного обміну, що і виводить людину з рівня суспільно-орієнтованої моделі цивілізаційного розвитку в особистісно-орієнтовану, що розкриває для неї планетарний спектр цінностей. Гуманізація на основі знань енергоінформаційного світогляду - це погляд на людину та зовнішній світ, у тому числі і штучно нею створений, як на природні явища. У Природі кожна жива істота (рослина, тварина) живе й у потрібний час знає і приймає відповідну лише їй форму і зміст. Це означає, що «людина несе у собі знання часу, форми і змісту свого розвитку», іменовані знайомим їй поняттям «доля» [5L'education un tesor est cache dedans // Rapport a L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. – Paris, 1996. – 87 р., 6Ващенко В.В. Інноваційне управління якістю життя на основі менеджменту нового типу. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. – 50 с.9.]. Людина, як Мікрокосм і невід'ємна складова Макрокосму - Природи, розвивається за космічною програмою життя і вміщує в собі всі можливості Всесвітніх Знань. У її еволюційний код закладено природний потенціал самодостатньої розумної системи, яка повинна розвиватися усвідомлено і, одночасно, позитивно впливати на розвиток Макрокосму. Тобто, своєю свідомістю, що розвивається, вона здатна виходити в стан енергоінформаційного обміну з полем Всесвіту як його складова.

Людина зобов'язана сама розкривати той зміст, який закладено Природою в програму еволюції її свідомості на рівні особистості. Тоді вона, розвиваючи духовні якості та цінності людини «серця», а не «розуму», змінює свідомість у процесі вирішення психологічних завдань та виходить у рівень енергоінформаційного пізнання. Знання про сенс життя дозволяють їй ставати творцем, здатним брати на себе відповідальність за виконання життєвої місії [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с.]. У процесі роботи над собою з метою очищення психоемоційної (душевної) складової свідомості, яка перебуває в стані «Я-Его» та проявлена низьковібраційними якостями сутності хибного магнетичного центру, вона творить себе, а через себе – навколишній світ. На етапі оновлення свідомості людина як самодостатня енергоінформаційна структура Всесвіту виходить у рівень свого розвитку шляхом самопрограмування. В ній формується духовно-творча мотивація та цілісний енергоінформаційний стан свідомості за допомогою розвитку нового органу пізнання - Енергомозку [3Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 7Мухіна Н.В. Інноваційний здоровий спосіб життя як нова психокультура. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.].

Нова програма еволюції свідомості вимагатиме зміни традиційної виховно-освітньої системи. Їй належить пройти етап трансформації в гуманістичну - безперервного в часі та просторі виховання та освіти особистості як майбутнього суб'єкта історичної творчості Землі [4Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 8Вершиніна О.М. Особистість як новий суб'єкт творчої діяльності ХХІ ст. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.]. Колективом ХОБФІЗІТ гуманізації розроблено та освоєно комплексну систему соціальної реабілітації людини, засновану на її творчому розвитку, у зміст якої закладено оновлення свідомості на базі формування духовно-творчої мотивації. Методологією зміни свідомості є універсальна комплексна енергоінформаційна технологія «Робота над собою», що забезпечує розвиток нового стану свідомості – «Я-Учень». Освоєння цієї технології здійснюється шляхом зміни типу мислення, з поступовим виходом у Живе, творче мислення, Живу логіку та вироблення Живого знання. Загалом це процес реабілітації свідомості, який іде через оновлення та оздоровлення людини на духовному, душевному та фізичному рівнях. Формування нового дослідницького стану свідомості, заснованого на знаннях Космічних законів Життя, дозволяє людині уникнути психічної та фізичної боротьби, використовуючи свій природний потенціал з метою творення.

Відповідно до нових знань про істинну природу свідомості людини, відкривається можливість проведення комплексної гуманізації (одухотворення) соціуму, йде відновлення достовірних даних про етапи еволюції, які прожили та проживають різні народи світу. Перехід на особистісно-орієнтовану модель цивілізаційного розвитку дозволяє усвідомити завдання, які ставить перед людиною Всесвіт. Розглядаючи себе як свідомість, яка проживає ті чи інші історичні події, на основі енергоінформаційних знань можна бачити мету, яку реалізує Космічний Розум через еволюцію людини на Землі. Приходить розуміння того, що конфлікти, пов'язані з дуальністю в оцінці історичних подій, не є істиною для жодної зі сторін. Тільки в процесі пізнання нового світорозуміння та освоєння знань про генезу розвитку свідомості, розкривається справжня суть еволюціонування людської цивілізації. Формування гармонійної людини і, відповідно, суспільства, створює позитивні умови для розвитку нових взаємин між народами.

Тому світоустрій у третьому тисячолітті творитиметься кожною людиною, здатною перейти в новий рівень пізнання за допомогою постійного оновлення свідомості. Зміни настануть лише через її роботу над собою у процесі духовно-творчого зростання свідомості. Така людина як Творець зорієнтована на оптимальне використання природних і матеріальних ресурсів. Вона розвиватиметься відповідно до духовної програми своєї долі, і на душевному рівні його засадою стане стан радості та щастя від процесу співтворчості свідомостей. Досягається такий стан на основі освоєння енергоінформаційних технологій та формування нерозривної єдності з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.

Таким чином, постійні зміни – це вимога сьогодення у космічному розумінні еволюції Життя на Землі. В умовах змін відбувається зміна рівня пізнання, реалізується найпрогресивніша ідеологія у суспільному розвиткові - ідеологія гуманізації, мета якої - формування соціально-активної творчої особистості та нового Лідера як нового суб'єкта історичної творчості Землі. Майбутня Людина звільниться від роботичного управління з боку ноосферних програм Егрегора «Західного світу». Відбудеться це не шляхом боротьби, а шляхом свідомого виходу з психічної залежності від них через оновлення свідомості та трансформацію земної людини у стан космічної. Це і є процес гуманізації людини і суспільства - перехід у новий рівень еволюціонування, змістом якого стане природна здатність людини до самопрограмування. У його основу закладено самопізнання, що розкривається у процесі самовдосконалення, самовиховання та самоосвіти. Таким чином, керуючи духовним оновленням свідомості, людство забезпечить безпеку свого життя та навколишнього світу.

Інформаційні джерела:

1. http://www.ytime.com.ua/ua/50/1175
2. Чижевський О.Л. Космічний пульс життя: Земля в обіймах Сонця. Геліотараксія. - М.: Думка, 1995. - 768 с.
3. Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ ст. – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с.
4. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.
5. L'education un tesor est cache dedans // Rapport a L'Vnesce de la commission international Sur L'education pour le XXI siecle prisidee до Iaeques Delars. – Paris, 1996. – 87 р.
6. Ващенко В.В. Інноваційне управління якістю життя на основі менеджменту нового типу. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. – 50 с.9.
7. Мухіна Н.В. Інноваційний здоровий спосіб життя як нова психокультура. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.
8. Вершиніна О.М. Особистість як новий суб'єкт творчої діяльності ХХІ ст. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. - 253 с.